БлогиСвіт

Україна зробила помилку, дозволяючи росіянам жити в Криму - Омелян

90.2тЧитати новину російською

"Я був би дуже щасливий, якщо міг би тихо працювати, давати результат країні і аплодувати тим топ-чиновникам, які допомагають моїй роботі", - говорить міністр інфраструктури Володимир Омелян і додає, що таке, на жаль, рідко відбувається.

Дійсно, чи не в кожній підвідомчій Омеляну галузі відбувається певна міні- "війна". Це і скандал навколо "Укрзалізниці" , про який ми більш детально розмовляли з міністром у першій частині інтерв'ю . Це і нещодавній скандал навколо приходу в Україну Ryanair. Це і морська галузь, де за призначення керівника Адміністрації морських портів розвернувся, як зазначив Омелян, "своєрідний Перл-Харбор".

Не рідко однією з протиборчих сторін таких "воєн" виступає сам міністр Омелян.

Ще один фронт, який незабаром активізується з новою парламентською сесією - політичний. Адже малоймовірно, що в уряді обійдуться без ротацій, нехай і точкових.

Про те, які ротації можуть чекати Омеляна, про прихід в Україну Ryanair, про реформу морської галузі та складнощі відносин України і Росії - в продовженні бесіди "Обозревателя" з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном.

Першу частину інтерв'ю читайте тут.

- Чи не соромно Вам за ситуацію з Ryanair і Борисполем?

- Мені дуже соромно за те, що ми знову показали себе неандертальцями. Мені соромно за те, що ми хочемо змінити країну, не змінюючи старі ганебні звички. Мені дуже соромно за той сигнал, який ми послали зовнішньому світу та інвесторам.

З одного боку, ми розповідаємо, що "Ukraine is open for you". А з іншого боку, коли світова компанія, №2 у світі і №1 в Європі, каже, що вона готова заходити в Україну, готова літати в Україну, возити українців дешево, привозити іноземних туристів, готова розширюватися на низку аеропортів по Україні (не лише Київ та Львів), інвестувати в Україну, і всі кажуть "так", прем’єр-міністр вітає у вересні захід Ryanair в Україні, президент також підтримує, люди живуть в очікуванні нормальних доступних цін на квитки, планують подорожі. І все обривається.

Просто через те, що авіакомпанія МАУ має безпосередній вплив на керівництво аеропорту Бориспіль, аеропорт раптом заявляє, що він не хоче. І те, що вигідно для 200 аеропортів Європи, невигідно для аеропорту №59 у Європі.

Мої колеги-європейці просто сміються: як так, Ryanair літає в аеропорти, які йому доплачують від 10 до 60 доларів за пасажира, і цим аеропортам вигідно, у той же час Україна змогла домовитися, що Ryanair платить Вам, а Ваш аеропорт заявляє, що він збанкрутує через захід лоу-косту. Ryanair - це ризик для інших авіакомпаній, які змушені конкурувати, а для всіх аеропортів - це однозначно прибуток, адже вони привозять нових пасажирів, які паркуються, їдять, купують в аеропорту.

Дуже дивна ситуація для мене. Але чітко зрозуміло, що це, знову ж таки, чергова боротьба за те, щоб українські пани далі могли витягувати з людей гроші та розповідати, що тут все складно.

Так от, я хочу сказати чітко та однозначно: за себе мені не соромно, бо якби не було міністра інфраструктури, то навіть би мови про Ryanair не було. Мені не соромно, бо ми зробили 200% з того, що могли, як міністерство. Мені не соромно, бо ми наблизили до людей їх мрію. Якщо хтось цю мрію забирає, вигадуючи десятки причин, за це теж доведеться відповісти. Рано чи пізно. Українці такий народ, у якого мрію забрати не можна.

Ми бачимо дуже цікаву статистику. Тільки-но авіакомпанія Ryanair офіційно заявила, що виходить на ринок України, - до того моменту ми взагалі не згадували назву цієї компанії під час перемовин, - МАУ одразу почали пропонувати спеціальні акції на квитки. До березня лише 1% квитків МАУ були за так званою "лоукост"-ціною. До фактичного заходу Ryanair кількість таких авіаквитків стала 12%.

