НАТО для України закритий на найближчі роки. Експерти кинули світло на ситуацію в Альянсі

Президент Володимир Зеленський підписав указ про програму Україна-НАТО на 2020 рік. План детально прописує, що і як повинен зробити Київ для наближення до членства в Альянсі.

Експерти впевнені, що цей документ – лише формальність. У США, Німеччині, Франції та інших країнах своїх проблем вистачає, щоб думати про перспективи України.

Яка суть ухваленого рішення та чи є шанси в Києва вступити до НАТО – розбирався OBOZREVATEL.

У чому суть документа

26 травня Офіс президента опублікував підписаний Зеленським указ про національну програму з євроатлантичної інтеграції. Цей документ стосується двох головних аспектів:

• які реформи повинні відбутися, щоб вступити до Альянсу;

• як їх реалізувати;

Ідеться насамперед про зміни в секторі безпеки. Просування НАТОвських ідей як у забезпеченні звичайних солдатів продуктами харчування, базовими потребами, так і більш глобальних речах – зміцненні демократії, а також реформуванні практично всіх сфер життєдіяльності країни.

Як пояснив OBOZREVATEL кандидат політичних наук, доцент КІМО Микола Капітоненко, це робочий документ, у якому немає якихось резонансних моментів. Хоч він і важливий, але реально наблизити країну до членства не може.

"У нас не може бути реального руху в НАТО, тому що це неможливо. Це відбувається в соцопитуваннях, нормативних документах і мріях окремих політиків. Та й те, думаю, вони і самі в це не вірять. У реальності немає підстав для того, щоб говорити про збільшення шансів. Якщо порівняти з 2008 роком, вони значно зменшилися", – підкреслив Капітоненко.

Проблем насамперед вистачає і в середині України. За словами доцента, в статутних документах Альянсу немає чітко виписаних правил прийняття країн до організації. Є лише формулювання, що "будь-яка країна Європи може увійти в НАТО", але ця можливість надається вже на політичний відкуп членів Альянсу. Поки ж такої волі не видно.

Ніхто не вивів із порядку денного й хронічні проблеми Києва – корупцію, політичну та соціально-економічну нестабільність, а також проблеми за контролем над озброєнням. Наприклад, ще місяць тому голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія натякнув, що вибухи на українських складах зброї в Балаклії 2017 року могли бути організовані місцевими військовими, щоб приховати факт зникнення частини майна. Такі речі в країнах НАТО неприпустимі.

Чим зараз зайняті країни НАТО

Експерт із міжнародних питань центру Ad Astra Владислав Фарапонов пояснює, що країни-члени Альянсу не готові в найближчі роки прийняти Україну. Навіть якщо припустити варіант, що Київ виконає всі внутрішні умови, є великий ризик для 3-х десятків країн бути втягнутими в конфлікт на Донбасі.

"Якщо завтра ми вступимо в НАТО, а післязавтра міжнародний суд визнає факт війни на сході з Росією, то Альянс, згідно зі ст. 5, зобов'язаний буде втрутитися. Які тут будуть наслідки – ніхто спрогнозувати не зможе. Такі некеровані конфлікти з ядерною країною не потрібні ні Європі, ні США", – підкреслив OBOZREVATEL Фарапонов.

Він також додав: "Але це не означає, що Україна не повинна впроваджувати нові стандарти, проводити спільні з НАТО навчання й прагнути туди потрапити".

Щодо Штатів, то ситуація зараз ускладнюється передвиборчими баталіями. По-перше, сам Дональд Трамп за час каденції особливої уваги НАТОвським перспективам України не приділяв. Тому, на думку Фарапонова, в разі перемоги на виборах восени Адміністрація Білого дому торпедувати питання точно не буде.

По-друге, сам Трамп незадоволений фінансуванням Альянсу з боку його членів. Президент США ще в кінці 2019 році оголосив, що частка військових витрат у ВВП країн-членів повинна бути не менше 4%. Незважаючи на той факт, що Україна в 2020 році перевиконала цей план (у Києва 5,45% ВВП), Трамп певно не візьметься всерйоз обговорювати нових членів, поки ситуація в середині організації не стабілізується.

Тим паче, що розбіжності між Штатами й союзниками віднедавна стосуються не тільки грошей, але і ядерної зброї. Як пише Коммерсант, у Німеччині деякі відомі політики незадоволені наявністю на території країни ядерних боєголовок Вашингтона. Проти виступили не тільки маленькі партії (зелені або ультраліві), але й великі – друга за чисельністю в парламенті Соціал-демократична (СДПН).

Члени політсили вважають, що американські авіабомби (їх близько 20 штук), розташовані на військовій базі в німецькому Бюхелі (в модифікації B61-12), можуть становити небезпеку німецькому народові. Мовляв, у разі чого Вашингтон без узгодження з Берліном може їх застосувати на свій розсуд. У німецькому політикумі на цей рахунок ведеться дискусія з боку впливових членів різних політсил.

Але якщо і припустити, що Берлін відмовиться від такої зброї, то в Вашингтоні з великою часткою ймовірності пролобіюють його передислокацію в Польщу, ближче до кордонів із Росією. У цих умовах спрогнозувати реакцію Москви складно, але нічого хорошого очікувати не варто.

Ускладнюється ситуація й пандемією коронавірусу по всьому світу. Незважаючи на успішний досвід Північної Македонії, яка стала членом Альянсу в кінці березня, рухів на розширення в організації з початку 2020 поки немає. Тут важливо виділити позицію Німеччини й Франції щодо самої України. Судячи з підсумків зустрічі 9 грудня 2019 року в "нормандському форматі", Берлін і Париж будуть говорити про перспективи Києва лише після виконання Мінських угод і переговорів із Москвою.