18 лютого • оновлено в 20:26
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Блоги - Політика

Тарута замість Гройсмана. Про що свідчить об’єднання кандидатів

23.2т

Кількість кандидатів на пост президента побила історичні рекорди. На жодних минулих виборах бюлетень не сягав 39 прізвищ. Найбільше претендентів на головний пост ми бачили 2004 року. Тоді їх було 24 – майже удвічі менше за сьогоднішню кількість.

Більшість претендентів не мають на меті виграти вибори. Усіх кагндидатів можна поділити на 4 умовні групи:

  1. Справжні кандидати. Це перша четвірка рейтингу: Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Петро Порошенко.

  2. Кандидати, які перетворюють президентські вибори на трамплін для партії. Вони створюють базу для перемоги своєї партії на виборах у парламент. До таких кандидатів відносяться Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Сергій Тарута, Олександр Вілкул, Віталій Скоцик та Олександр Шевченко.

  3. Політики, які можуть розраховувати тільки на персональну присутність у парламенті. Ці кандидати є здебільшого технічними. Їм необхідно виконати публічну роль, щоб розраховувати на місце у Раді. Одні критикують опонентів, і інші намагаються довести ініціативи лідерів перегонів до абсурду. Яскравим прикладом такого кандидата є Сергій Каплін. Він оголосив "новий соціальний курс" та обіцяє знизити тарифи у 4 рази. Це відверте мавпування програми Юлії Тимошенко.

  4. Низові технічні кандидати. Їх майже половина у бюлетені. Такі персони невідомі звичайному українцю. Технічні кандидати не ведуть агітації. Вони забезпечують більшість у дільничних та окружних виборчих комісіях. Від контролю за членами ДВК й ОВК залежить чесність виборів.

До 8 березня кандидати мали змогу зняти свої кандидатури з виборів. Їм не поверталась застава у 2,5 мільйони гривень. Але це гарний спосіб заявити про об’єднання команд. Як ми спостерігаємо, з дистанції зійшли кандидати, що входять у 3 та 4 умовні групи.

На користь Анатолія Гриценка знялись Андрій Садовий, Дмитро Добродомов та Дмитро Гнап. Їх партії не мають шансів подолати бар’єр, тому вони об’єднують зусилля з більш популярним політиком. Головним тут є об’єднання Гриценка з Садовим. Гриценко посилює свою партію місцевими організаціями у центрі та на заході, а Садовий отримує шанс зберегти частину фракції у парламенті. Також на користь Гриценка спрацьовує зняття Дмитра Добродомова. Він має персональний рейтинг на Львівщині та телеканал у столиці. Дмитро Гнап скоріше є токсичним активом. Скандал з привласненими Гнапом грошима б’є по іміджу чесного Гриценка.

Об’єднання провели і в таборах опонентів Гриценка. Сергій Кривонос зняв кандидатуру на користь Петра Порошенка. За це Президент нагородив його посадою заступника Секретаря РНБО. Судячи з соціології, Кривонос не встигне навіть облаштувати свій кабінет. Якщо Порошенко програє вибори, Кривоноса звільнять.

Біло-блакитний табір теж об’єднується. Кандидат від опозиційного блоку Олександр Вілкул отримав підтримку Євгена Мураєва. Останній об’єднав із ним зусилля у боротьбі за нову індустріалізацію та ідею позаблокової України. Управлінський досвід Вілкула та відносна політична новизна доповнюється енергійністю Мураєва. Об’єднання працює на користь обох політиків. Хоча союз розраховано на парламентські вибори.

Наведені вище об’єднання мають спільну негативну рису. Знімаючись з виборів кандидати втрачають можливість делегувати своїх членів у ДВК та ОВК. Відповідно, вони втрачають і контроль над виборчим процесом.

Набагато сильнішим є об’єднання команд зі збереженням своїх квот у комісіях. Такі коаліції говорять про наміри боротись за головне крісло країни. На сьогодні найбільш перспективним є об’єднання Сергія Тарути із Юлією Тимошенко. Обидва кандидати 16 березня підписали Меморандум, що спільно перезавантажать владу та забезпечать збалансований економічний розвиток.

Тарута замість Гройсмана. Про що свідчить об’єднання кандидатів

Юлія Тимошенко зазначила, що зараз Україна стоїть на роздоріжжі і може або вижити і перемогти, або продовжити курс на деградацію, йдучи по шляху саморуйнування. І саме тому зараз особливого значення набуває політична воля об'єднатися! Вона підкреслила, що співпраця з Сергієм Тарутою це не тільки і не стільки об'єднати команд на цих президентських виборах, але і вельми символічний крок, крок до об'єднання України, що набагато важливіше особистих політичних амбіцій.

Сергій Тарута, в свою чергу, акцентував увагу на тому, що в разі збереження чинної влади, в Україні очікується ще 5 років війни і розрухи. Тому зараз саме час об'єднуватися всім проукраїнським силам. А єдиний реальний кандидат, який може перемогти не президентські вибори - це Юлія Тимошенко.

Звісно, Сергій Тарута не зможе передати своїх виборців Юлії Тимошенко. Великого кола виборців у Тарути просто немає. Тут хитрість в іншому. Сергій Тарута має великий авторитет у ділових та промислових колах. Він є виробником, створює робочі місця та сплачує податки. Підписавши Меморандум він посилає сигнал на південний схід, що Тимошенко можна довіряти. Це показує Тимошенко у світлі національного лідера. Її визнають і на Заході, і в Центрі, і на Сході країни. Вочевидь, об’єднання двох політиків призведе до відтоку виборців Зеленського на користь Тимошенко. До корзини лідера "Батьківщини" перейдуть ті жителі Південного Сходу, які не готові підтримати Олександра Вілкула чи Юрія Бойка, але потенційно могли підтримати Володимира Зеленського.

Показово, що Сергій Тарута має високий прем’єрський рейтинг. Він у п’ять разів перевищує його президентський рейтинг. Це дає відповідь на питання, хто буде прем’єром за президентства Юлії Тимошенко. Більше того, кандидатуру Сергія Тарути може підтримати і діючий склад парламенту. Це дозволить Тимошенко переформатувати коаліцію та призначити новий Уряд до парламентських виборів.

Загалом, це дуже вдалий і символічний приклад об'єднання політиків заради розбудови сильної, справедливої та економічно незалежної держави.

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Новини політики

Топпублікації

Топблоги