Після того, як Ryanair заявив, що через позицію аеропорту Бориспіль, який захищає інтереси МАУ, не буде літати в Україну, одразу кількість таких суперпропозицій квитків на сайті МАУ впала до 4%. Збіг? Я вважаю, точно ні.

А ситуація, коли МАУ подали позов проти міністерства з вимогою відшкодувати збитки, які авіакомпанія понесла через продаж квитків за заниженим цінами, виглядає просто гротескно.

Ще раз підкреслюю: тільки ефективний ринок і вільна конкуренція є рятівним колом для економіки, держави, для громадян. Ми так довго варимося у власному соку, не пускаючи стратегічних інвесторів до України, що той сік давно вже скис. Ще пару-трійко років, і не буде, що варити взагалі. Або ми відкриваємо залізницю, аеропорти, річки і море для іноземних великих компаній, які принесуть сюди технології, додану вартість, новий світогляд, або ми так і будемо стерегти кожен свій город і стояти на місці ще років з 20.

На жаль, я щось не бачу черги з інвесторів, які прагнуть вкладати інвестиції в Україну. А перед тими, які все ж хочуть прийти, ми гучно гримаємо дверима. От за це точно соромно.

- Ви вважаєте адекватними ті вимоги, які висунув Ryanair до Борисполя?

- Вимоги були абсолютно адекватними. Навіть більше, вони були привабливими для країни, в якій війна, яка має величезні проблеми з корупцією, яка тільки на шляху реформ. Для нас ця пропозиція вимірюється не тільки грошима, хоча пропозиція була й економічно вигідною. Ця пропозиція має світоглядний вимір, оскільки українці повинні мати можливість дешево літати в Європу. І як би МАУ не переконували, що 500 дол. дешевше, ніж 20 євро, я хочу сказати чітко, що 20 євро - це дешевше, ніж 500 дол. І тоді для українців з’являється шанс полетіти побачити світ і повернутись до себе додому із запитаннями, чому в мене тут не так, і вимагати того самого в Україні.

У нас близько 80% людей взагалі не виїжджають за межі області. Більшість людей сидить в області все своє життя: без світла, без каналізації, без нормальної зарплати, без нормальної медицини, без нормальної освіти. І, вибачте, деякі рагулі їм розповідають, що так має бути, бо іншого шансу у вас немає, всюди ще гірше, а у вас тут ще стабільність. Так от, я хотів би таку "стабільність" зруйнувати. Це - не стабільність, а передінфарктний стан.

Я б хотів, щоби українці літали, а не повзали.

По-друге, це залучення іноземних туристів, бізнесменів, студентів, які би просто приїжджали в Україну і потім би розповідали, що Україна - це суперкраїна, де є чудова архітектура, культура, історія, природа, кухня - приїжджайте. І це додаткові гроші, бо кожен турист залишає тут мінімум 150-200 дол. на день. Непотрібно це Києву? Непотрібно це Львову? Іншим містам? Я вважаю, що потрібно.

Сотні тисяч людей зараз спостерігають у фейсбук за американцем, який подорожує Україною, їде потягом, відвідує українське село. Він про це знімає відео і викладає в мережу. Він у захваті від краєвидів, від людей. Так таких історій має бути десятки, сотні тисяч! Бо наша країна справді неймовірна!

- Львову вони висунули такі ж вимоги?

- Абсолютно ідентичні. Не було жодної різниці. Львів підписав одразу. Мені теж смішно, коли керівництво аеропорту Бориспіль для підтримки своєї позиції у публічній площині заручається підтримкою керівництва аеропорту Київ (Жуляни), як приклад того, як не підписати угоду з Ryanair. Але при цьому вони забувають, що Жуляни - це не державний аеропорт. А є державний аеропорт Львів, який підписав угоду з Ryanair без жодних проблем.

Ніяких кабальних вимог не було. Це чиста брехня. Були базові вимоги, які аеропорт Львів підписав, і був так званий wish-list. Нормальна пропозиція бізнесу про те, що вони б хотіли отримати, але якщо ви цього не можете дати - ну окей, про це не будемо говорити на цьому етапі. І саме так був сформульований контракт зі Львовом. І саме так у Львів міг полетіти Ryanair. І саме так міг би полетіти Ryanair в Бориспіль.

