Блоги Світ

/ Політика

"Щойно беремось за найважливіші законопроекти, починається кампанія проти мене", - Дубневич

15.6т Читати матеріал російською

Конфлікт "Омелян проти Дубневича" вже давно вийшов поза межі владних коридорів, ставши таким собі "суспільним надбанням" -- українські громадяни змушені спостерігати за ним чи не щодня.

Найчастіше ініціатором скандалів виступає міністр інфраструктури Володимир Омелян, який демонструє відверту неприязнь до голови парламентського Комітету з питань транспорту Ярослава Дубневича, -- пояснюючи це причетністю останнього до корупційних схем. Втім, довести правоту своїх слів очильник інфраструктурного відомства жодного разу не зміг.

Час від часу Дубневич звертається до суду, захищаючи гідність та честь, – й виграє. Так, у вересні цього року за рішенням суду міністр Омелян був зобов язаний спростовуувати брехливу інформацію на адресу Дубневича, що була розповсюджена ним напередодні.

Що, однак, не завадило очильнику міністерства повернутись до улюбленої теми згодом. Минулого тижня Омелян оприлюднив в "ФБ" пост про обшуки на підприємствах "Укрзалізниці" -- з неприкритими випадами у бік нардепа та черговими твердженнями щодо того, що той, мовляв, "підозрюється у корупції".

В той же час у експертному середовищі вже встигла сформуватися стійка думка, що справжня природа конфлікту не в "корупційній складовій", яку наполегливо намагається нав язати Дубневичу Омелян, а у переділі сфер впливу у галузі та на "УЗ", від якої Омелян був демонстративно усунутий Кабміном ще на початку року. Що, до речі, й стало відправним пунктом теперішньої кампанії з дискредитації, яку розгорнуто Омеляном проти Дубневича.

Точку зору міністра Омеляна з цього приводу знають всі – навіть ті, хто не дуже цікавиться політикою – міністр неодноразово транслював її та тиражував у десятках ЗМІ. Дубневич в той же час несиметрично мовчить.

Користуючись нагодою, відновлюємо справедливість та ставимо запитання голові Транспортного комітету.

Ярославе Васильовичу! Відповідаючи на пост міністра Омеляна щодо обшуків на підприємствах "УЗ", ви не без іронії зауважили, що вам шкода цього чиновника, який "дуже добре знає, що таке корупція на вищому рівні та пов язані з нею обшуки" та що він "морочить спільноті голову", аби відволікти її увагу від власних проблем… Ви дійсно так вважаєте?

Ярослав Дубневич: Впевнений. Ситуація у міністра, наскільки розумію, досить серйозна, на жаль. НАБУ відкрито кримінальне провадження у справі про декларування ним недостовірної інформації та незаконне збагачення, у рамках якого, як повідомляло НАБУ, у міністра проводився обшук. Фігурує недешевий будинок, автомобіль, ще щось. Підіймаються телефонні переговори, що він вів. Це цілком серйозне – аж ніяк не фейсбучне – розслідування. Боюся, що Володимир Омелян відірвавсь від реальності, зосередившись на "Фейсбуці", фейсбучних скандалах, розслідуваннях, обіцянках. Це вам не жарт – вивішувати по 10-12 постів щодня! Це ж треба придумувати тему, обирати ракурс для фото… Міністр добре засвоїв закони віртуального світу та фейсбучного жанру. Й саме там він охоче робіть різні мрійливі заяви. То щодо потягу до Ірану, куди немає залізниці. То вже збирається закидати Україну вживаними німецькими електричками. То ліпить ярлики корупціонерів. А коли його наздогнала сувора реальність, не знайшов нічого кращого, ніж перемкнути увагу з себе на іншого. До речі, у нормальній європейській країні міністр під тягарем підозр вже б давно подав у відставку. Або – як мінімум – відсторонився б від функції керівника. Однак в наших реаліях чиновник, якого підозрюють у корупції, сам себе називає "антикорупціонером" -- й при цьому шалені гроші (яких жодна декларація не витримає) йдуть на те, аби медіа передруковували його черговий "викривальний" пост у "ФБ".

Ви стверджуєте, що він витрачає гроші на кампанію у ЗМІ?

Ярослав Дубневич: Мені невідомо, чи то він витрачав гроші, чи хтось інший, це неважливо. Важливо інше. Кожного разу, коли Комітет з питань транспорту починає розглядати найважливіші законопроекти, починається чергова кампанії цькування, брехні й негативу проти його голови, першої скрипкою якої виступає пан Омелян.

Цікавий зв язок…

Ярослав Дубневич: Так, наприклад, було на початку року, -- незабаром після того, як Рада за моєї ініціативи прийняла закон, що вводить мораторій на стягнення з "УЗ" боргів Донецької залізниці, майно якої на 90% залишилось на окупованій території. Ситуація склалась парадоксальна: суди зобов язували "УЗ" повертати гроші, яких вона ніколи не отримувала, які було видано під заставу майна – того, яким вона ніколи не розпоряджалась. "УЗ" ризикувала втратити понад 4 млрд грн – саме стільки з неї могли примусово списати. В придачу до тих коштів, які вже було списано та добровільно сплачено кредиторам До "Донецька залізниця". Транспортний комітет ВР подав законопроект, який захищає інтереси "УЗ", вводячи тимчасовий мораторій на стягнення боргів з "Укрзалізниці", Рада проголосувала за нього. Але він ніяк не вступав у силу – бо "зависнув" на узгодженні у міністерстві Омеляна. Тим не менш, ми свого добились: Верховний суд – під впливом нашого закону – прийняв рішення, в якому чітко визначалось, що ПАТ "УЗ" не повинна відповідати за борги Донецької залізниці. І – одразу ж після рішення Верховного суду на мене ринула хвиля фейкової критики. Як завжди – з подачі Омеляна. Вочевидь, це була свого роду помста.

Подібна схема повторюється регулярно. Зверніть увагу, цього разу Омелян заговорив саме в той день, коли парламент мав розглянути пакет інфраструктурних законопроектів. Це низка найважливіших рішень для транспортної галузі, частина з яких не влаштовує тих, кому цілком затишно у нинішній корупційних схемах. Однак розгляд "транспортного пакету" перенесли – виник фальстарт. Рада повернеться до цього пакету через 10 днів. Отже побачите: через 10 днів "фейсбучний міністр" знову "заспіває".

Треба за цим прослідкувати… А ви, до речі, не збираєте у відповідь компромат на міністра: як живе, на чому їздить, інтереси яких компаній відстоює? Збір компромату один на одного – поширене нині явище серед політиків…

Ярослав Дубневич: Я не вважаю, що мені як політику та голові Транспортного комітету необхідно вивчати спосіб життя міністра, рахувати його видатки, нерухомість або транспорт. Для цього є антикорупційні органи. Але є професійна площина: "фейсбучний міністр", який багато часу витрачає на активність у віртуальному просторі, в реальному житті незадовільно виконує свої обов язки: міністерство працює геть кволо. Забагато галасу при мізерних результатах. Де вони – голосно обіцяний лоукостер "Ryanair", де новий "Шовковий шлях" через Україну, де Національна транспортна стратегія, яку "офіс реформ" при Мінінфраструктури пише вже понад півтора роки (при тому, що до роботи залучено незалежних "експертів", а ЄС на її написання виділив ні багато ні мало 3,4 млн євро!)?

Хвилинку, але ж Транспортну стратегію МІУ вже презентувало…

Ярослав Дубневич: Так, вперше її було презентовано 17 листопада минулого року. Тоді документ піддали заслуженій критиці – й з боку представників бізнесу, й з боку експертів, й навіть – з боку самого ж МІУ (перший заступник міністра Євген Кравцов її привселюдно розкритикував та дав доручення допрацювати). Зараз допрацьований (якщо можна так сказати) варіант стратегії проходить громадські та експертні обговорення. Й – на жаль – зауваження до нього ті ж самі, що й рік тому. Це не той документ, що стане базою, фундаментом для розвитку транспортної сфери, інфраструктури.

Міністр неодноразово заявляв, що ви причетні до чисельних "схем"… Що, контролюючи "УЗ", збагачуєтесь на торгах, в той час як сама "Укрзалізниця" зазнає великих збитків.

Ярослав Дубневич: Схеми на "УЗ" (й не тільки там) були давно. Й вони існують понині. Але це аж ніяк не тендери, які я начебто контролюю та в яких начебто зацікавлений. Як голова Комітету я не раз і не два ставив питання: як викорінювати ці схеми, як припинити діяльність "смотрящих" та тій самій "УЗ". До речі, сам міністр Омелян не одного разу на засіданнях Комітету торкався теми "смотрящих". Було названо імена конкретних людей. Запитання було адресовано до керівництва "УЗ". Але чим ближче я підходжу до тіла корупції – у тому числі й на "УЗ" -- тим більше бруду ллється на мене. Схоже, хочуть, аби я все ж таки мовчав.

Але щодо вашого втручання у тендери було чимало журналістських розслідувань: як пов язані з вами компанії виграють ці тендери, незважаючи на те, що їх продукція гірша за якістю й при цьому – дорожча… Ви ж не будете це заперечувати?

Ярослав Дубневич: Жодного справжнього розслідування не було. Заявляю офіційно. Жодного. Всі факти, які оприлюднюють ті самі ЗМІ,-- це, на жаль, маніпуляція, відверті підтасовки, грубо збиті фейки. Серед ключових цілей – демонізувати образ Дубневичів. "Привчити" громадську думку до того факту, що вони злодії. А з іншого боку, розрахунок був на те, що подібний "холодний душ" мене "заспокоїть". Аби я поводився смирно, утримувався від своєї непохитної позиції, яку я обрав, яку займаю як народний депутат та голова Комітету. Щоб утримувався від критики відверто провальних управлінських рішень або – саботажу та бездіяльності чиновників найвищої ланки.

Запитання, яке ви мені зараз поставили, я чую регулярно й регулярно відповідаю на нього. Для цього навіть декілька разів звертався за офіційною інформацією до НАБУ—відносно того, чи проводяться відносно мене певні розслідування, чи виступаю я фігурантом будь-яких кримінальних проваджень. В мене є офіційні відповіді з цього приводу: ні, не проводяться, не виступаю…

Щодо тендерів. По-перше, вони прозорі. В 2015 році біло прийнято новий закон щодо публічних закупівель, запрацювала система Prozzoro. Умови тендеру, учасники торгів, їх комерційні пропозиції та документи публічно оприлюднюються: все можна побачити, порівняти, вивчити. Не проблема. "УЗ", до речі, на закупівлю товарів та послуг щорічно витрачає мільярди. Закупівлі у одної окремо взятої компанії, яка виготовляє чи поставляє рейкові скріплення (якою б надпотужною вона не була) – це крапля у морі. Декілька відсотків від загального обсягу закупівель. Корупція – це не те, скільки витрачено коштів на придбання товарів, послуг, матеріалів тощо. Це – недоотримані через втручання корупційних схем прибутки підприємства. Це незаконне збагачення чиновників та службовців за прийняття (або ж не прийняття) тих чи інших принципових рішень. Туди дійсно йдуть мільярди. Ось де має працювати допитливий розум міністра Омеляна – викривати ці схеми, робити їх неможливими, ліквідувати лазівки для витоку грошових потоків. Це якраз в його руках та в його повноваженнях. Але замість цього він (зверніть увагу!) спочатку призначає та покриває керівників тих чи інших відомств, а затим (коли виник ризик бути викритим) – привселюдно їх шельмує. Конфлікт з Балчуном у цьому сенсі дуже показовий. Ще під час конкурсу, в якому брав участь польський здобувач на посаду керівника "УЗ", Омелян відверто його підтримував, наполягаючи на його призначенні. Затим несподівано вірікся від цього, але, як то кажуть, "скріншоти" не горять… Пізніше на польську команду ринуло море бруду. Але ось що найцікавіше: схеми, які процвітали до Балчуна та при Балчуні, після того, як він пішов, нікуди не поділись. І міністр їх чомусь не усуває. Грає там якусь свою роль?

На засіданнях Комітету ми, до речі, регулярно ставимо питання ефективності роботи галузевих відомств: і "УЗ", і Укравтодору", і Адміністрації морських портів, і, власне кажучи, самого міністерства інфраструктури. Ми вже втомились наголошувати на тому, що корупційні схеми продовжують процвітати й з ними потрібно боротись. Мало того: ми вказуємо на них та рекомендуємо приймати конкретні рішення (подивіться на стенограми засідань Комітету та на рішення Комітету – всі вони у вільному доступі на сайті).

У контексті схем ще цікавий приклад – наказ про внесення змін до Збірника тарифів на перевозку вантажів та до Методики розрахунку тарифів, без якого "УЗ" зазнає великих збитків (за підрахунками самого ж міністра Омеляна) – до 1,5 млрд грн на рік. "УЗ" чекає на його наказ вже вісім місяців. В цей самий час на схемах з вагонами з парку "УЗ" неприкрито збагачуються ділки. Міністр все обіцяє поставити підпис під наказом – але далі діло не йде. Отже, встановлення справедливих тарифів на вагони "УЗ" блокується. Переконайте мене, що там немає особистої зацікавленості!

