Парадокс: у Єврозоні карбують великі обсяги монет для безготівкового світу

Попри те, що в світі стають дедалі звичнішими безготівкові платежі, центробанки 19 країн Єврозони і надалі карбують тонни дрібних монет. Що стоїть за цією старою звичкою?Євро, якому щойно виповнилося 20 років , є однією з найважливіших грошових одиниць світу. У жовтні 2018 року в глобальному обігу перебували банкноти загальною вартістю 1,2 трильйона євро та монети на 28 мільярдів євро. За друк банкнот відповідає Європейський центральний банк (ЄЦБ), а от карбуванням монет опікуються здебільшого центральні банки країн-членів Єврозони. Саме тому купюри євро є однаковими, а от на монетах можна побачити різні національні мотиви.

У 2019 році центробанки Єврозони планують викарбувати монет загалом на 2,1 мільярда євро (серед них і колекційні монети). Це ненабагато менше за обсяги 2018 року. Тоді було викарбувано монет загальною вартістю 2,2 мільярда євро.

Суперечка навколо одноцентових та двоцентових монет

Серед країн Єврозони левову частку момент випускає Німеччина. Цього року вона викарбує монет на загальну суму приблизно 632 мільйони євро (третина цього обсягу призначена для колекціонерів). Ці плани включають також карбування мільйонів одноцентових та двоцентових монет, виготовлення яких коштує більше, ніж їхня номінальна вартість.

Але саме навколо цього дріб'язку точиться найбільше суперечок. Чимало споживачів скаржаться через велику кількість дрібних монет, які збираються у гаманці й роблять його роздутим і важким. Натомість у роздрібній торгівлі охоче використовують психологічний ефект цін на кшталт 9,99 євро, а отже треба мати в касі й дрібні монети для решти.

Дрібні монети часто губляться або опиняються в скарбничках, тож їх доводиться найчастіше карбувати. У 2016-2017 роках країнам Єврозони довелося викарбувати 3,6 мільярда одно- та двоцентових монет. Для порівняння: у ці ж роки виготовили лише 1,6 мільярда одно- та двоєврових монет. Влітку 2018 року міністерство фінансів Бельгії навіть закликало громадян нести в банки монети номіналом 1, 2 та 5 центів, щоб уникнути дефіциту дріб'язку.

У деяких країнах, як-от Нідерланди та Фінляндія, вже давно використовують заокруглення цін в менший чи більший бік, однак дрібні моменти і там залишаються законним платіжним засобом. Рішення про відмову від монет дрібного номіналу можна прийняти тільки на європейському рівні.

Німці люблять готівку

Тим часом у Європейському центральному банку дослідили, скільки готівки в середньому мають при собі європейці. Як з'ясувалось, німці посіли в цьому рейтингу перше місце: середньостатистичний німецький гаманець містить 103 євро. А от пересічний француз, наприклад, носить із собою лише 32 євро. Але й у Німеччині, попри любов німців до готівки, поступово набирають популярності безготівкові розрахунки. Як повідомив німецький Бундесбанк, в 2017 році готівкові платежі в Німеччині склали 48 відсотків від загального обсягу всіх грошових транзакцій, - це на два відсоткові пункти менше, ніж у попередньому році. Це справді прогрес, проте до безготівкового суспільства Німеччині ще дуже далеко.