Стіни світу: як держави відгороджуються одна від одної

10.6т Читати новину російською

Нещодавно ідея спорудити загородження опанувала уми влади Росії. У Кремлі мають намір до кінця цього року відгородити окупований український Крим від України двометровим парканом довжиною в майже 50 км в Красноперекопському районі на кордоні з Херсонською областю.

Будівництво країнами відгороджуючих стін останнім часом - частий прецедент, який набирає масовий характер.

Як і навіщо держави споруджують прикордонні огорожі - в матеріалі "Обозревателя".

Зведення стін між державами-сусідами - новий статус-кво в міжнародних відносинах XXI століття, відкидаючи всі глобалізаційні теорії і догми про відкриті кордони. Найчастіше воно продиктовано зовнішніми викликами для нацбезпеки або навислою загрозою для прикордонних територій. У той же час замок на кордоні з бетону та колючого дроту несе і символічний посил як хрест на добросусідських взаємовідносинами між країнами.

Інтенет-ресурс The Conversation нарахував у 2017 році приблизно 70 подібних бар'єрів. Це цифра з великої літери в порівнянні з 15 огорожами, які були на кінець холодної війни.

Європейські вали

З приходом російської гібридної війни світовий тренд в 2014 році підхопила і наша країна. Проект "Стіна", згодом пов'я заний із скандалами , був представлений тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком 3 вересня 2014 року. Передбачалося облаштування комплексу ровів, контрольно-слідових смуг, систем оптико-електронного спостереження, веж, фортифікаційних споруд по всій довжині українського кордону з РФ.

Огорожу повинні спорудити вздовж всього сухопутного і морського кордону між країнами загальною довжиною майже у 2200 кілометрів.

Звести європейський вал розраховувалы за три роки, витратити - 4,19 млрд гривень. Тобто укріплення 1 км кордону обійдеться приблизно у 2 млн гривень.

Але на сьогодні через розтрати при реалізації проекту, нещодавно викритої правоохоронцями, і труднощами з фінансуванням задум виконаний лише на 15% - всього 300 кілометрів захисних споруд. Тому завершення будівництва відклали до 2020 року.

В Європейському Союзі подібна тенденція вже точно не поодинока. Так, першою в ЄС від сусідньої Туреччини відгородилася Греція, що побудувала в 2012 році для захисту від нелегальних мігрантів 11-кілометровий паркан висотою в 4 метри.

А ось досвід України в ізолюванні від свого ворожого сусіда перейняли країни Прибалтики. Хоч і основна причина - нелегальна міграція і контрабанда. У 2015 році побудувати паркан довжиною в 108 км на кордоні з РФ вирішила Естонія , будівництво огорож має закінчитися вже в 2018 році.

Аналогічний за змістом проект вирішила реалізовувати Латвія - бар'єр пролягатиме на кількох десятках кілометрів російсько-латвійського кордону. На роботи, які повинні завершитися до 2019 року, мають намір витратити 17 мільйонів євро.

Про свої плани щодо вказаної забудови в цьому році повідомили і в Литві : у червні цього року там почалося зведення системи огорож на кордоні з Росією, протяжність яких складе близько 46 кілометрів. Очікується, що стіна на кордоні з Калінінградською областю з'явиться вже до 20 грудня 2017 року.

У подальших планах як і у Латвії, так і у Литви - загорожувальні спорудження і на кордоні з Білорусією.

Міграційна криза в Європі, що почалась у 2015-му в зв'язку з напливом біженців та нелегалів з Близького Сходу, з Північної Африки і Південної Азії, також спонукала багато країн ЄС до спорудження стін на своїх рубежах.

Так, у 2015 році Угорщина звела бар'єр на кордоні з Сербією, а потім продовжила його будівництво на кордоні з Хорватією та Румунією. Незабаром про наміри відгородитися від Хорватії заявила також Словенія. У свою чергу, Австрія планує побудувати паркан на кордоні зі Словенією. У тому ж 2015 році македонці почали споруджувати огорожу на рубежі з Грецією, а Іспанія - з Марокко.

Захист від терористів

Кенія заявила про будівництво 700-кілометрового забору на кордоні з Сомалі в 2015 році, щоб стримати терористів, пов'язаних з "Аль-Каїдою" угруповання "Аш-Шабаб". Ті нелегально проникають в країну, влаштовуючи теракти і викрадаючи туристів. Будівництво все ще триває.

Недавні світові терористичні напади з боку ІДІЛ спонукали будувати захисні споруди і колючу огорожу й Туреччину, щоб уберегтися від бойовиків зі сторони Сирії. Попереду - плани по огородженню також від Ірану й Іраку. Від Іраку виявила бажання захиститися стіною й Саудівська Аравія.

Від терористів, нелегальних мігрантів та контрабандистів ще з середини 80-х років минулого століття відгороджується Індія. Держава будує паркан навколо Бангладеш. Адже територія Індії майже повністю оточує Бангладеш, тому загородження тягнеться вздовж усього кордону між державами - його довжина понад 4000 кілометрів. Станом на 2017 рік роботи по спорудженню закінчені. У 2004-му Індія завершила будівництво іншої огорожі - 550-кілометрової стіни на кордоні з Пакистаном.

Стіна Трампа

Стіна на кордоні з Мексикою стала однією з стрижневих обіцянок 45-го президента США Дональда Трампа під час передвиборної гонки.

У ході кампанії Трамп стверджував, що втрати на будівництво сплатить Мексика, але та чітко дала зрозуміти, що платити не збирається. Втім, від ідеї новоспечений глава Сполучених Штатів не відмовився.

Будівництво системи загороджень уздовж американо-мексиканського кордону почалося ще при президентові Біллі Клінтоні, потім ініціатива пожвавилася за президентства Джорджа Буша після 2006 року. Трохи більше 1000 км захисних споруд вже стоять на кордоні між Мексикою та США.

У січні цього року Дональд Трамп підписав президентський указ, який передбачає зведення стіни вздовж усього сухопутного кордону з Мексикою, сукупна довжина якого становить понад 3 тис. км. Таким чином, необхідно добудувати ще близько 1600 кілометрів.

Суть проекту - зупинити хвилю неконтрольованої масової міграції, завдяки чому влада США "врятує тисячі життів, збереже мільйони робочих місць і мільярди доларів". Cотни тисяч нелегалів, яких щорічно затримують при спробі проникнення в США, є серйозним головним болем для країни.

Читайте всі новини по темі "Російська воєнна загроза" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги