13 листопада • оновлено в 02:02
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

У Зеленського пообіцяли ухвалити Римський статут і перехідне правосуддя: що це дасть

7.1т
Читати матеріал російською

Руслан Рябошапка, якого призначили генеральним прокурором України, раніше пообіцяв, що посприяє ратифікації в країні Римського статуту, а також розробить концепцію перехідного правосуддя.

Як пише "Українська правда", це стане серйозним проривом у розвитку правоохоронної системи України, демонстрацією сильної політичної позиції і кроком до покарання всіх винних за військові злочини у державі.

Що таке перехідне правосуддя і Римський статут

Про перехідне правосуддя часто згадують у контексті подолання військових конфліктів. Під цим поняттям об'єднують механізми, які мають повернути країну до мирного життя, відновити роботу державних структур на територіях, де тривав конфлікт.

Перехідне правосуддя має відповідати як за юридичні аспекти життя, так і за гуманітарні.

Традиційно виділяють чотири елементи:

  • відшкодування збитків для постраждалих;

  • інституційні реформи;

  • "право на правду", тобто необхідність розповідати населенню правду про конфлікт;

  • покарання злочинців.

Тобто перехідне правосуддя стосується не тільки судів або правоохоронної системи, але й інших суспільно-політичних інститутів і норм.

Коли йдеться про покарання злочинців, перш за все маються на увазі тяжкі злочини. У резонансних або складних випадках такими справами може займатися Міжнародний кримінальний суд (МКС).

Він уже 17 років діє в Гаазі, де переслідує винуватців тяжких злочинів, таких як геноцид, злочини проти людяності, військові й злочини агресії. При цьому повноваження МКС не обмежують посади і політичні імунітети: відповідальність можуть понести глави держав і урядів, військові командири, які керували злочинними операціями.

МКС має право діяти на території будь-якої зі 123 країн (у списку, зокрема, крім України, немає США, Росії, Китаю, Ізраїлю, Ірану, Зімбабве), які ратифікували його статут, а за додатковими договорами – в інших державах.

Роботу суду регулює ухвалений у 1998 році Римський статут. У цьому договорі – і визначення злочинів, за які береться МКС, і види покарання, і функції Асамблеї держав-учасників.

Вибір покарань у Гаазі досить обмежений: здебільшого термін ув'язнення може досягати не більше 30 років, в окремих випадках – довічна в'язниця. Серед інших видів – штраф або конфіскація злочинних активів.

Чому в Україні досі не ухвалили Римський статут

Україна підписала Римський статут ще у 2000 році. Однак перед тим, як віддати договір на ратифікацію до Верховної Ради, тодішній президент Леонід Кучма звернувся щодо його перевірки на законність до Конституційного суду.

Судді відхилили сумніви Кучми, однак у них виникли свої претензії. Так, вони не схвалили речення на самому початку договору. У ньому йдеться про те, що Міжнародний суд доповнює національні правові органи.

Український закон не передбачав такого доповнення, і Римський статут визнали неконституційним. Відтоді Україна довго не поверталася до питання його ратифікації. Тому МКС роками не мав права розслідувати злочини, скоєні в Україні.

Після Революції Гідності Україна взяла на себе зобов'язання ратифікувати статут – це було однією з умов Асоціації з Європейським Союзом. Але з остаточним ухваленням документу знову почалися зволікання.

Згідно із законом просити парламент ратифікувати міжнародний договір може або Кабмін, або президент. Але за попередньої влади ніхто так і не подав необхідний проект закону. Зволікання органи влади пояснювали неузгодженістю українського законодавства, адже все ще залишалися розбіжності з Конституцією.

Через два роки після Революції Гідності Верховна Рада таки ухвалила запропоновані Петром Порошенком зміни до основного закону. До Конституції внесли пункт про те, що Україна може визнати юрисдикцію Римського статуту. Щоправда, ці зміни відтермінували на три роки – вони набули чинності лише у липні.

Віцеспікерка Верховної Ради Оксана Сироїд тоді пояснювала, що за три роки Україна може підготувати свої закони, внести до них поняття про військові злочини і злочини проти людяності.

Другим поясненням пасивності була загроза з боку Росії, яка нібито почне скаржитися в МКС на українців. У 2015 році саме так Юрій Луценко виправдовував відмову очолюваної ним фракції БПП підтримати ратифікацію.