Нагадаю в двох словах, про що йдеться. Розмір тарифу на вантажні перевезення залізницею залежить від так званої "вагонної складової", яка присутня у формулі розрахунку тарифів. Приватні компанії встановлюють свої тарифи – виходячи з ринкових умов, рівня попиту на вагони тощо. Розмір вагонної складової в їх тарифах може варіюватися. В той же час тарифи на перевезення вагонами "УЗ" найменші на ринку. Тобто, один й той самий вагон приватному господареві дозволяє заробляти, а "УЗ" -- вганяє у збитки. Заробляє вона лише на так званій інфраструктурній складовій. Формальна причина низьких тарифів була така: "УЗ" -- держпідприємство, а тому воно не може самостійно встановлювати свій розмір вагонної складової. Це стало підгрунтям для зловживань з боку посередників: вони за копійки беруть вагони "УЗ", а затим здають їх у оренду, заробляючи на різниці. Бо ж середньоринкова вартість вагонів комерційних підприємств помітно вища.

Багато хто виступав проти такого стану речей. Міністр Омелян був у перших рядах – саме він озвучив обсяги збитків, які несе "УЗ". І що? Горезвісне 209-те розпорядження, яке забороняло МІУ вносити зміни до Методики розрахунку тарифів, скасоване вісім місяців тому. Бери й змінюй ситуацію – але ж ні! Міністерство саботує, "УЗ" зазнає збитків. Чи це не схема?

Чому ж в такому випадку ваш Комітет не втрутиться?

Ярослав Дубневич: Втручаємось. Про це вже не один раз говорилось на засіданнях Комітету: зокрема, у травні, затим – у жовтні 2017 року, на нарадах Кабміну. Одного разу під час так званої "Години запитань до Уряду в парламенті", коли Кабмін звітує перед депутатами, я навіть звернувся до прем єра Гройсмана з проханням посприяти. Голова Кабінету резонно зауважив, що це – сфера діяльності міністра Омеляна. От і все.

Маю зазначити, що Транспортний комітет ВРУ, який я очолюю, серед своїх повноважень має контролюючу функцію. Ми працюємо не тільки над законопроектами, але й контролюємо виконання законів, які відносяться до нашого ведення. Законодавчий спам, декларативні та популістські проекти, а також проекти, що містять у собі корупційні або інші ризики, проекти-двійники – відправляємо на доопрацювання, відхиляємо. Це не минає безслідно. Оскільки кожен законопроект, в тому числі – суперечливий,-- має свою історію та своїх лобістів. Нам намагаються завадити. Чим більш активну позицію ми займаємо – тим потужніший спротив. Або ось – виставляють у негативному світлі. Показовий приклад – законопроект про залізничний транспорт. Коли його попередня версія потрапила до нас з МІУ, ми за голову схопились. Це був відверто недолугий документ. Ми створили робочу групу – ще під час його аналізу у Комітеті. Сумлінно намагались побачити у ньому якісний збалансований документ. Марно. У результаті одноголосним рішенням всіх членів Комітету, а також рішенням Головного експертного управління ВРУ, представників бізнесу та його асоціацій, з урахуванням негативної позиції щодо нього практично усіх міністерств,-- відправили документ в МІУ допрацьовувати.

Він там загруз надовго. В той же час міністр почав повсюди кричати, що, мовляв, це саме ми гальмуємо необхідний для галузі закон. Чим поставив у незручне становище навіть власних підлеглих у міністерстві.

Повернімось, однак, від Омеляна до вас та до тих 50 обшуків, яких було проведено минулого тижня на підприємствах "УЗ" по вашій справі, як повідомляють ЗМІ… Про що йдеться?

Ярослав Дубневич: А немає ж ніякої справи! Я ж вже вам відповів.Так, проводились обшуки на 21 підприємстві, серед яких була й КРТ (кінцевим бенефіціаром якої я є). Але! Ці заходи, по-перше,-- явище буденне, їх по країні щодня проходить сотні. А по-друге,-- до мене персонально вони не мають жодних стосунків. Ні в Нацполіції, ні в ГПУ немає ніяких проваджень, в яких я б був фігурантом. Воно є лише у відомому дописі одного міністра в "ФБ". На жаль, "Фейсбук" перетворився у нас на майданчик, де можна безкарно кидатися звинуваченнями, в тому числі й надзвичайно скандальними та гучними. Відповідальності за свої слова ніхто не несе, незалежно від того, хто їх виголошує: школяр чи міністр. Але у реальності – свої закони. Тому Омелян програв мені суд в двох інстанціях – йому довелося спростовувати свою брехню на мою адресу, яку він розповсюдив зі сторінок одного видання. Зрозуміло, він так і не зміг у суді навести бодай один факт, що підтверджував би його заяви,-- бо таких фактів просто не існує. До речі, й цього разу на нього чекає те ж саме – позовну заяву я вже підготував.

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки

ads pixel