Вибори 21 липня скасують? Що відбувається

Позачергові парламентські вибори 2019 року під загрозою зриву.

Через різку активність судів і стислі терміни для організації голосування Центральна виборча комісія вже зіткнулася із серйозними проблемами. Йдеться як про пережеребкування партій, так і про реєстрацію окремих кандидатів.

Що це означає і чи можуть вибори 21 липня не відбутися — з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• Через рішення суду щодо проведення повторного жеребкування політичних партій у бюлетені вибори під загрозою;

• Технічно надрукувати нові бюлетені за два тижні до дня голосування неможливо. Уже вийшло близько 6 мільйонів, а всього потрібно 60;

• Каменем спотикання стала партія "Рух нових сил" Міхеїла Саакашвілі. Її зареєстрували на виборах лише після рішення суду;

• Спочатку ЦВК дав їй останнє місце у списку — 22, але Аграрна партія вирішила звернутися до суду з вимогою переглянути підсумки жеребкування;

• Загалом нинішня кампанія і так сповнена скандалів. Переважно вони пов'язані із реєстрацією кандидатів.

Вибори під загрозою зриву?

Нинішня передвиборча кампанія вже стала однією з найскандальніших. І річ не стільки у брудних технологіях (а їх вистачає), скільки в організації. Та й саме призначення голосування на 21 липня викликає багато питань у юристів.

Незважаючи на те, що Конституційний Суд визнав рішення про розпуск Верховної Ради Володимиром Зеленським законним, ситуація вкрай неоднозначна.

Читайте: "Жадібність, аж ніяково": Данилко висловився про українських зірок у політиці

Одна з основних проблем нинішньої кампанії — жеребкування політичних партій. На даному етапі вже відомо, хто і під яким номером перебуватиме у виборчому бюлетені. ЦВК провела процедуру ще 26 червня, поділивши між собою 21 політичну партію, без "Руху нових сил" Міхеїла Саакашвілі.

Після реєстрації на виборах партії скандального ексголови Одеської ОДА за рішенням суду, ЦВК надала політсилі 22 номер, у кінці списку. Щоправда, у процес втрутився Шостий апеляційний адміністративний суд, який зобов'язав провести повторне жеребкування.

При цьому до виборів уже надруковані понад 5 мільйонів бюлетенів. Всього їх потрібно близько 60 мільйонів. По 30 мільйонів на мажоритарні округи, а також загальнонаціональний список. З держбюджету на це виділено 281 мільйонів гривень.

З огляду на такі стислі терміни (вибори відбудуться за два тижні), передрукувати таку кількість бюлетенів технічно неможливо. Саме тому юристи і окремі політики вже заговорили про можливий зрив виборів.

Експерт із конституційного права Юлія Кириченко вважає, що позачергові вибори самі по собі є форс-мажором, тому ЦВК і так перебуває у дуже невигідній ситуації.

Читайте: Вибори до Ради: прогнози соціологів і ставки букмекерів

"Все залежить від ЦВК, але я бачу, що вони готові провести вибори вчасно. Це досить складна ситуація. При позачергових виборах ситуації аналогічні можуть виникати, адже терміни з кожного з етапів зменшені. Думаю, що у ЦВК ще залишилися можливості для проведення виборів відповідно до норм", — пояснила OBOZREVATEL Кириченко.

Глава партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, тим часом прямо говорить про загрозу зриву.

"Насправді ситуація досить небезпечна. Тому що, наскільки мені відомо, частина бюлетенів уже надрукована — 5 мільйонів 200 тисяч. Це означає, що витрачена частина бюджетних коштів, і це може призвести до зриву виборів. Також для того, щоб передрукувати виборчі бюлетені, треба мати додаткові кошти, яких у бюджеті не передбачено, і час", — заявив він в ефірі одного з телевізійних шоу.

Побоювання "Слуги народу" зрозумілі, адже відтермінування виборів явно не в їхніх інтересах — рейтинги партії падають.

Б'ють на сполох і у ЦВК. У коментарі OBOZREVATEL член Комісії Ірина Єфремова наголосила, що технічно передрукувати бюлетені вже неможливо. Саме тому в комісії готують апеляцію.

Читайте: Служив у армії Ізраїлю: блогер Куницький зі "Слуги народу" втрапив у новий скандал

При цьому вона назвала наявну ситуацію спробою зірвати вибори. "Аграрна партія вигадала, що чиїсь права порушені і їх не влаштовує номер у списку. Але якщо ми подивимося всю історію ухвалення рішень, то ЦВК, на мою думку, працювала в рамках закону і ніхто не був проти", — розповіла Єфремова.

Проте юристка Анна Маляр вважає рішення суду логічним і зрозумілим. ЦВК ж спочатку мала призначити перетасування партій.

"Ну це ж очевидні речі, навіть для не-юристів. 21 учасник брав участь у жеребкуванні, а одному порядковий номер у бюлетені призначили без жеребкування. Суд, задовольнивши позов Аграрної партії, ухвалив просте і зрозуміле рішення про пережеребкування. Всі партії мають бути в рівних умовах. Ситуація складна. Але передбачити кризу можна було, бо право оскаржити дії ЦВК ніхто не відміняв", — наголосила Маляр у своєму Facebook.

При цьому юристка припустила зрив виборчої кампанії. За її словами, в цьому разі Україна не залишиться без парламенту, адже нинішнє скликання попросту продовжить свою каденцію до кінця жовтня (коли відбудуться чергові вибори).

Реєстрація Шарія, Клюєва і Саакашвілі

Ще одна скандальна історія цих виборів — реєстрація кандидатів як за мажоритарними округами, так і за списками. Скандалів із цією процедурою вже була маса. Відповідно до закону, остаточна реєстрація проходить до 25 червня.

Читайте: У Києві кандидат у нардепи погорів на нахабному підкупі виборців

Так, ще 24 червня ЦВК відмовила у реєстрації кандидатів у народні депутати, включених до виборчого списку партії "Рух Нових сил" Міхеїла Саакашвілі. Пізніше рішення було змінене.

Аналогічна ситуація трапилася і з самим лідером партії. Річ у тім, що ЦВК з очевидних причин поставила під сумнів факт проживання в Україні Саакашвілі останні 5 років. Але завдяки рішенню Печерського районного суду його поновили.

Масштабний скандал виник і навколо інших кандидатів — ексглави Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і проросійського блогера Анатолія Шарія.

21 червня Андрій Клюєв подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації на позачергових виборах до Верховної Ради. 23 червня ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом в народні депутати колишньому главі адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрія Клюєва, який висувався від "Ліберальної партії України".

Дивіться відео за темою:

У вівторок, 2 липня, Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатом у народні депутати, наступного дня рішення було скасоване.

Аналогічна ситуація трапилася і з блогером Шарієм, його зняли через листи від Служби безпеки, яка підтвердила, що він не проживав останні 5 років на території країни. До слова, сам Шарій неодноразово заявляв, що перебуває поза межами України, на території однієї з європейських країн.

Епопея із Клюєвим і Шарієм навіть супроводжувалася мітингом на Майдані Незалежності.