Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Поети та чудовисько: 200 років Франкенштейну

193

Лише 18 років було Мері Шеллі, коли вона почала писати роман, який сьогодні вважають предтечею літературних і кінематографічних "жахів".200 років тому вийшов роман Мері Шеллі (народжена Уолстонкрафт Годвін) "Франкенштейн, або Сучасний Прометей". Ім'я героя цього роману, який взагалі-то задумувався як новела, стало прозивним. Це, до речі, ім'я не чудовиська-гомункулуса, як багато хто помилково вважає, а творця цього монстра, вченого Віктора Франкенштейна. Навіть тим, хто ніколи не читав роману, дія якого починається у Петербурзі та Архангельську, знайоме ім'я Франкенштейна. "Винятково смілива, дещо владна, з живим розумом. Жага до знань - величезна, наполегливість у всіх починаннях майже непереможна", - писав про свою дочку відомий англійський журналіст і філософ, прихильник анархістських і атеїстичних поглядів, радикал Вільям Годвін. Під його керівництвом Мері отримала дуже гарну приватну освіту, що було нетипово для дівчат того часу, але цілком в дусі переконань її матері. Відома феміністка і письменниця, вона померла незабаром після народження дочки, але та зачитувалася її книгами і особливо працею "На захист прав жінок", яка вважають однією з перших книг феміністської філософії.

Світогляд дівчини формувався також під впливом інтелектуалів і вільнодумців з оточення батька. Об'єктом її першої любовної пристрасті став поет-філософ і радикал Персі Біші Шеллі. З ним Мері у 16 років втекла з дому, щоб повною мірою пізнати усі принади та мінливості богемного життя, літературних занять і вільного кохання. А коли Мері Шеллі почала працювати над "Франкенштейном", який сьогодні вважають предтечею усіх сучасних літературних і кінематографічних "жахів", їй було лише 18 років.

Епохальний роман

Опублікований вперше анонімно двома роками пізніше, цей епістолярний готичний роман, в якому молодий студент з Женеви перетворює мертву матерію на страшного монстра, не є першою художньою прозою з елементами надприродних жахів, таємничих пригод і містики. Епохальним він став для жанру наукової фантастики завдяки використання у ньому "наукових" методів для оживлення штучної людини, зібраної з частин трупів. Крім того, в ньому порушують дуже сучасне питання про відповідальність творця за своє творіння.

Головний персонаж роману, студент Віктор Франкенштейн прагне пізнання, необмеженого етичними міркуваннями, але занадто пізно розуміє, на який небезпечний шлях завели його амбіції. Виправляти помилки вже пізно. Створене ним безіменне чудовисько нікому не потрібне, його усі ненавидять, воно не без підстав покладає на Франкенштейна відповідальність за своє існування. Пара Франкенштейн і його монстр ілюструє в контексті християнської етики безуспішність спроб людини взяти на себе функції Бога, а в раціональному ключі - проблему етичної відповідальності вченого за наслідки зроблених ним відкриттів.

"Я побачила блідого вченого, послідовника окультних наук, що схилився над істотою, яку він збирав воєдино. Я побачила огидного фантома в людській подобі, а потім, після включення якогось потужного двигуна, в ньому проявилися ознаки життя, його рухи були скуті і позбавлені сили. Це було жахливе видовище, і у вищому ступені страхітливими будуть наслідки будь-яких спроб людини обдурити досконалий механізм Творця ", - писала Мері Шеллі.

Народження Франкенштейна

Обставини народження роману, який Мері Шеллі після значного опрацювання опублікувала вже під своїм ім'ям лише у 1831 році, можна назвати випадковими. Ідея прийшла, за словами самої письменниці, до неї уві сні. А вирішальними обставинами стали індонезійський вулкан і англійський поет лорд Байрон.

У 1815 році на індонезійському острові Сумбава відбулося найбільше вулканічне виверження в історії людства: вулкан Тамбора, один з найвищих піків Малайського архіпелагу, тривалий час збирав в собі колосальні обсяги магми і вибухнув, знищивши все живе навколо та викликавши глобальні кліматичні аномалії. Попіл в атмосфері закрив сонце, надзвичайний холод призвів до катастрофічного неврожаю. 1816 рік увійшов в історію як "вулканічна зима" або "рік без літа".

Саме в цей холодний рік на швейцарській Рив'єрі облаштувалася компанія молодих англійців, яким, попри календарне літо, доводилося цілими днями сидіти в чотирьох стінах і розважатися бесідами біля каміна. До компанії, замкненої через індонезійський вулкан на віллі Діодаті поблизу Женевського озера, входили: Персі Біші Шеллі зі своєю тоді коханою та майбутньою дружиною Мері, її зведена сестра Клер Клермонт, вагітна від Джорджа Байрона, сам геніальний лорд, а також його приятель, письменник і лікар Джон Полідорі.

Молоді люди розважалася читанням німецьких казок та оповідань про привидів і прокляття. Перечитавши від нудьги усі страшні історії, які були, молоді люди за пропозицією лорда Байрона взялися за створення власних. І світова література стала після того дощового літа багатшою.

Джон Полідорі написав першу в історії художньої літератури вампірську новелу, яка так і називалася: "Вампір". А Мері Годвін почала працювати над "Франкенштейном".

Замок на Рейні

У 1831 році роман опублікують вже під ім'ям Мері Шеллі з розгорнутою передмовою, в якій авторка розповість про обставини його створення. Книга отримала не найкращі рецензії (літературним шедевром вона не була), але сюжет зачепив: роман почали цитувати, адаптовувати та екранізувати.

У 1823 році "Франкенштейн" вперше з’явився на театральній сцені, а у 1910-му - на кіноекрані. Канонічним став образ монстра, втілений британським актором Борисом Карлоффом у фільмі 1931 року, знятому режисером Джеймсом Уейлом та визнаним одним із шедеврів жахів.

Франкенштейном, як стверджують деякі дослідники літературної спадщини Мері Шеллі, англійська письменниця назвала головного персонажа свого роману на честь німецького замку на Рейні, в якому в часи Середньовіччя була обладнана алхімічна лабораторія. Історії про цей замок Мері начебто чула під час своєї подорожі на швейцарську Рив'єру.

Ця гіпотеза про походження імені головного персонажа роману Мері Шеллі вважається досить спірною. Проте американські солдати, розквартировані на військовій базі США на околицях Дармштадту, де розташований замок Франкенштейн, у 1950-ті роки вели звідти радіотрансляцію з нагоди Гелловіна за участю монстрів. Такі вечірки досі користуються великою популярністю серед туристів.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги