Про діалог із Зеленським, мінські помилки та секс: друга частина відвертого інтерв'ю Вакарчука

У другій частині інтерв'ю з шеф-редактором OBOZREVATEL Орестом Сохаром лідер партії "Голос", фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук розповідає про власні політичні погляди та амбіції. У новому відеопроєкті "Орестократія" Святослав відверто й детально ділиться думками щодо роботи "Слуги народу", війни на Донбасі та політики Володимира Зеленського. Зачепили під час розмови й особисте життя політика, а саме ставлення до сексу, наркотиків та рок-н-ролу.

Як відомий співак став політиком, що думає про узурпацію влади з боку монобільшості та як пропонує закінчити війну на Донбасі – у цьому випуску "Орестократії".

Перша частина інтерв’ю завершилася на тезі Святослава про те, що Мінські домовленості підписувалися під дулом пістолета, а отже, мають бути переглянуті. Тому, на думку політика, спершу слід припинити бойові дії по всій лінії фронту, обміняти заручників, і тільки тоді приступити до врегулювання політичної ситуації.

– Ви думаєте, що Зеленський не хотів би цього? Ви ж розумієте, що є позиція Меркель, є позиція Макрона, які втомилися від цієї війни, і вони сказали: "Домовляйся вже й зараз".

– За всієї поваги до наших партнерів, у нас є свої інтереси, і ми маємо їх відстоювати, це перше. Друге, крім партії "Голос", ще ніхто не заявив, що нам треба зупинитися, зафіксувати статус-кво, зібратись із силами й почати відбудовувати Україну зсередини, зміцнювати українську армію і займатися виключно безпековими питаннями – зробити так, щоб там насправді не стріляли й не гинули люди. Тільки після того переходити до виборів, до звільнення тимчасово окупованих територій. Робити все це паралельно – пастка, в яку може потрапити чинна влада.

Деякі колеги кажуть: "Давайте продовжимо спеціальний статус, це однаково нічого не вирішує, ми це не виконаємо". Так це не робиться, політика вершиться чесно і відповідально щодо своїх партнерів. Ми або маємо дотримуватися цих домовленостей, або чесно говорити, що в такій ситуації ми їх не виконаємо, вони шкідливі, давайте шукати інші шляхи.

– Дозвольте повернутися на декілька питань назад. Ми як країна не можемо вимагати від Росії як країни-агресора виконати ці домовленості без підтримки Заходу… який зараз не готовий до чергового витка українського питання.

– Ви чули навіть під час нормандського саміту, що Меркель дуже обережно й дуже завуальовано сказала: "Мінські домовленості не можуть бути забетоновані, а мають бути гнучкими, і нам треба проявляти гнучкість". Насправді, я впевнений, що наші європейські партнери з радістю підтримують чіткий, артикульований план, схвалений більшістю українського суспільства.

Читайте: "Не моя справа": Вакарчук відхрестився від гонорару за корпоратив "Танчиків" у Мінську

Проблема в тому, що ніхто їм цього не пропонує. Сьогодні партія "Голос" має такий план, і найближчим часом ми готові його детально представити. Щоб це не мало вигляд лише нашої "політичної фішки", ми ініціювали в парламенті створення тимчасової спеціальної комісії, куди увійшли представники більшості фракцій, там може бути напрацьований новий план.

У нас парламентсько-президентська держава, і ніхто цієї норми не скасовував. Президент має право представляти Україну, це не обговорюється, але позицію народу України висловлює тільки парламент.

– Ви говорите про ідеалістичну модель. Тому що керівництво парламенту морально й адміністративно підпорядковане саме Банковій.

– Що таке адміністративно підпорядковані? Це означає тоді захоплення влади.

– Для вас це новина?

– Ні, для мене це не новина, і я так, по-перше, не вважаю. І хочу думати, що в парламентарів, яких обрав український народ, вистачає гідності визнавати, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці, де саме монобільшість є носієм реальної влади – вони формують уряд, пропонують ту чи іншу політику, голосують за ті чи інші закони. Безумовно, президент є впливовою фігурою, але ми не можемо змінювати державний устрій залежно від рейтингу. У цього 50%, значить, у нас президентська держава, а когось підтримує 5%, то ми маємо повертатися до парламентської?

– Але це реальність, ви мусите називати речі своїми іменами.

– Але ми їх і називаємо своїми іменами: це слабкість інституцій.

Мене часто запитують: "Де ваші яскраві ініціативи в парламенті?" По-перше, наш законопроєкт про особливий статус Донбасу – це наша мегаідея, і ми будемо йти з нею, поки вся країна не зрозуміє та не відчує її. Ми інтуїтивно розуміємо і знаємо з соцопитувань, що більшість саме за такий план, який ми пропонуємо. Але для мене важливо не те, наскільки багато про мене говорять на телебаченні, а скільки я реального впливу можу зробити.

– Дивіться, зі сторони виглядає дещо інакше: на ваш електорат має більший вплив якийсь умовний Дубінський, і його як опозиціонера чути гучніше, ніж увесь "Голос", бо у нього є технологія…

– Дубінський, нагадаю вам, не є опозиціонером, він є частиною провладної коаліції.

– Почитайте його Telegram-канал

– Ну, тоді це питання до нашої монобільшості, якщо у них всередині вже є люди, яких ви вже називаєте опозиціонерами, то що це тоді за монобільшість – це вже якась стереобільшість чи що?

Якби ми на початку створення "Океану Ельзи" поставили за мету збирати стадіони, ми б ніколи їх не зібрали. Нашою метою була якісна музика, і ми йшли до неї.

Читайте: "Потрібно боротися одночасно": Вакарчук назвав двох ворогів України

У чому ви маєте рацію (і це проблема всього світу) – суспільство стало ще більш ласе до простих пропозицій і рішень. Однією влучною фразою, за якою нічого не стоїть, можна провернути більше, ніж кропіткою роботою. Але я впевнений, що це такий "вау-ефект", який не даватиме сталого результату. І говорити про ці так звані Telegram-канали я навіть не хочу, тому що ми зараз із вами в серйозній розмові легітимізуємо їх. Мене, чесно кажучи, це абсолютно не цікавить.

Мене цікавить, що відбувається в стінах ВР: які закони виносяться, які ухвалюються, як діє президент, як діє уряд, як діють інституції, які цифри наприкінці року нам показує Держказначейство, Мінфін, а найважливіше, які платіжки будуть надходити нашим громадянам. Скільки грошей вони зможуть витрачати на освіту, на своїх дітей, на якісь елементарні речі, а також на культуру – ось що мені важливо.

– Партія "Голос" ішла на вибори з меседжем "Нові політики". "Слуга народу" – з "Новими обличчями". Парламент справді сильно оновився. Ви задоволені новими людьми у ВР?

– По-різному. Я би сказав, що там є нові обличчя, і не тільки в партії "Голос", бо про неї я можу на 100% запевнити, що всі люди, які пройшли в парламент, – це однозначно якісний стрибок для всього українського парламентаризму. Я щасливий і пишаюся кожним із них, але і в інших фракціях є особи, які насправді змінюють країну не словом, а ділом. Велика їхня кількість є у фракції монобільшості. Це добре видно через законопроєкти: є багато прогресивних економічних законів, ухвалених парламентом, на які раніше не вистачало політичної волі…

– Які саме?

– Фактично, це покращення інвестклімату в країні. Але чомусь ці самі люди мовчать, коли депутати з їхньої фракції чи з команди президента спускають законопроєкт, який насправді руйнує або розбалансовує українські інституції. Наприклад, закон, який надає генпрокурору право посадити будь-якого нардепа, а ми знаємо чия людина "на 100%" генпрокурор…

Чи закон про держслужбу: я за те, щоб ми могли швидко і без зайвих клопотів звільнити всіх корупціонерів і неефективних чиновників. Але якщо єдиним способом для цього є дозволити "політичній фігурі" нагорі розганяти всіх за помахом чарівної палички, то хочу зауважити, що навіть у комерційних структурах власник не може цього зробити. Ви хоч у одній країні світу бачили, щоб ось так прийшов новий політик і всіх поміняв?

Послухайте, держава – це не тільки слова, пресконференції чи красиві графіки. Держава – це скелет, на якому все тримається, це люди, які працюють на нижчих та середніх ланках, у міністерствах, у парламенті. Вони не завжди якісно виконують роботу, серед них є ті, кого треба звільняти. Але не всіх.

– Хочу подискутувати. Ви сказали про зменшення тиску на бізнес. Конкретний приклад: Рада де-факто скасувала штрафи за неофіційне працевлаштування. Раніше підприємець мусив би заплатити 127 тис. за непрацевлаштованого працівника, а тепер отримає попередження. Ви ж розумієте, до чого це призведе? У нас уже є тіньова зайнятість, а так вона стане вдвічі більшою. Подібних прикладів "законотворчості" багато.

– Якщо водночас будуть проголосовані інші закони, якісно переглянуте податкове навантаження, організовані ретельні та справедливі перевірки для всіх, якщо не лише ФОПи в усьому в нас будуть винні…

– Тобто ви згодні, що закон окремо ухвалювати – це помилка?

– Окремий закон – це завжди популізм: чи закон про недоторканість, чи про РРО так званий. Не можна ухвалювати один закон. І ось тут я повернуся до скасування недоторканності, тому що на прикладі цього питання можна побачити всю суть процесу. В присутності президента за дві сесії (навмисно штучно зробили одну сесію тривалістю в один день) проголосували про виключення рядка Конституції щодо недоторканності депутатів.

Прекрасно, ми це обіцяли виборцям, "слуги" обіцяли – зробили. Але цього мало, бо є декілька законів, де йдеться про депутатську недоторканість, зокрема Кримінальний процесуальний кодекс, а також Закон "Про статус народного депутата". Як доходить справа до змін у них, починається виляння хвостом, маніпуляції. І в результаті сьогодні парламент ухвалив документ, який насправді не скасовує, а підсилює депутатську недоторканність.

– Наскільки розумію, ви за ринок землі. Але в ніч напередодні голосування ви змінили цю думку на протилежну й намагалися заблокувати ухвалення згаданого законопроєкту. Чому?

– Позиція не змінилася ні на йоту, ми вважаємо, що питання ринку землі треба регулювати. В абсолютній більшості країн земля – це товар, і українські селяни мають право розпоряджатися нею. Але, як каже Майкл Щур, є одне але… Воно не одне, їх багато. І тут постає питання: ми про ринок землі чи про формальне зняття мораторію?

Читайте: "Ми творимо державу чи колгосп?" Вакарчук різко виступив проти Зеленського: нардеп написав вірш

– В законі є лише два глобальні запитання: скільки землі можна брати в одні руки і право купівлі землі іноземцями…

– Це дуже спрощена позиція. Моя картина України через 10 років, в цьому контексті, – це країна малих і середніх фермерів, як-от у наших сусідів у Польщі, які обробляють землю своєю родиною, можуть найняти людей, ведуть цей бізнес і стають одним зі стовпів середнього класу. Оце така моя мрія.

Документ монобільшості чию мрію малював? В Україні вся земля належить декільком суперагрохолдингам, які роблять з нею все, що хочуть.

Тому треба ухвалити такий закон, який би насправді захищав насамперед права українських малих і середніх фермерів, власників землі.

Сюди входить:

• перше: зменшення продажу землі в одні руки. Які 200 тис. га? Ну це анекдот. Ми вважаємо, що для рентабельного ведення господарства 5 тис. га достатньо. Це і так величезний обсяг. Радянські радгоспи і колгоспи управляли 2-5 тис. га, це вже були величезні господарства. Я вважаю, що ми маємо допомагати тим людям, які хочуть працювати на землі.

