Турецька ліра у вільному падінні

Конфлікт між Туреччиною та США зумовив вільне падіння турецької валюти, яке все ще триває. Анкара намагається реагувати, проте поки доволі безуспішно.Знецінення турецької валюти триває і неабияк непокоїть світові біржі. Значною мірою втрачати вартість ліра розпочала ще минулого тижня, у неділю, 12 серпня, сягнувши рекордно низької позначки - 7,23 ліри за один долар. У понеділок падіння продовжилося. Загалом від початку року турецька валюта втратила майже половину своєї вартості. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган намагається заспокоїти: мовляв, економіка його країни - міцна і стабільна, а про кризу не може бути й мови.

Утім, оглядачі за межами Туреччини оцінюють ситуацію дещо інакше. "Це заперечення сприйняття дійсності, - каже головний економіст німецького Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer). - Звісно, Туреччина перебуває в глибокій кризі. І цілком ймовірно, що усе це завершиться рецесією".

Рецесії Ердоган хоче будь що запобігти. Саме тому останніми місяцями він збільшив тиск на центробанк країни. Адже той повинен був би у відповідь на знецінення валюти та зростаючу інфляцію неабияк підвищити ключову ставку. Однак це потенційно загальмувало б економіку, підвищивши вартість грошей.

Що робити з процентною ставкою?

Під час свого останнього засідання у червні центральний банк Туреччини таки підвищив відсоткову ставку з 16,5 до 17,75 відсотка. Проте для Ердогана будь-яке підвищення - мов сіль у оці. Адже низькі відсотки тримають його вже не перший місяць ослаблену економіку на плаву. З цієї причини першою дією Ердогана на посаді президента після запровадження у Туреччині президентської системи стало підписання декрету, яким він сам собі надав право у майбутньому призначати президента та віце-президента турецького центробанку. "На біржах це викликало зажуру, а тепер зумовлює загострення кризи", - вважає Олівер Рот (Oliver Roth), біржовий маклер будинку торгівлі цінними паперами Oddo Seydler.

Після останнього падіння курсу ліри погіршилася ситуація і на турецькому ринку акцій. Адже через знецінення валюти перед багатьма підприємствами нині постала проблема: слабка ліра ускладнює життя фірмам, які повністю чи частково мають заборгованість в іноземній валюті. Крім того, слабка валюта здорожила імпорт до Туреччини, а це означає підвищення цін.

Через це потерпає і населення - показники інфляції у Туреччині буквально скачуть. Оплачувати покупки людям постійно стає відчутно дорожче.

Чи допомагають заходи центробанку?

Після того, як курси на біржі в Стамбулі обвалилися ще напередодні вихідних, падіння продовжилося і цього тижня. Від початку року турецький провідний біржовий індекс втратив майже чверть пунктів. Аби приглушити кризу, уряд та центробанк нині вдалися до низки заходів. По-перше, центробанк Туреччини повідомив, що забезпечить банкам країни усю необхідну ліквідність. По-друге, міністр фінансів та зять Ердогана Берат Албайрак заявив, що уряд склав "план дій", аби заспокоїти ринки.

Поки що ці заходи значного ефекту, вочевидь, не мають. Більшість економістів за межами Туреччини прогнозують, що валюту зможе стабілізувати передусім підвищення відсоткової ставки центробанку. "Хорошим варіантом було б, якби Ердоган визнав, що припустився помилки. Тоді незалежний центральний банк зміг би відновити довіру, підвищивши ключову ставку", - вважає Йорґ Кремер.

Утім, поки усе виглядає інакше: турецький президент вважає, що Туреччина стала жертвою змови. Він переконаний, що знецінена ліра знову видряпається на пристойний рівень - яким чином чи чому це має статися, щоправда, нікому не зрозуміло. Сімон Деррік (Simon Derrick), головний аналітик BNY Mellon, каже, що заяви та заходи Анкари хоч і змогли дещо вгамувати ситуацію, не є вирішенням проблем.

А саме воно нині конче необхідне. Адже те, що економічна ситуація Туреччини дедалі загострюється, стає явним і в інших галузях фінансових ринків: Туреччині доводиться платити інвесторам все вищі відсотки по кредитах. На видану в понеділок, 13 серпня, державну облігацію вартістю 419 мільйонів лір (у перерахунку - майже 55 мільйонів євро) міністерство фінансів встановило граничний рівень дохідності 24,89 відсотка. Натомість ще у липні схожу облігацію видавали під 20,3 відсотка, а у березні - менше 14 відсотків. З огляду на такий драматичний розвиток залишається лише один спосіб стабілізувати валюту, вважає Йорґ Кремер. Це контроль за рухом капіталу. "До того, схоже, все й іде. Адже пан Ердоган стоятиме на своєму. В кінці нас, ймовірно, очікує рецесія, тобто глибока економічна криза".