Згодом заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов теж апелював до ризиків для українських військових. Схожої думки дотримувалися в РНБО і навіть переконували в цьому народних обранців.

Водночас, незважаючи на те, що протягом двох десятків років Україна так і не ратифікувала Римський статут, парламент двічі визнавав дію Міжнародного кримінального суду на території України.

Перше таке звернення стосувалося подій часів Євромайдану, друге – злочинів російських чиновників і ватажків терористичних "Л/ДНР" з 20 лютого 2014 року.

Нещодавно призначений постпред президента України у Криму Антон Кориневич пояснив, що таким чином Міжнародний суд вже може розбиратися з подіями в Україні.

"Друга заява (про визнання юрисдикції МКС. – Ред.) має відкриту фінальну дату. По суті, на все, що відбувається на території України від початку Євромайдану, вже зважає Міжнародний кримінальний суд і вже може починати повноцінне розслідування без ратифікації Римського статуту", – сказав він.

Чому Римський статут потрібен Україні

За словами Кориневича, зараз виходить, що Україна не має жодних повноважень, а лише зобов'язання. Саме тому держава і має ратифікувати Римський статут.

"Міжнародний кримінальний суд вже зараз може розслідувати злочини, скоєні в Україні. Ратифікація дала б нам офіційний статус члена Асамблеї держав-учасників, а з ним – додаткові права. Наприклад, ставити питання на порядок денний Асамблеї, мати свого суддю, організаційно брати участь у роботі суду", – наголосив постпред президента у Криму.

Правозахисниця з Української Гельсінської спілки Дар'я Свиридова також говорить про можливість обміну досвідом. "Ми зможемо поділитися своїм досвідом різних підходів. Не треба себе недооцінювати, у нас теж є фахівці і бачення. Ми отримаємо експертну допомогу під час національних розслідувань. Ратифікація Римського статуту задасть певний стандарт розслідуванню", – переконана вона.

Правозахисниця вважає, що МКС стримуватиме злочинців, а ратифікація продемонструє готовність України їх карати. Адже Гаага повністю не візьме на себе всі українські проблеми. Відповідальними, в будь-якому разі, залишатимуться наші слідчі і суди.

Міжнародний кримінальний суд розслідуватиме тяжкі злочини і тоді, коли Україна не матиме бажання або можливості робити це самостійно. Наприклад, у випадку з топчиновниками Росії. Адже багато хто чекатиме від МКС саме покарання росіян і допомоги у деокупації.

Навіщо Україні перехідне правосуддя

Відновлення контролю над Донбасом і Кримом, повернення до мирного життя вимагає особливого підходу – концепції перехідного правосуддя. Вона повинна моделювати поведінку української влади після повернення окупованих територій.

Перехідне правосуддя дасть зрозуміти, за що і як карати, як донести це місцевим, як запобігти конфліктам у майбутньому і хто має платити за зруйновані будинки або "віджатий" бізнес.

Розібратися з цими та багатьма іншими питаннями Україна зобов'язана до того, як доведеться втілювати їх у життя. Для тих, хто спеціалізується на проблемах окупованих територій, формування власної української концепції перехідного правосуддя – пріоритетне питання.

Українська Гельсінська спілка займається цим питанням вже не перший рік. Зараз в організації навіть розроблений проект закону, з яким планують ознайомити нову владу.

В'язниця чи амністія

Серед усього, що розуміють під перехідним правосуддям, найпопулярнішою в суспільстві є тема покарання. Зараз за сприяння окупантам "злочинцями" може стати значна кількість місцевих жителів на Донбасі чи у Криму. Тому виникає питання, де саме можна провести межу злочину і за які дії справедливою буде амністія.

У Гельсінській спілці, наприклад, пропонують не карати за сам факт співпраці з окупаційною владою. Такі речі можна документувати, вдаватися до люстрації, але не відправляти людей під суд без поважних причин. Поважна причина в цьому випадку – жорстоке порушення прав людей.

Як приклад тих, кого не слід вважати злісними порушниками, правозахисники наводять лікарів, пожежників, працівників житлово-комунального господарства.

Кориневич, якому президент Володимир Зеленський довірив очолювати робочу групу з питань реінтеграції, поки не дає чітких відповідей на запитання, які інститути треба реформувати або яких порушників можна амністувати. Він здебільшого уникає власної думки, тому що "це треба пропрацювати".

Серед того, про що постійний представник Зеленського все ж говорить, – максимальна відповідальність Росії за збитки у Криму, безумовне покарання за тяжкі злочини і можливість дискусії про дрібні порушення.

