18 вересня • оновлено в 10:58
Блоги Світ

/ Блоги - Політика

Ми партія війни за Україну. Малоросам цього не зрозуміти

40.7т

Поки вирують емоції про минуле (а вибори, це вже минуле), дозвольте сказати про майбутнє. Цього не скаже соціологія. Цього не видно в експертних оцінках. Я про команду…

Рефлекторно, коли щось закидають на адресу партії Порошенка, то одразу "а от БПП Солідарність". Забудьте. Немає БПП Солідарності. Померла. Ще два місяці тому. Та й не факт, що була повноцінно. Проект – був. Партія – ні. Це загальнонаціональна проблема – у нас немає реальних партій. Не було. І тут у мене погані новини для "Голоса"… "Солідарність" свій айсберг вже отримала – втопитися не втопилася, пошкоджень зазнала. А от "Голосу" будуть гайки не за горами... Бо збіговисько людей, які "за всьо хороше, проти усього поганого", це не партія, це вечірка. Бо партія, це не фанклуб поп-зірки. Партія, це фан-клуб ІДЕЇ. Порядним людям з "Голосу" ще стане соромно за розмивання голосів. Але мова зараз не про них…

Мова про нашу команду. Це ми пройшли майдани і площі десятків міст, містечок, селищ і сіл. Ми вислуховували критику і компліменти. Ми плакали в обнімку із ветеранами УПА і дружинами репресованих колись та загиблих зараз, коли чули "…збережіть Україну, бо інакше дарма гинули наші". Ми влаштовували гвалт в партійних осередках, звідки тікали фахові перевзувальники. Ми піднімали активістів закривати слабкі місця кампанії, де ослаблена партія не була в стані. Зрештою, це ми виходили на телеефіри і відбивали атаки маніпуляторів від журналістики і популістів від політики.

Ми виявилися не в тренді. Піпл хавав "молоді обличчя", але у нас були не лише молоді, а й компетентні. Піпл прагнув баригоборництва, а ми наполягали на послідовності реформ. Піпл, ковтнувши омани медіа оруелівщини, волів не помічати війну, але ми наполягали – Україна в стані війни і державність у небезпеці.

Це було ой як не просто. Спершу досвідчені колеги скоса поглядали на ветеранів, активістів і блогерів. Але потім кожен зайняв свою "вогневу позицію". Ірина Геращенко, Володимир Ар’єв, Марія Іонова, Олексій Гончаренко – рубалися на дипломатичному фронті. Андрій Парубій – дотискав Раду із законом про мову і виборчий кодекс і не дав плісняві погратися парламентом. Олександр Погребиський, Олексій Петров, Михайло Забродський, Софія Федина, Володимир В’ятрович, йшли на прямі ефіри і прямим текстом говорили те, що думають. А скільки слів сказав Гліб Бабіч під час туру країною? А неперевершений Полтава, якого знають від тінейджерів до святих отців? А Мустафа Джемілєв і Ахтем Чийгоз? А ціла низка відчайдушних мажоритарників? Я усіх не згадаю…

А чого вартує "Справа Громад", яка за два місяці існування змогла поставити "до зброї" більше тисячі спостерігачів? Наші активісти в Харкові, Івано-Франківську, Чернівцях, Львові, Рівному спростували тезу, що до політики усім байдуже і люди воліють "по пріколу". Власне, люди обернулися в бік партії часто саме тому, що повірили в ідею "Справи Громад"!

А вечірні ситуативні наради із Петром Порошенком під час туру? Ось це "що у нас не так? Що пропонуєш зробити? Обгрунтуй? Давай, зробимо"…

Ми переїжджали від міста до міста, їли хот-доги на заправках, горлапанили Червону Руту в дорозі, журилися, коли бачили дезорганізацію на місцях, тішилися, якщо навпаки. Не висипалися, монтували в дорозі найсильніші уривки відео, щоб з коліс розігнати це соцмережами. Ми лютилися втраченим шансам і одразу планували кроки – що робити далі. Ми обережно казали людям, що ЄвроСолідарність, це надалі про ідею. Але на це потрібен час. Що це, нарешті, не біганина за усіма виборцями одразу, а спроба достукатися до свого. Що це, нарешті, чітка ідеологія за яку не соромно.

Що далі? Далі у нас буде трешовий парламент, в якому буде жменями упирів і невігласів. І так, фракція ЄС буде там битися за український інтерес. Далі у нас місцеві дочасні вибори і нашій команді потрібні тисячі людей, яких єднатимуть Принципи і Цінності республіканства. Далі у нас розбудова партії відповідальних громадян, партії капіталістів, практиків, а не фантазерів і популістів. Далі у нас розбудова "Справи Громад", яка має стати магнітом для будь-яких громадських активностей, що поділяють республіканську ідеологію і світогляд.

І на сам кінець… Опоненти називають нас "партія війни". Нехай так – ми партія війни за Україну. Малоросам цього не зрозуміти. Спасибі кожному, хто стає до наших лав, хто голосував, підтримує і допомагає.

Це наш спільний бій. Це наша #Res_Publica

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

32
Коментарі
126
74
Смішно
400
Цікаво
37
Сумно
48
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Хомяков Николай
Хомяков Николай
Підтримую.Ви, супер!!!
Показати коментар повністю
Литвиненко Эдуард
Литвиненко Эдуард
Гайдукевич, що, воювати буде? Не смішіть мене! Він військових на Сходи боїться як вогню. Жодного відрядження. Гебельс!
Показати коментар повністю
Журба Валентина
Журба Валентина
У вас есть один ма-ленький недостаток - ваш вождь вас таки утопит!
Показати коментар повністю

Блоги / думки

ads pixel