План Б щодо Донбасу: про що домовляються Волкер і Сурков

37.8тЧитати новину російською

Зустріч спецпредставника США по Україні Курта Волкера з помічником президента Росії, куратором війни на Донбасі Владиславом Сурковим стала черговою, до того ж, явно безуспішною спробою пробити прохід у глухому куті мирного процесу. Втім, у дипломатії невдачі іноді говорять навіть більше, ніж успіхи.

Які висновки можна зробити з останньої зустрічі Волкера та Суркова - розбирався "Обозреватель".

26 пунктів розбрату

Переговори очікувано будувалися навколо теми миротворчої місії Організації Об'єднаних Націй на Донбасі, яка з недавнього часу стала ключовою складовою стратегії врегулювання конфлікту.

Ідея миротворчої операції не нова - Україна піднімала цю тему з початку 2015 року. Але всерйоз обговорювати її стали лише кілька місяців тому, зокрема на Генеральній асамблеї ООН у вересні цього року. Судячи з риторики західних лідерів, головні союзники України (Європейський Союз, США та Канада) зменшили скепсис щодо "блакитних касок", змирившись з необхідністю коригування стратегії щодо Донбасу.

Справа в тому, що класичний "Мінськ" довів свою недієздатність, на яку стає все важче закривати очі. Та й до влади у Франції та США як раз прийшли нові лідери, схильні або ж змушені більш рішуче реагувати на російську загрозу.

Але головна проблема - протидія Москви - нікуди не поділася. У вересні РФ спробувала перехопити ініціативу в України. Президент Володимир Путін несподівано висловився на користь місії ООН, але, звісно, з застереженнями. Бачення Росії: миротворці повинні працювати тільки на лінії зіткнення та тільки для захисту спостерігачів ОБСЄ.

Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі

У такому форматі "блакитні каски" втрачають будь-яку цінність для України: вони "заморозять" конфлікт на довгі роки та дадуть Москві шанси послабити санкційний тиск. Києву вдалося донести розуміння цього до західних партнерів, які висловилися на користь української пропозиції щодо миротворців.

Так і почався етап "обміну думками", на якому сторони намагаються примусити один одного до поступок. Зустріч Волкера та Суркова - не виняток. Тільки ось світло в кінці переговорного тунелю ледь жевріє.

"Детально обговорили російську ініціативу щодо розгортання сил ООН в Україні. Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу - 29 абзаців. Три з них наша делегація визнала прийнятними", - повідомив помічник Путіна.

Владислав Сурков

На офіційному сайті посольства США в РФ говориться, що у країн різні концепції досягнення миру на Донбасі, але сторони продовжать спільну роботу. Однак 26 пунктів розбрату, покритих дипломатичним мороком, не зникнуть миттєво. Етап "обміну думками", ймовірно, затягнеться на місяці - у кращому випадку.

План Б і червоні лінії

Не можна виключати і того, що Росія банально тягне час, демонструючи готовність до переговорів щодо миротворчої операції. Але Волкер вважає, що Москва не пропонувала б варіанти місії, якби не була готова до компромісів.

"Роль Суркова у тому, щоб представити варіанти. Варіант А - вперто наполягати на своєму, незважаючи на витрати, складності та невдоволення. Однак, я вважаю, що вони розглядають можливість варіанту Б, який краще для всіх сторін. Під час нашої зустрічі в серпні ми погодилися, що статус-кво не влаштовує нікого: він не влаштовує ні Росію, ні Україну, ні населення Донбасу. Тому ми повинні шукати можливості для чогось кращого", - заявив Волкер кілька тижнів тому.

Курт Волкер

Однак узгодження місії, по суті, зіткнулося з тією ж проблемою, що і створення "дорожньої карти" Мінських угод: у Росії й України є чітко окреслені "червоні лінії" компромісів. І спроби Заходу домогтися їх перетину приречені, поки одну зі сторін не примусять до технічного програшу.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги