Втеча від правосуддя по-румунськи

За кордон від правосуддя тікають не лише українські політики й бізнесмени - у сусідній Румунії таких теж чимало. Правоохоронці борються за їхню екстрадицію, але часто - намарне.Грудень 2016 року. 40-річний Себастіан Гіта, колишній депутат від соціал-демократів та, як сказали би французи, "Enfant terrible" румунської ІТ-індустрії взяв участь у новорічному корпоративі державної служби внутрішньої розвідки (SRI). Разом з ним на вечірці були й інші представники еліти - політики, високопосадовці з поліції та органів правосуддя. Ордер на його арешт видали того ж дня, але за кілька годин до цього Гіта просто втік із Бухареста. Це чи не найбільш промовистий приклад уникнення справедливого суду в Румунії.

Домашній арешт у сусідній державі

Гіту розшукують через підозри у відмиванні коштів, корупції, підкупі та шантажі. За запитом румунських правоохоронців видали міжнародний ордер на арешт, тож у квітні 2017 року політика затримали у сербському Белграді. Гіті там вільно жилося - зі словенським паспортом на чуже ім'я. Попереднє ув'язнення тривало шість тижнів, а потім сербська юстиція випустила його під заставу у 200 тисяч євро та відправила під домашній арешт.

Сербія та Румунія не мають договору про екстрадицію. Домовитися про видачу втікача теж непросто. Спершу сербські правоохоронці мають розібратися з закидом у нелегальному в'їзді Гіти. А цей процес, вочевидь, забирає чимало часу.

Політика та збагачення

Статки екс-депутата оцінюють в сотню мільйонів євро. Значна частина капіталу накопичена завдяки підрядам на обладнання держустанов комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням. У поле зору правоохоронців він потрапив ще 23-річним студентом Університету нафти й газу в південнорумунському місті Плоєшті. Тоді його новостворену ІТ-фірму Asesoft запідозрили в непрозорих оборудках з пальним і податкових махінаціях. Один з його тодішніх бізнес-партнерів мав хороші зв'язки у румунських спецслужбах. Тоді, у 1990-тих, під час нафтового ембарго щодо колишньої Югославії, він фігурував у скандалі з нелегальним постачанням нафти з Румунії.

Вибитися з місцевих багатіїв у когорту національних олігархів Гіта зміг завдяки зближенню із Соціал-демократичною партією Румунії. Його приятелювання з очільником соціал-демократів, а згодом і прем'єром Віктором Понтою гарантувало йому держзамовлення на комп'ютерну техніку. За політичний злет дякувати він теж має Понті.

Румунська прокуратура запідозрила, що Гіта у 2012 році заплатив 200 тисяч євро за виступ екс-прем'єра Великобританії Тоні Блера під час передвиборного заходу Соціал-демократичної партії у Бухаресті. За це він, як підозрюють, мав отримати прохідне місце у партійному списку. Гіта став депутатом - і отримав імунітет. Якраз те, що йому було необхідно, аби позбутися справ проти себе. Водночас, за румунським законодавством, через його депутатство провадження мали б розпочати заново - у вищій інстанції.

Утім, проблеми з правосуддям не завадили Гіті стати у 2012 році секретарем парламентського комітету з контролю за спецслужбами. Паралельно підприємець пішов у медіабізнес - придбав новинний телеканал.

І знову Белград

У грудні 2016 року Гіта не пройшов до парламенту. Між тим антикорупційне відомство (DNA) виявило ще кілька непрозорих схем. Одна з підконтрольних Гіті фірм отримала мільйонний підряд з Белграда щодо організації безпеки сербських кордонів. Тоді урядом Сербії керував нинішній президент Александар Вучич. Той самий Вучич, який кілька тижнів тому зробив свого приятеля, колишнього румунського прем'єра Понту своїм радником та надав йому сербське громадянство.

Понта ж, як і Гіта, причетний до низки корупційних скандалів. Утім, він досі в Румунії, тоді як з країни накивали п'ятами від правосуддя не лише високопосадовці та політики. Колишня міністерка Елена Удреа втекла, приміром, до Коста-Рики. Пікантність ситуації додає те, що разом з нею туди перебралася і колишня прокурор. Колишній мер чорноморського курорту Константа, Раду Мазаре, засуджений за корупцію та відмивання грошей, переїхав на Мадагаскар на правах "інвестора". Цих та інших втікачів з Румунії об'єднує те, що вони мали прямий доступ до бюджетних коштів. А також те, що всі вони звинувачують антикорупційне відомство в тому, що процеси проти них політично мотивовані.

Повернемося до справи Себастіана Гіти. На своєму телеканалі він регулярно виступає з "викриттями" та критикує зі свого белградського вигнання державні органи, які розслідують його діяльність. Такі виступи для румунських корумпованих олігархів та політиків вже стали ледь не "національним спортом".

Оглядачі не виключають і подальшого розвитку ситуації: справа Гіти може стати пробною кулею для Понти. Якщо белградська юстиція вбереже Гіту від лещат румунського правосуддя, Понті теж буде простіше чекати на свій можливий вирок на іншому березі Дунаю, у Сербії.