Ця дискусія не стосуватиметься військових злочинців, винних у геноциді або злочинах проти людяності. Такі злочини на мають терміну давності, за них найчастіше дають більше 10 років ув'язнення, а винуватці не можуть бути амністовані або помилувані.

Ще одне питання, яке слід розв'язати – готовність української правоохоронної системи до навантаження, яке різко зросте після деокупації. Крім того, треба враховувати завантаженість судів, слідчих органів тощо.

Тобто правоохоронна система потребує підготовки резервних кадрів, навчання роботі з новими для України злочинами.

Чи загрожує Римський статут судами з Росією

Серед противників ратифікації російська загроза є популярним аргументом. Як приклад часто проводять паралелі з окупацією Грузії, коли Росія вирішила скаржитися в Гаагу на "злочини" грузинів.

Однак у Міжнародному суді сидять не московські прокурори, які звикли до фальсифікацій та політичних переслідувань. Звернення до них може подавати будь-хто, але це не зобов'язує починати розслідування чи тим паче передавати справу до суду.

І постпред Зеленського, і правозахисники відверто називають "російську загрозу" непрофесійною думкою або результатом необізнаності.

"Російська Федерація не співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, це їхня офіційна позиція. Ця позиція не змінюється незалежно від того, що робить Україна. Всі ритуальні танці довкола того, що нам не можна його ратифікувати, не мають жодного правового сенсу", – наголошує Кориневич.

Міфами називає член Української Гельсінської спілки Дар'я Свиридова і чутки про те, що судити нібито почнуть навіть українських воїнів. По-перше, Міжнародний суд переважно береться за військове начальство або тих, під чиїм безпосереднім керівництвом здійснювалися злочини. По-друге, звертають увагу на систематичні, а не поодинокі порушення. І, по-третє, суд у Гаазі створили для того, щоб виконувати функції правосуддя, якщо від цього відмовляється та чи інша держава.

Україну непросто звинуватити у приховуванні своїх громадян від суду: під вартою і з тюремними термінами вже неодноразово опинялися колишні АТОвці, наприклад, бійці роти міліції "Торнадо".

Чи зможе Україна засудити росіян

У 2016 році президент РФ Володимир Путін взагалі підписав розпорядження про відмову Росії бути підписантом Римського статуту. Передбачуваною буде і реакція Кремля на спроби притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у злочинах проти України. Але це не означає, що до цих спроб не варто вдаватися. Україна зацікавлена домагатися розслідувань, адже йдеться про злочини на українській території, де визнано МКС.

Можна домагатися і видачі росіян Міжнародному суду. Правозахисниця Свиридова звертає увагу: міжнародні розслідування можуть принаймні ускладнити росіянам життя, обмеживши їхнє пересування поза межами країни.

Слід зазначити, що суд вже веде попереднє розслідування щодо України, займаючись порушеннями у Криму і на Донбасі. Розслідування триває з 25 квітня 2019 року. У грудні 2018 року прокурор МКС звітував, що отримав 86 звернень від прокуратури АРК і українських громадських організацій про порушення за період від початку Євромайдану.

У звіті з розслідування, оприлюдненому наприкінці 2018 року, МКС фіксував можливі злочини у Криму: зникнення і незаконне позбавлення волі людей, захоплення майже 300 майнових об'єктів, утиски за політичними, релігійними ознаками тощо. Щодо Донбасу прокурор МКС зареєстрував понад 1000 можливих злочинів, зокрема вбивств, тортур, використання дітей в армії, сексуальних злочинів.

Як повідомляв OBOZREVATEL, до Верховної Ради України внесли законопроект, який передбачає зняття відповідальності з осіб, причетних до допомоги терористам "Л/ДНР". Його ініціаторами стала група депутатів, більшість з яких балотувалися на виборах від "Опозиційного блоку". Документ був зареєстрований 29 серпня.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Війна на Донбасі" на сайті "OBOZREVATEL".

3
Коментарі
9
7
Смішно
23
Цікаво
1
Сумно
5
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Waix Alex
Waix Alex
Браво, Зеленский!
Показать комментарий полностью
Куцырь Дмитрий
Куцырь Дмитрий
А то сколько же украинских военных и политиков сядет?
Показать комментарий полностью
Waix Alex
Waix Alex
Браво! Так держать!!!
Показать комментарий полностью