Швидке розширення Шенгену - під питанням

Болгарія та Румунія позиціонують себе як безпечні та стабільні держави і прагнуть швидше стати частиною Шенгенської зони. Утім, проблеми все ще залишаються.Міністерка закордонних справ Болгарії Єкатерина Захарієва знову порушила питання Шенгену у європейському та німецькому публічному просторі. У нещодавньому інтерв'ю німецькому виданню Die Welt вона не лише поставила вимогу скасувати контроль на кордонах всередині ЄС, але й прийняти Болгарію та Румунію до Шенгенської зони до кінця поточного року.

Ця заява болгарської дипломатки має певну політичну вагу, оскільки її країна нині головує у Раді Європейського Союзу. Проте ця ініціатива не є чимось новим. Болгарські і румунські політики постійно вимагають членства у Шенгенській зоні, відтоді як вони приєдналися до ЄС 2007 року. Спочатку їхнє прийняття до Шенгену планувалося на 2011 рік. Але щоразу, коли вони цього вимагали, їхні запити відхилялись через проблеми, які існують в цих країнах у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Хоча Європейська Комісія (ЄК) констатувала, що обидві країни виконали технічні вимоги, які були їм висунуті, низка держав ЄС, насамперед Німеччина та Франція, висунули щодо цього свої застереження. І вони мають рацію, стверджують критики передчасного розширення Шенгену.

Контроль на кордоні має залишатись

Одним з найвідоміших скептиків щодо цього питання є міністр внутрішніх справ німецької федеральної землі Баварії Йоахім Геррманн (Joachim Herrmann). У нещодавньому інтерв'ю він зауважив, що було б доцільним приєднання обох країн до Шенгенської зони у довгостроковій перспективі, але водночас наголосив, що безпека громадян ФРН при цьому не повинна опинитись під загрозою. Він додав, що небезпека, яку становить Болгарія та Румунія у зв'язку з "широко поширеною корупцією та масовою проблемою з організованою злочинністю", є дуже високою. Він також зазначив, що було б неможливим виправдати запровадження прикордонного контролю з Австрією, і водночас його скасування на кордонах з Болгарією та Румунією, без гарантій безпеки для зовнішніх кордонів ЄС.

Незадовго до парламентських виборів у Німеччині у вересні минулого року канцлерка країни Анґела Меркель (Angela Merkel) висловилась на підтримку того, щоб усі країни-члени ЄС стали частиною Шенгену. Вона також назвала "розумним підходом" пропозицію голови ЄК Жана-Клода Юнкера якнайшвидше прийняти Болгарію та Румунію до Шенгену. Але водночас вона закликала і до подовження тимчасових контролів на кордонах Німеччини з країнами-сусідками, які також є членами ЄС. Меркель пояснила таку необхідність недостатнім захистом європейських зовнішніх кордонів. "Допоки захист зовнішніх кордонів не запрацює загалом таким чином, як це уявляємо ми, є абсолютно правильним продовження здійснення контролю на критичних ділянках внутрішніх кордонів (ЄС. - Ред.)", - зауважила Меркель в одному зі своїх інтерв'ю.

Гальмування Румунії

Тим часом голова ЄК Юнкер у своїх заявах щодо розширення Шенгену став більш стриманим, принаймні у тому, що стосується Румунії. Виступаючи нещодавно у Брюсселі, Юнкер зауважив, що Румунія здійснила важливий прогрес у сфері верховенства права, проте водночас він наголосив, що Єврокомісія не може прийняти останні події в цій країні. Цей посил Юнкера є досить однозначним: уряд соціал-демократів у Бухаресті нині намагається зменшити незалежність судової гілки влади та пригальмувати боротьбу проти корупції. Якщо так звана судова реформа у Румунії не буде переглянута, це негативно вплине на переговорний процес щодо входження країни до Шенгену, попередив глава ЄК.

На даний момент учасниками Шенгенської угоди, підписаної 1958 року, є 26 європейських держав. Ця угода передбачає скасування паспортного та митного контролю на кордонах між державами-учасницями. 22 країни Шенгену є членами ЄС. Від входження до Шенгену відмовились Великобританія та Ірландія, також до нього не входять такі члени ЄС, як Хорватія, Кіпр, Болгарія та Румунія. Натомість Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія є державами-учасницями Шенгену, проте вони не входять до ЄС. Хоча угода й передбачає відкриті кордони між учасниками, проте на деяких ділянках кордону контроль був тимчасово запроваджений у зв'язку з кризою біженців у ЄС, що розпочалась у 2015 році.

У зв'язку з високою загрозою тероризму Єврокомісія заявила про намір дозволити країнам ЄС здійснювати у майбутньому прикордонний контроль всередині Шенгенської зони на довший час, ніж зараз. Нинішні правила передбачають подовження здійснення такого контролю державами кожні шість місяців - максимум на два роки. Додаткові подовження дозволяються лише за спеціальним погодженням із Брюсселем. На даний момент низка держав ЄС, таких як Німеччина, Австрія та Франція, здійснює патрулювання на своїх кордонах.