БлогиСвіт

План Б щодо Донбасу: про що домовляються Волкер і Сурков

42.3тЧитати новину російською

Зустріч спецпредставника США по Україні Курта Волкера з помічником президента Росії, куратором війни на Донбасі Владиславом Сурковим стала черговою, до того ж, явно безуспішною спробою пробити прохід у глухому куті мирного процесу. Втім, у дипломатії невдачі іноді говорять навіть більше, ніж успіхи.

Які висновки можна зробити з останньої зустрічі Волкера та Суркова - розбирався "Обозреватель".

26 пунктів розбрату

Переговори очікувано будувалися навколо теми миротворчої місії Організації Об'єднаних Націй на Донбасі, яка з недавнього часу стала ключовою складовою стратегії врегулювання конфлікту.

Ідея миротворчої операції не нова - Україна піднімала цю тему з початку 2015 року. Але всерйоз обговорювати її стали лише кілька місяців тому, зокрема на Генеральній асамблеї ООН у вересні цього року. Судячи з риторики західних лідерів, головні союзники України (Європейський Союз, США та Канада) зменшили скепсис щодо "блакитних касок", змирившись з необхідністю коригування стратегії щодо Донбасу.

Справа в тому, що класичний "Мінськ" довів свою недієздатність, на яку стає все важче закривати очі. Та й до влади у Франції та США як раз прийшли нові лідери, схильні або ж змушені більш рішуче реагувати на російську загрозу.

Але головна проблема - протидія Москви - нікуди не поділася. У вересні РФ спробувала перехопити ініціативу в України. Президент Володимир Путін несподівано висловився на користь місії ООН, але, звісно, з застереженнями. Бачення Росії: миротворці повинні працювати тільки на лінії зіткнення та тільки для захисту спостерігачів ОБСЄ.

Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі

У такому форматі "блакитні каски" втрачають будь-яку цінність для України: вони "заморозять" конфлікт на довгі роки та дадуть Москві шанси послабити санкційний тиск. Києву вдалося донести розуміння цього до західних партнерів, які висловилися на користь української пропозиції щодо миротворців.

Так і почався етап "обміну думками", на якому сторони намагаються примусити один одного до поступок. Зустріч Волкера та Суркова - не виняток. Тільки ось світло в кінці переговорного тунелю ледь жевріє.

"Детально обговорили російську ініціативу щодо розгортання сил ООН в Україні. Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу - 29 абзаців. Три з них наша делегація визнала прийнятними", - повідомив помічник Путіна.

Владислав Сурков

На офіційному сайті посольства США в РФ говориться, що у країн різні концепції досягнення миру на Донбасі, але сторони продовжать спільну роботу. Однак 26 пунктів розбрату, покритих дипломатичним мороком, не зникнуть миттєво. Етап "обміну думками", ймовірно, затягнеться на місяці - у кращому випадку.

План Б і червоні лінії

Не можна виключати і того, що Росія банально тягне час, демонструючи готовність до переговорів щодо миротворчої операції. Але Волкер вважає, що Москва не пропонувала б варіанти місії, якби не була готова до компромісів.

"Роль Суркова у тому, щоб представити варіанти. Варіант А - вперто наполягати на своєму, незважаючи на витрати, складності та невдоволення. Однак, я вважаю, що вони розглядають можливість варіанту Б, який краще для всіх сторін. Під час нашої зустрічі в серпні ми погодилися, що статус-кво не влаштовує нікого: він не влаштовує ні Росію, ні Україну, ні населення Донбасу. Тому ми повинні шукати можливості для чогось кращого", - заявив Волкер кілька тижнів тому.

Курт Волкер

Однак узгодження місії, по суті, зіткнулося з тією ж проблемою, що і створення "дорожньої карти" Мінських угод: у Росії й України є чітко окреслені "червоні лінії" компромісів. І спроби Заходу домогтися їх перетину приречені, поки одну зі сторін не примусять до технічного програшу.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "Обозреватель".

Наші блоги