БлогиСвіт

Угорський експерт: Будапешт у мовному конфлікті першим на зближення не піде

177

Як Будапешт реагуватиме на рішення Венеціанської комісії щодо мовної статті закону про освіту і що має робити українська влада для розв’язання мовного конфлікту з нацменшинами, - розмова DW з експертом Андрашом Рацем.8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок щодо українського закону про освіту, у якому порадила українській владі внести правки у його мовну статтю. Угорський експерт з питань європейської зовнішньої політики та безпеки Андраш Рац вважає, що офіційний Будапешт, який найгучніше критикував мовну статтю, зарахує висновок Венеціанської комісії як свою перемогу. Чому уряд Віктора Орбана не збирається першим іти на компроміс з Україною у залагодженні мовного конфлікту і якою має бути стратегія української влади у цій ситуації, Андраш Рац розповів DW.

Deutsche Welle: Пане Рац, якої реакції варто чекати Києву від Будапешта на висновок Венеціанської комісії щодо мовної статті закону України про освіту?

Андраш Рац: Для того, щоб дати відповідь на це запитання, треба розуміти мотиви угорської влади, які стоять за цим конфліктом. По-перше, починаючи з 1989 року, теза про увагу і турботу про закордонних угорців була однією з головних у зовнішньополітичній концепції Угорщини. Це не має нічого спільного з підтримкою сепаратизму чи захопленням територій, це дуже глибоко вкорінене питання ідентифікації. Тому не дивно, що від самого початку конфлікту з приводу статті 7 українського закону про освіту Будапешт вдався до таких жорстких кроків.

По-друге, у квітні наступного року в Угорщині пройдуть вибори, і закордонні угорці в Румунії, Словаччині, Сербії мають право голосувати. Теоретично, українські угорці теж мають таке право, але на практиці друге громадянство в Україні - незаконне, тому, гадаю, на Закарпатті голосуватимуть лише лічені представники угорської громади. Конфлікт з Україною має служити доказом угорцям в інших країнах, що угорський уряд турбується про них і готовий їх захистити, бо вони для нього важливі. З огляду на те, що у рішенні Венеціанської комісії стаття 7 оцінюється доволі критично, я не бачу підстав для того, щоб Будапешт змінив позицію і першим пішов на компроміс. Радше за все, угорська влада заявлятиме: "Бачите, ми були праві, і Рада Європи нас підтримала". І ця позиція навряд чи зміниться до парламентських виборів.

Тобто виходить, що для уряду Віктора Орбана цей конфлікт - вигідний і він не зацікавлений його вирішити?

Так, це те, що я мав на увазі. Віктор Орбан прагне перемоги. Перемога має мобілізуючий ефект, і саме тому я не думаю, що Орбан зробить перший крок для залагодження конфлікту. Якщо такий крок зробить Україна, у Будапешті це привітають. Тоді Віктор Орбан на це може відреагувати і сказати своєму електорату: бачите, ми виграли битву. Але, повторюся, першою на зближення у цьому питанні Угорщина не піде. Частково ще й тому, що у тексті рішення Венеціанської комісії говориться про запровадження консультацій з усіма країнами, чиї меншини проживають на території України. І, на мою думку, Україна має негайно ініціювати такий діалог з нацменшинами та їхніми столицями. Наскільки я знаю, дискусія з Польщею і Румунією з цього приводу вже триває і є набагато конструктивнішою, ніж з Угорщиною.

Які рекомендації ви дали б українські владі у цій ситуації? Як вона повинна діяти зараз, коли вже є висновок Венеціанської комісії?

Я особисто налаштований доволі оптимістично, бо вважаю, що це рішення відкриває можливості для компромісу. Сторони мають юридичний текст і, базуючись на ньому, можуть працювати над пошуком прийнятного рішення. Тобто сьогодні ми у набагато кращому становищі, ніж були учора. Щодо рекомендацій, то на місці української влади я почав би голосно заявляти про те, що Україна буде повністю поважати рішення Венеціанської комісії, слідуватиме її рекомендаціям і ініціює дискусію з усіма зацікавленими сторонами, адже пункт 4 статті 7, де йдеться про навчання для представників нацменшин мовами ЄС, дає багато можливостей для таких дискусій. Крім того, на місці України я спробував би домовлятися із зацікавленими країнами на двосторонній основі, підписавши окремі документи, наприклад, з Польщею, Румунією, Болгарією. Таким чином можна показати, що це Будапешт не зацікавлений у тому, щоб вирішити конфлікт і тримається осторонь діалогу.

Чи продовжуватиме Угорщина й надалі блокувати українські інтереси у європейських інституціях?

На жаль, такої політики Будапешт може дотримуватися ще доволі довго. Євросоюзу це не подобається, він це не вітає, але нічого не може з цим зробити. ЄС не має інструментів, щоб змусити Угорщину відмовитися від такої моделі поведінки щодо України. Ще більш тривожним є намагання гальмувати співпрацю Києва з НАТО. Ви пам’ятаєте, що Будапешт завадив проведенню міністерської зустрічі Україна-НАТО. Такого ще ніколи не траплялося. Досі в НАТО Угорщина намагалася зарекомендувати себе надійним партнером і показувала готовність діяти відповідно до спільних інтересів. Нинішні її дії з блокування і перешкоджання стратегічним інтересам Альянсу, якими є співпраця з Україною, - абсолютно безпрецедентні. Ці дії Будапешта - підстава для песимізму, бо свідчать про те, що Віктор Орбан готовий піти навіть на конфлікт з американською стороною заради того, щоб мобілізувати своїх виборців за кордоном.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги