Українці у російському полоні: опускати руки не можна - новини України | Обозреватель 1 лютого
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
БлогиСвіт

Українці у російському полоні: опускати руки не можна

218

Українська влада і активісти шукають додаткові механізми звільнення заручників та політв’язнів, затриманих і засуджених в Росії, окупованому Криму чи на непідконтрольних уряду територіях Донбасу.За офіційним даними української сторони, в Росії, окупованому Криму та на непідконтрольних уряду територіях Донбасу незаконно утримуються 172 українці. З них 64 ув’язнені з політичних причин за сфабрикованими справам в РФ та на окупованому кримському півострові, ще 108 військових та цивільних є заручниками самопроголошених невизнаних республік на території окремих районів Луганської та Донецької областей (ОРЛДО). Всі ці люди роками чекають звільнення.

Якщо звільнення військових та цивільних на непідконтрольному Донбасі, рідко, але все таки відбуваються, то звільнення політв’язнів з Росії та Криму домогтися дуже важко. За чотири роки конфлікту з російських в’язниць було звільнено лише п’ятеро українців. "Звільнення незаконно утримуваних нам, ймовірно, не вдасться перевести у правове поле. Всі звільнення відбуваються виключно на основі домовленостей на гуманітарній, політичній основі, на високій дипломатичній лінії. І це факт, що ні на якому майданчику не вдалося досягнути згоди", - визнає заступник директора Департаменту консульської служби міністерства закордонних справ (МЗС) України Василь Кирилич. В МЗС наголошують, що відправило близько 300 нот до Росії щодо звільнення політичних в’язнів. Офіційна Москва ігнорує їх.

Надати офіційний статус

Українські правозахисники радять українській владі шукати додаткові механізми впливу на Росію. Громадські організації "Медіа-ініціатива за права людини", Українська Гельсінська спілка з прав людини, "Євромайдан-прес" проаналізували міжнародний досвід звільнення заручників під час Нагорно-карабаського конфлікту, вторгнення Росії в Грузію та звільнення глави Українсько-греко-католицької церкви Йосипа Сліпого з радянських таборів. Все це правозахисники виклали у звіті "В’язні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених,заручників і політв’язнів: висновки для України", який був презентований днями у Києві.

Правозахисники дійшли висновку, що передусім слід чітко визначити правовий статус людей, яких незаконно утримують, а також призначити особу, відповідальну за їхнє звільнення та координацію її дій із родичами заручників. "Державі потрібно мати всеосяжну стратегію, як все ж таки називати і звільняти цих людей. Якщо це є міжнародний конфлікт, то ці люди військовополонені та цивільні заручники. Тоді обидві сторони матимуть щодо них зобов’язання відповідно до міжнародного права", - заявила співатор звіту, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова. На її думку, якщо країни визнаватимуть себе сторонами міжнародного конфлікту, то це принаймні унеможливить катування заручників.

Використання впливових переговірників

Про тортури "в підвалах "ДНР" з власного досвіду знає український релігієзнавець Ігор Козловський, якого майже два роки незаконно утримували за гратами проросійські сепаратисти. Він констатує, що тортури дійсно можуть припинитися для заручників, але не через дефініції. "Я знаю зі свого досвіду - катування і тортури були припинені саме тоді, як виступив посол США", - каже Ігор Козловський. На його думку, більше всього допомагає заручникам втручання впливового переговірника, з яким би хотів говорити президент Росії Володимир Путін, навіть якщо це особи не з найкращою репутацією. "Дійсно, є особи несимпатичні, наприклад, як Земан, котрий особисто їздив до Путіна на зустріч стосовно мене. Так, у нього є позиції, які я не поділяю. Але ж якщо через нього можна впливати на звільнення тієї чи іншої особи, чому ми не повинні використовувати такий вплив?", - пропонує Козловський.

Грузинський громадський та політичний діяч, колишній міністр з питань реінтеграції Паата Закареішвілі радить українській владі залучати до переговорів аполітичних перемовників, які мають реальний вплив в Україні. Це можуть бути громадські діячі, авторитетні люди або служителі церкви, вважає він. "Особливий момент - не змішувати між собою гуманітарні та політичні питання. Риторика має бути помірною, нейтральною. Особливо треба пам'ятати, що це передусім допомагає людям, які чекають від цих перемовин рішень про свою долю", - наголошує Закареішвілі. Він вважає, що учасники переговорного процесу перемагають тоді, коли "придратись" до їхніх слів фактично неможливо. "Втім, вирішальний фактор - наскільки ти свої зобов'язання виконуєш", - каже грузинський екс-міністр.

Альтернативні інструменти

Правозахисники у своєму звіті радять українській владі використовувати вдалий момент, зокрема, вибори в Росії та Чемпіонат світу з футболу 2018 року, аби звільнити українських політв’язнів. Як це було, наприклад напередодні Олімпійських ігор у 2013-му, коли в Росії звільнили відомих політв’язнів учасниць російського панк-гурту Pussy Riot, бізнесмена Михайла Ходорковського.

Активісти вважають, що важливо тримати проблему звільнення заручників на порядку денному країни та запроваджувати до Росії різноманітні санкції, зокрема подібні до "списку Магнітського". "Ми передали в Канаду списки по тим справам, які у нас були у супроводжені. Ми закликаємо державу у цей включатися і передавати інформацію по персоналіям, які безпосередньо причетні до порушень прав людини, зокрема в’язнів Кремля. Це доволі сильний інструмент", - вважає координатор правозахисної організації"Медіа-ініціатива за права людини" Марія Томак.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги