1 квітня • оновлено в 21:38
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Партія Смешка просуває ідею Путіна з руйнування України — ексчлен "Сили і честі"

В Україні почала активно обговорюватися ідея створення двопалатного парламенту, який складатиметься з Палати громад та Сенату.

Вперше ідея була висунута командою президента України Володимира Зеленського, і підтримана політичною силою ексглави СБУ та ГУР МОУ Ігоря Смешка "Сила і честь".

Народний депутат України першого скликання, колишній радник президента та ексзаступник міністра охорони здоров'я Валерій Івасюк, який вирішив залишити партію Смешка саме через ідею двопалатного парламенту, пояснив OBOZREVATEL, чому ті, хто підтримує реалізацію цього плану, є ворогами України.

– Чому ви вийшли з партії "Сила і честь"?

– Головне не це. Слід усвідомити, що нині здійснюється черговий етап руйнації і так не надто міцної нашої держави. До цього вдався новий президент Зеленський. Я, між іншим, досить умовно вживаю два слова — "президент" і "Зеленський" — поруч: мені особисто неймовірно важко сприйняти цю особу як українського президента. І навряд чи це колись трапиться.

Як перший крок на шляху руйнації нашої держави я сприйняв його указ про дострокове припинення повноважень ВР України. На неконституційність такого кроку вказували у своїх коментарях найавторитетніші фахівці з конституційного права. Прикро й соромно від того, що Конституційний Суд нашу Конституцію й державу не захистив, а своїм рішенням задовольнив егоїстичну забаганку "молодого бійця".

За таке рішення тих суддів, що за нього голосували, слід позбавити зарплати до кінця днів їхнього перебування на посаді. Бо вони зняли з себе обов'язок чинити те, до чого їх зобов'язує Конституція — вирішувати конституційність або неконституційність дій органів державної влади, президента, ВРУ, Кабміну тощо. Ті судді сказали: нехай це все вирішує сам народ. Тоді й народу треба віддати зарплату тих суддів.

У такому разі для мене є очевидним: КС, самоусунувшись від свого основного обов'язку, став слугою "слуги народу", а не Конституції. Тут все дуже явно.

Я не кваліфікуватиму саме рішення КС. Багато юристів викрили його необґрунтованість і шкідливість для держави. Але я хотів би зосередитись на поясненні моїх особистих кроків або кроків партії "Сила і честь", до якої я належав, задля урахування того фону, на якому ці події відбулися.

Далі. У ЗМІ, в інтернеті, точиться дискусія в намаганнях знайти той єдиний критерій для виборця: за яку партію, чи за якого кандидата голосувати. На жаль, більшість цих критеріїв є суб'єктивними, вони побудовані на якихось особистісних речах: хто у списках — бідні чи багаті, старі чи молоді, відомі чи нові, мало жінок чи багато жінок, співаки чи танцюристи, боксери чи велосипедисти… Й чорт знає, що іще...

Це все суб'єктивно. Ми протягом 30 років спостерігаємо політичну проституцію, коли на запуску якогось кандидата чи партії до парламенту, на злеті ми бачимо, як різко змінюються не тільки політичні орієнтації, але й як легко люди відмовляються від совісті та честі.

Тому потрібен інший критерій — і я цей критерій знайшов. Зараз є чергове — четверте — збурення, коли Україні нав'язується модель диктаторської або автократичної держави, подібну до тієї, що є у Білорусі, Росії чи Казахстані.

У 1991 році, коли ці країни домоглися своєї незалежності, у Кремлі, в КДБ СРСР було напрацьовано єднальні чинники єдиного ланцюга у моделі, призначеній для цих чотирьох ключових пострадянських держав. І такими чинниками щодо цієї моделі виступають двопалатний парламент, імперативний мандат, федеральний територіальний устрій. А найголовніше — як апогей — ухвалення проекту Конституції, що його пропонує президент: на всенародному референдумі. Саме це й трапилося в Росії, Білорусі та Казахстані.

І що ми бачимо нині? Всюди там —диктаторські чи автократичні режими з усіма наслідками, що вони спричиняють.

Зеленський хоче втілити це в Україні?

— Хто? Зеленський?

Зеленський як був блазнем із брязкіткою у руках, так і залишився. Російською — "шут гороховый".

На початку 1990-х Україні поталанило уникнути спланованого Кремлем шляху. Про що зокрема свідчать і слова Кучми: "Україна — не Росія". Україна весь час чинила опір і не давала собі нав'язати інструмент повернення у лоно Кремля.

І тут, коли надходять ці вибори 21 липня, моя наполеглива порада людям: шукайте не когось за суб'єктивними критеріями, а шукайте саме те, що написано у програмах партій або те, що говорять кандидати-мажоритарники. І поставте таке запитання: чи у вашій програмі, як у партії, чи у вас як у мажоритарника, записано, що Україна повинна мати двопалатний парламент? Або: чи ви за те, щоб Зеленський, поза парламентом, виніс на референдум свій варіант Конституції для України? Оце й буде тим паролем, який, попри персональний склад, попри все інше, чітко вказуватиме на те, що конкретно ця партія — ворог України. Члени партії, в якій записано у програмі саме так, й досі лишаються в цій партії — це вороги України. Якщо кандидат-мажоритарник виступатиме за таке, знайте — це ворог України.

І знову до "Сили і честі", де у програмі, зокрема, записано: основне завдання конституційного будівництва України, даної нам сучасності — формування двопалатного парламенту, де буде Палата громад і Сенат. Як пишуть укладачі цієї програми, цього вимагають результати "всенародного референдуму" 2000 року, коли 80% українців сказали, що хочуть двопалатний парламент. У цьому вони посилаються на досвід країн, що є подібними до України за "географічними розмірами" (я не можу збагнути, яке відношення має "географія" до двопалатного парламенту), та на "історично-етнографічні особливості" їхніх земель, а також "власний історичний досвід України".

Я переконався в тому, що програма партії "Сила і честь" у цій частині є інструментом путінської стратегії, спрямованої на демонтаж Української держави.

– Ви дискутували на цю тему зі Смешком?

– Ні. Річ у тім, що членам політради, ким я був, було заборонено втручатися в написання цієї програми. Творення самої програми здійснювалося келійно. Процес був недоступним. І лише за місяць до виборів нам, членам політради, роздали текст. Нас просто поставили перед фактом. Можливості вплинути на сам текст не було жодної.

Так от, повернімося до "референдуму" 2000 року. Тоді це була друга каденція президенства Кучми, а Медведчук був першим заступником голови Верховної Ради. Саме він за відсутності закону про український референдум спровокував Кучму на аферу "референдуму". А сам Кучма не дуже й пручався.

Я вже не кажу про те, що тоді мало ЗМІ були опозиційними до Кучми, майже все належало коломойськьким, фірташам, хорошковським. Як, до речі, й нині: засилля Коломойского, Фірташа, Медведчука, Мураєва та їм подібних у середовищі ЗМІ. Знову захоплено медійний простір, знову реанімовано ідею двопалатного парламенту та ідею референдуму. Тобто, знову хочуть використати людей , як і тоді це робив Кучма. А що, люди розуміються на таких речах як однопалатний або двопалатний парламент?

Наразі прослідковуємо причинно-наслідкову логіку Кремля, яка нині лунає із вуст Рабіновича, Мураєва, Медведчука та всієї цієї антиукраїнської гоп-компанії. Їхня логіка: тоді люди сказали "так", отже зараз це треба невідкладно реалізувати. І немає значення, коли це було — хоч 100 років тому, — їх це не хвилює.

А тепер постає питання: який зв'язок між двопалатним парламентом і федералізацією? Який зв'язок між двопалатним парламентом і нищенням української державності? Суть полягає в тому, що двопалатний парламент, як пишеться у програмі партії "Сила і честь", це парламент, у якому буде представлено "землі". А в нас сьогодні є "землі"? Як відомо, поки що у нас за Конституцією створені радянськими комуністами "області". Тобто йдеться про зміну територіально-адміністративного устрою України.

Дійсно, можна казати, що історично Україна сконструйована із "земель". Що таке області? Їх штучно створено комуністичним режимом у радянські часи. Для чого? Тому що треба було склад комуністичної партії розподілити рівномірно для управління цією комуно-більшовицькою радянською системою господарювання. І цей поділ був адміністративний, який спирався на потреби Комуністичної партії. Так Компартії зручніше було керувати — кожною людиною окремо, усіма людьми загалом, усією державою СРСР із таким її вкрапленням як УРСР.

Історично "землями" в Україні вважались Наддніпрянщина, Слобожанщина, Поділля, Полісся, Таврія, Галичина тощо. Але ці землі утворилися історично, і всі вони були українськими — аж до Дону. Оце власне й була Україна. Як приклад, сама Слобожанщина включала в себе Воронезьку, Курську та Смоленську області.

Тепер же вони хочуть "землі" поділити за якимись штучними відмінностями. Наприклад: "україномовні", "російськомовні", "румуномовні" чи "угорськомовні".

У програмі парті "Сила і честь" чітко сказано, що поступово територіально-адміністративна реформа, окрім скорочення державного апарату, має завершитись заміною 25 суб'єктів територіального поділу України, що його здійснено в часи Радянського Союзу на "історично-традиційні етнічні територіальні об'єднання — 12 етнічно-культурних критеріїв".

Але ж незаперечним є факт: ніколи Україна не поділялася за "етнічно-культурними критеріями". Отже, реформування територіально-адміністративної системи управління України слід проводити з її внутрішньо-глибокою децентралізацією за неодмінного збереження унітарного характеру Української держави — шляхом передачі максимально можливої кількості функцій внутрішньої політики органам місцевого самоврядування.

Згідно із програмою партії "Сила і честь" має бути утворено "місцеві Земельні збори", до яких перейде право на ухвалення "внутрішнього місцевого законодавства". Тобто планується, що кожна така "земля" матиме свій "парламент". А на підтвердження своїх слів укладачі цієї програми пишуть: "прикладом можуть слугувати моделі місцевого самоврядування Швейцарії, Австрії, Німеччини та США".

Проте ці країни жодним чином не можна брати як приклад! По-перше, це не унітарні держави, а федеративні або конфедеративні. По-друге, їхній територіальний устрій формувався знизу: спочатку виникали окремі суб'єкти, які вже, маючи статус незалежних держав, згодом об'єднувалися у федерацію (конфедерацію). Скажімо, в Німеччині були окремі монархічні держави, які потім зібралися разом, уклали між собою угоду про створення федеративної держави, ухвалили єдину федеративну Конституцію, зберігши конституції окремих федеральних земель. Подібне мало місце і у Швейцарії, яка стала конфедерацією, а також у Північній Америці, де окремі штати, зберігаючи свої конституції, об’єдналися у федеративну державу під назвою "Сполучені Штати Америки" .

У США кожен штат — це була окрема держава: з парламентом, військом, грошовою одиницею. На сьогодні кожен штат має свій парламент, свій кримінальний кодекс, свою поліцію. Що їх зараз об'єднує? Спільна — федеративна — грошова одиниця, федеративний парламент (Конгрес і Сенат), президент, спільна оборона.

В Україні колись таке було? Ніколи. От дивіться: були шматки, їх взяли і зшили — і вийшла ковдра з різних клаптиків. А тепер живе тіло України, яке завжди було єдиним, збираються пошматувати. От що таке двопалатний парламент за версією Кремля. Якісь нові українські "землі" зможуть мати свої "парламенти" та своєю "внутрішню політику", що ґрунтується на "етнічно-культурних відмінностях". Не на єдності, а відмінностях!

Представник Зеленського у парламенті — Руслан Стефанчук — заявив, що на рішення нижньої палати українського парламенту діятиме три рівні вето: Верхня палата, президент і "всенародне вето". Три рівні вето (особливо "народне") — це треба буде проводити референдум чи не щодня. А це означатиме повний параліч усієї системи державної влади. Хотілося б бачити ту сучасну державу, передовсім європейську та ще й унітарну, де таке глупство взагалі існує.

Власне, оце і є отим епіцентром струсу, заради якого привели Зеленського до влади, заради якого безпідставно розігнали парламент, заради якого, по суті, КС розписався у своїй професійній та інституційній неспроможності.

Тому, коли я це все побачив, для мене стало очевидним: партія "Сила і честь" — це та, де мене не повинно бути.

Коли відбувся з'їзд партії "Сила і честь", я, навіть будучи іще членом політради та заступником її голови (Смешка), не те що мандат на з'їзд не отримав, а навіть і запрошення. Але тепер я достеменно знаю, чому.

За день до з'їзду мені дзвонять зі штабу: "Валеріє Петровичу, приїдьте до штабу, там треба якісь документи підписати". Але я був далеко від цього місця. "Валеріє Петровичу, через 5 хвилин". Я відповідаю, що якби я навіть літаком летів, то не встиг би. "Добре, не їдьте, до вас приїдуть". Я питаю, хто? Кажуть: "Гордон". Це той, що зараз очолює штаб.

Приїздить до мене Дмитро (Гордон. — Ред.) і каже: "Валеріює Петровичу, Ви 30-й у списку, тобто непрохідний". Я кажу: "Та біс із ним"…

І коли пройшов з'їзд — я бачив його по телебаченню, — я склав усе докупи: і програму, і списки, і те, як готувався з'їзд, та багато чого іншого, і зрештою дійшов висновку, про який я повідомив і Смешка, і всіх членів політради — що для мене як людини, яка прийшла у партію, де є великі професіонали розвідки, контррозвідки, спецслужб (там дійсно такі є), не випадає надалі залишатися в ній.

Я свою сталу політичну позицію з багатьох питань чітко з'ясував і пояснив, зокрема хто чи що для мене Зеленський як глава держави. Тому я сказав Смешку: біля вас та вашої партії такої людини, як я, не повинно бути…

Зрештою я припинив будь-який зв'язок із цією партією. Проте вважаю своїм обов'язком як політика, громадянина і людини, яка розуміє, що нині коїться в Україні, пояснити деякі важливі речі не на прикладі партії "Батьківщини", або партії "опозиційний до України блок", або партії "слуги невідомо якого народу", а якраз партії, до якої я належав, але не знав, до чого все йде. Пояснити, в чому полягає нищівна загроза для України у вигляді ідей Кремля про двопалатний парламент в Україні та про вигідність для України "референдумів".

Я визначився: для мене кожен, хто такі ідеї підтримує — це той, хто долучається до руйнування Української держави, до її спланованого нищення та остаточного знищення. Тепер же визначайтеся ви…

Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

Місце
8
Коментарі
38
21
Смішно
99
Цікаво
40
Сумно
11
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Небайдужий Юрій
Небайдужий Юрій
Пан порохобот, пытающийся пристроить свой зад, качай лучше молча свои банки, это лучшее, что у тебя получается.
Показать комментарий полностью
Федяков Алексей
Федяков Алексей
Пора декоммунизировать газопровод и вернуть коммунистические территориальные приобретения. Хочешь настоящую декоммунизацию - верни Львов, Галицию, Волынь - Польше, Буковину - Румынии, Закарпатье-Венгрии, что ей подарил Сталин, Донбасс-Новороссию-Область Всевеликого Войска Донского Российской империи, что подарил УССР Ленин, - России
Показать комментарий полностью
Говорова Елена
Говорова Елена
Ивасюк злой и тупой националист. И безграмотный.....
Показать комментарий полностью
Любченко Светлана
Любченко Светлана
Говорова Елена, брысь в рашку !!!
Показать комментарий полностью

Коронавірус. Найважливіше

Новини політики

Топпублікації

Топблоги