Для мене це дика ситуація, тому що будь-який нормальний оператор аеропорту перш за все зацікавлений у збільшенні пасажиропотоку. У нас зацікавлені в консервації теперішньої ситуації. Не думаю, що українці повинні чекати, поки МАУ десь колись буде покращуватись. "Покращення" у нас уже було, відомо, чим це закінчилося.

- Чи варто так боротись за Ryanair? Адже загальновідомо, що компанія веде дуже агресивну політику на ринку і протягом останніх років він пішов вже з кількох європейських країн, міст саме через конфлікт з їхніми урядами, місцевими органами влади.

- Насправді, це теж одна з тих маніпуляцій, яка широко тиражується, щоб пояснити українцям, що Ryanair нам не потрібен. Якби це була правда, то Ryanair свою історію починав би з польотів у 100 країн світу, а завершував би зараз 1 країною, бо з усіма скандалили.

Ситуація діаметрально інша. Вони розпочали з польотів Дублін-Лондон, а сьогодні літають більше ніж в 30 країн Європи (і вже не тільки Європи), більше ніж у 200 аеропортів Європи. Це компанія №1 в Європейському Союзі за кількістю перевезень авіапасажирів. Це авіакомпанія фактично №1 за прибутковістю у світі. Вони отримують чистий дохід на рівні 1,5 млрд дол.

Це їхня стратегія. Так, вони важкі перемовники. Так, можливо, вони інколи можуть бути скандальними. Але вони борються, в них є своя стратегія: якщо ви хочете мати дешевий квиток, то все інше теж має бути дешево; якщо ви хочете мати суперзаробітки в аеропортах, суперподатки та все інше, то беріть дорогі авіакомпанії. Вони не торгуються щодо аеропортових зборів, але в них висока ціна на квиток і у вас в рази буде менше пасажирів.

Ryanair важкий перемовник, але Бориспіль довів, хто важчий. Тільки одна деталь: Ryanair - номер один у Європі, а Бориспіль - ні, і навіть не номер 50.

Якось мені деякі співробітники МАУ розповідали, що "авиация не может быть электричкой". Хочу сказати, що авіація повинна бути електричкою, абсолютно звичайним видом транспорту. З кожного регіонального аеропорту можуть літати сотні рейсів на тиждень, десятки - точно. А от штучна регуляція, недопущення конкуренції, закритість України призведуть до того, що у нас було ще в 2014 році - коли у нас літали в два аеропорти й один з них уже був на межі закриття.

- Зараз переговори з Ryanair тривають? Вони відновлені?

- Вони повинні бути відновлені. Є чітке доручення прем’єр-міністра, є підтримка президента України. Тому я сподіваюсь, що найближчим часом вони будуть продовжені, бо далі тягнути кота за хвоста нікуди.

Зараз запускається теза, що я погано провів переговори. Будь-ласка, почніть з чистого листа, проведіть краще. Але я певен, що метою є не нові переговори чи ще кращі умови, мета - не допустити Ryanair в Україну, надалі дерти три шкури з українців.

Насправді, як би ми не тішились своєю унікальністю, цього замало, бо кожна країна - унікальна. Нам треба стати привабливими, цікавими, позитивно-цікавими і безпечною гаванню для іноземних інвесторів.

І в Ryanair є ще достатньо пропозицій по Європі і є багато напрямків. Якщо переговори будуть свідомо затягнуті і вони розподілять літаки на цей рік, то ми будемо говорити про те, що Ryanair зайде в наступному році. Це теж робиться навмисне - максимальне затягування, зрив, щоби вони не зайшли ніколи. Або якщо зайшли, то пізніше. Але вони точно зайдуть.

І термінали Борисполя, які стали кіностудією для зйомок серіалів і кліпів, будуть приймати літаки, для чого їх власне і будували.

- Чи ведуться зараз перемовини ще з якимись лоукост авіакомпаніями?

- Є дуже багато запевнень, що вони ведуться. Я чітко знаю, що вони не ведуться. Бо лише я знаю, скільки мені зусиль коштувало відправити нещодавно керівництво Борисполя на міжнародний захід в Белфасті, де збираються всі авіакомпанії і летовища світу і домовляються про подальшу співпрацю.

