Угорщина без голосу: за що Орбану загрожують санкції ЄС?

12 вересня євродепутати голосуватимуть, чи карати Угорщину за порушення прав людини в країні. За що проти уряду Віктора Орбана можуть застосувати Статтю 7 Лісабонського договору та позбавити її права голосу в ЄС?Марта Пардаві каже, що дуже добре знає, чого їй чекати після того, як вона виступила з промовою у Брюсселі. Вона розповіла про те, як угорський уряд продовжує придушувати права людини та верховенство права в країні. Пардаві, cпівголова Угорського Гельсінського комітету, щодня відчуває наслідки своєї діяльності, а саме захисту загальноприйнятих "європейських цінностей", які такими не є в Угорщині Віктора Орбана.

Пардаві, чия організація представляє та захищає шукачів притулку в Угорщині, розказала DW, що відбулося після її недавнього виступу перед комітетом з громадянських свобод у Європейському парламенті (ЄП). "Вже під час заходу, коли я сиділа тут - у Брюсселі в Європейському парламенті, мої колеги в офісі були завалені сповненими ненависті електронними листами та телефонними дзвінками, у яких мене та мою організацію звинувачували в "заплямовуванні Угорщину", хоча ми виступаємо за демократію", - каже вона. За словами Пардаві, вона та її колеги, які приїжджають до Брюсселя, щоб поговорити про проблеми верховенства права в Угорщині, завжди стають мішенню після цих заходів.

Прогнози активістки справдилися. Уже протягом години після закінчення заходу в Брюсселі будапештський офіс Amnesty International, чий представник також був присутній на ньому, повідомив, що отримав смертельні погрози за підтримку VoteYes4Hungary. Ця ініціатива закликає Європарламент проголосувати "так" в середу, 12 вересня, й запустити процедуру санкцій проти уряду прем'єр-міністра Віктора Орбана, що може призвести до призупинення права голосу Угорщини у ЄС.

Доповідь Саргентіні: санкції проти Угорщини

Євродепутатка від Нідерландів Юдіт Саргентіні вважає, що для таких випадіків немає місця в ЄС. Вона готувала доповідь щодо ситуації в Угорщині та закликає своїх колег підтримати її рекомендації щодо запуску статті 7 Лісабонського договору проти Будапешта під час голосування в середу. Стаття 7.1 дозволяє Раді ЄС дати офіційне попередження будь-якій країні, яку звинувачують у порушенні основних прав. Якщо це не має бажаного ефекту, стаття 7.2 передбачає запровадження санкцій та призупинення права голосу країни-порушника.

Згідно зі звітом Саргентіні, напади Орбана на пресу, судову систему, мігрантів та біженців, права меншин є "системною загрозою" основним принципам ЄС. "Ми втрачаємо легітимність у нашій позиції щодо прав людини та демократичних цінностей за межами Євросоюзу, якщо дозволяємо, щоб таке відбувалося всередині, - сказала вона DW. - Але основне - це те, що громадяни Угорщини втрачають інклюзивну демократію (в своїй країні. - Ред.)".

Інша точка зору: звіт помилковий

Не всі ці громадяни погоджуються з Саргентіні. Серед них є Міклош Санто, директор будапештського Центру основних прав. Санто та його колеги звинувачують Саргентіні та її прихильників у проведенні "брудної кампанії" проти Орбана та Угорщини. "У звіті містяться декілька неправдивих висновків", - заявив Міклош Санто DW. "Важко сказати, чи це ... пов'язано з хибним тлумаченням угорського права або просто фальшивка". Його центр оприлюднив свої висновки щодо того, що він вважає численними помилками у доповіді.

Наприклад, за словами Санто, повноваження угорського Конституційного суду не були скорочені, як стверджується у доповіді, а радше "змінилися". Він також вказує на критику в доповіді того, що угорський основний закон, як і раніше, визначає шлюбом союз виключно між чоловіком і жінкою, і що угорська освіта "зображує жінок як передусім матерів і дружин". На його думку, де лише доводить, що Саргентіні насправді хоче "ідеологічно мотивованих дискусій щодо світоглядів та природи того, ... що є "неправильним" і що є "правильним".

На думку Санто, все це є неприпустимим втручанням в угорський суверенітет. Він заперечує твердження, що правозахисні групи стикаються з будь-якими загрозами в країні, називаючи це "абсурдом".

Речник Орбана: "відчайдушна спроба" змусити Угорщину взяти мігрантів

Прес-секретар угорського уряду Золтан Ковач провів короткий брифінг для журналістів у Брюсселі за день до дебатів у Страсбурзі, де Орбан матиме сім хвилин для свого виступу в Європарламенті. Ковач зневажливо назвав звіт Саргентіні "зухвалою брехнею". "Справжній мотив, який ховається за нею - це наша позиція щодо нелегальної міграції, - сказав Ковач. - Це відчайдушна спроба від імені промігрантських, проміграційних політичних груп натиснути на Угорщину". За його словами, те, що "багато лівих політичних сил", до яких Ковач зараховує і президента Франції Еммануеля Макрона, намагаються розділити Європу за питанням міграції, "недобре" для ЄС.

Інші категорично не погоджуються. "Якщо ми все ще віримо в європейський проект, то ми просто не маємо іншого вибору, як відстоювати наші свободи та цінності", - вважає Еліс Столлмаєр, виконавча директорка трансатлантичної антикремлівської ініціативи "Захищаючи демократію" (Defending Democracy). Столлмеєр є однією з тих, хто закликає найбільшу політичну фракцію Європарламенту - Європейської народної партії - виключити ці своїх лав партію Орбана "Фідес" за її, як вважає Столлмаєр, антидемократичні позиції.

"Протягом багатьох років Європейська народна партія стверджувала, що краще зберегти у своїх лавах партію Орбана, ніж вигнати її, але це стало катастрофою, - розповіла Столлмаєр DW. - Політика задобрення не спрацювала у Другій світовій, і не працює зараз. Це голосування (Європарламенту - Ред.) про те, якої Європи ми хочемо".

Для тих, на кого в Угорщині вже зараз тиснуть через їхню діяльність на захист прав людини, це голосування не можна недооцінювати. Незапровадження санкцій проти Будапешта справді погано позначиться на відданості ЄС захисту демократії, вважає Марта Падаві. Вона переконана, що не лише Угорщина, а й інші уряди почують сигнал голосно й чітко, що, мовляв, "можна рухатись далі й ігнорувати основні цінності та права людини. Справді серйозних наслідків не буде".

Як проголує Європарламент, передбачити важко, адже якоїсь чіткої позиції у більшості депутатів немає. Аби просунути санкційну процедуру проти Будапешта на крок уперед, потрібні дві третини голосів присутніх на пленарному засіданні та абсолютна більшість з 751 депутата.