• Другий момент, і це дуже важливо: малим і середнім фермерам, у яких немає грошей, слід допомогти придбати землю, на якій вони вже працюють, щоб вони витримали конкуренцію з тими великими холдингами, у яких є доступ до ринку капіталу. На першому етапі власники малих і середніх господарств повинні мати пріоритетне право викуповувати землю, а великі агрохолдинги не мають вступати з ними в конкуренцію.

• Третє, не менш важливе: а що буде з грішми від продажу землі? На ці кошти потрібно створювати фонди підтримки місцевих громад, це все має бути записано в законі.

– Ви вже зрозумієте, на скільки ви прийшли в політику?

– На стільки, щоб виконати місію, яка для мене є першочерговою. Точніше, їх дві: перша – провести якомога більше якісних і патріотично налаштованих людей в парламент.

Друга є невимовно довгою – створити сильні й дієві інститути в країні, які, власне, переживуть прізвище будь-якого президента, будь-якого прем'єра. Але це мрія на покоління, і боюся, що настільки мене точно не вистачить.

– Яка зараз мінімальна заробітна плата в країні?

– В районі чотирьох тисяч.

– 4173. Ви говорили про нестачу, яка в грудні нестача була?

– Я не можу вам точно сказати, це питання до професіоналів.

– Є така популярна фраза: "Секс, наркотики, рок-н-рол". У якому порядку ви поставите ці символи музики і чи все пробували?

– Ну дивіться, рок-н-рол і секс для мене – це те ж саме, тому що для мене музика – це теж секс.

Читайте: Вакарчук працює над новим альбомом "Океану Ельзи": нардеп зробив заяву

– Не знаю жодного рок-н-рольника, який не пробував…

– А щодо наркотиків я вам можу точно сказати, що будь-які важкі наркотики пройшли повз мене з двох причин. По-перше, я дуже добре вивчив історію попередників і добре знаю історію Кіта Річардса, мого авторитета, який сидів на всьому, на чому можна. Так ось, він сказав: "Ви знаєте, ніколи не пробуйте те, що пробував я. Не факт, що вам вистачить здоров'я". А друге, я знаю точно, що й без цього створив би всі ці речі.

Жодного разу в житті, крім алкоголю (якого я споживаю небагато), ніколи ніяких наркотиків і стимуляторів не вживав. Та й взагалі, мені здається, що коли ти відчуваєш справжній кайф від того, що ти робиш у студії, на сцені, якщо у тебе горять очі (а вони у мене горять), то я не бачу сенсу ще й псувати здоров'я.

– Ви бачилися з Зеленським після виборів?

– Так. Бачився недавно, ми говорили виключно про Донбас і врегулювання війни на сході, це було перед нормандським самітом. Оскільки це була зустріч між нами двома, я не хотів би оприлюднювати подробиці.

– Він вас чув?

– Він слухав, а от чи почув – покаже час, тому що я висловлював ті самі речі, про які говорив публічно. Ніякого прихованого у мене порядку денного не було, я не з тих людей. Я спілкувався так само з Порошенком, говорив те саме Зеленському. І готовий говорити це будь-якому президенту, якщо це буде потрібно для країни.

– Гроші на освіту чи на армію?

– І на те, і на інше… але армія дасть результат вже сьогодні, а освіта – завтра чи післязавтра. І треба мати мудрість і терпіння, щоб розуміти, що там, де ти не побачиш результат сьогодні, не означає, що ти його взагалі не побачиш.

– Чи є у вас в планах стати сьомим президентом України?

– У мене на це немає жодних планів. Ви всі хочете відповідей: чорне чи біле. Якби я хотів балотуватися в президенти, я би балотувався. Я чітко сказав, що моя місія – привести нових людей у політику й зміцнити інституції. Я би хотів сконцентруватися на цих двох речах. Кар’єра політична для мене другорядна.