Блог | В транзитній зоні сутінків. Як повернути базові права людини українським апатридам
Пригадуєте веселу комедію "Термінал", коли головний герой застряг в аеропорту тому, що на деякий час його країна припинила існування і він став апатридом – особою без громадянства. В фільмі все закінчилось добре, але в реальному житті фінал може бути не таким оптимістичним.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців сьогодні в світі налічується понад 12 млн. апатридів. Існують десятки причин чому люди втрачають громадянство й перебувають ніби в зоні сутінків – непомітні для інших й водночас нікому не потрібні, кинуті напризволяще.
В Україні головна причина існування значної кількості апатридів – це процеси, які відбувались після розпаду СРСР. В нових незалежних державах, що виникли на його уламках, не всі змогли набути статусу громадянина. Раніше існував спрощений порядок зміни старого радянського паспорту на новий український. Але є люди, які з різних причини цим не скористались і тепер як і герой "Терміналу" перебувають у своєрідній "транзитній зоні", в невизначеному становищі. Крім того, в 90-х роках минулого століття до нас тікали люди з різних "гарячих" точок колишнього Союзу, повертались на історичну батьківщину кримські татари та представники інших депортованих народів. Дехто мав документи невизнаних держав (наприклад, Придністровської республіки). Це збільшувало кількість осіб без громадянства, адже не усі змогли легалізуватись в Україні.
Під час перепису 2001 року 82 тис. осіб заявили, що не мають громадянства. Скільки їх сьогодні – невідомо. УВКБ ООН станом на 2014 року нарахувала в Україні понад 35 тис. апатридів або осіб з невизначеним громадянством, але ці дані також не є абсолютно точними та вичерпними.
Людям, які не можуть довести своє громадянство, живеться не солодко – вони суттєво уражені в правах. Такі цивілізаційні блага як освіта, медична допомога, право обирати й бути обраним залишаються для них недоступними.
Найгірше, що Україна досі не створила законодавчо визначену процедуру набуття статусу апатрида. Тобто навіть отримати посвідку особи без громадянства сьогодні неможливо. Люди приречені жити в зоні сутінків, а часто передавати свою біду у спадок. Їхні діти також стають негромадянами з усіма негативними наслідками.
Хоча наша держава ратифікувала Конвенції ООН про статус апатридів та про скорочення безгромадянства на практиці досі ми не спромоглися змінити законодавство, щоб дати апатридам визначений юридичний статус.
Настав час це зробити й подарувати тисячам людей без громадянства надію. Протягом року над відповідним законопроектом працювала робоча група народних депутатів, представників УВКБ ООН, Державної міграційної служби України, а також представників Уряду. Результат спільної праці – проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства" (реєстраційний номер 9123).
Цей документ передбачає такі новації:
1. Створює процедуру визнання людини особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України. Особи, які мають на це підстави, отримають посвідку на тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон. За умови проживання на території України у цьому статусі понад 2 роки – отримають дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.
2. Потенційним апатридам державою буде надаватися безоплатна вторинна правова допомога під час набуття нового статусу. Адже зараз таку допомогу надає лише УВКБ ООН, а держава від процесу самоусунулась. Між тим, більшість апатридів - це особи з соціально вразливих категорій населення й оплатити консультації юристів та послуги адвокатів не можуть.
3. Потенційних апатридів держава звільнить від сплати судового збору у випадках оскарження рішень Державної міграційної служби про відмову у визнанні особою без громадянства.
4. Передбачається строк дії посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон 5 років (наразі 3 роки).
5. Спроститься процедура прийняття на роботу визнаних осіб без громадянства та гарантуються їм права на працю та гідний рівень життя.
Тобто ухвалення законопроекту 9123 поверне тисячам осіб без громадянства базові людські права, а разом з ними й повагу суспільства до їхньої гідності. Вони більше не будуть ізгоями, а знатимуть на що можуть розраховувати в офіційно визнаному статусі апатридів. Це стане проміжним етапом на шляху досягнення стратегічної цілі – подолання такого ганебного явища як безгромадянство та мінімізації кількості апатридів. Таких кроків вимагають від України не лише її міжнародні зобов’язання, але й цінності європейської правової держави, будівництво якої ми декларуємо.