Зараз усі сили кинуті на боротьбу з Ryanair. Тільки я борюся за те, щоб Ryanair був в Україні, а Бориспіль - за те, щоб цього не сталося. Якщо їм вдасться заблокувати захід Ryanair - а я вірю, що ні, бо я кістьми ляжу, щоб Ryanair був в Україні - вони подадуть перемогу у вигляді якогось там другої або третьої категорії лоукосту з двома літаками. Це неправильний підхід, бо я вважаю, що Ryanair повинен бути - це криголам.

Це чіткий сигнал Заходу, це чіткий сигнал світовим інвесторам: "приходьте, тут все так само, як у вас".

- А сума в 2 млрд грн збитків для Борисполя від умов Ryanair - вона що, не відповідає дійсності?

- Це просто фантасмагорія, чергова страшилка, щоб пояснити, чому не вийшло і чому "ми" навіть не хотіли.

От для порівняння: уявіть, що ви маєте готель на 100 номерів, але 80% з них стоять порожніми. Вони мають хороший ремонт, меблі, техніку - все є. Чи будете ви боротися за те, щоб працювати на повну? Звісно, що так. Коли ви більше зможете заробити: коли у вас заповнено 20 номерів чи коли всі 100? Відповідь очевидна.

Коли пан Рябікін призначався на посаду керівника аеропорту Бориспіль, він узяв на себе публічні зобов’язання: ми заводимо протягом півроку лоукост, ми збільшуємо частку неавіаційних доходів в рази (зараз ми маємо менше ніж 20%, а у світі це 40-50%, в деяких аеропортах - 70%).

Аеропорт повинен не задирати ціни вгору за авіаційні послуги, а створити сервісні послуги, і тоді він напряму залежить від пасажира, як це організовано в усьому світі. От скільки в тебе є людей, стільки вони в тебе й купили сувенірів, випили кави, з'їли канапок. Це насправді дуже вигідний бізнес. Він повинен акумулювати сотні мільйонів євро на рік. Не для когось, а для платників податків.

Аеропорт Бориспіль здатний перевозити більше 25 млн пасажирів на рік, 20 мільйонів можна досягти в дуже короткий період - до двох років. Але для цього важливо, щоб аеропорт поміняв свою політику. Уряд свою політику поміняв - пріоритетом озвучили лоукост. Але раптом з’являється аеропорт Бориспіль, який каже "ні".

У нас не ефективна ринкова економіка з елементами державного регулювання в критичних сферах, у нас далі зберігається потворна адміністративно-командна система. Правда, політику формують вже не партія чи "червоні директори", а олігархи і чиновники, які заради мільйона в кишені знищують галузі вартістю в мільярди. І це стосується не лише авіації.

- У деякі міста, наприклад, у Гельсінкі, від аеропорту до міста йде дуже зручна залізнична дорога. Чому такого немає до Борисполя і чи є в планах таке реалізувати?

- Ми розглядали різні напрямки, як можливо це реалізувати. Адже, як ви знаєте, є той багатостраждальний китайський кредит на Повітряний експрес, хоча частину грошей з нього розікрали "папереднікі" .

У кінцевому підсумку ми все ж дійшли до концепції легкого метро, яке має пройти по поверхні, з’єднати Київ повноцінним сполученням з аеропортом та містом Бориспіль.

Це все невипадково, це елемент стратегії, яку ми виношуємо в міністерстві інфраструктури. Запускаючи лоукост, ми різко збільшуємо пасажиропотік. Збільшений пасажиропотік, орієнтований на дешеві авіаперевезення, вимагає абсолютно іншого виду транспорту. Тобто, якщо усі поїдуть автобусом чи машинами, то дорога захлинеться.

Отже, зупинились на метро. Запускаючи метро, ми запускаємо не просто сполучення міста з аеропортом Бориспіль, ми приєднуємо місто-супутник Бориспіль і розвиваємо інфраструктуру навколо цієї гілки метро. А це надалі - котеджні містечка, нові забудови, підприємства, винесені за межі Києва.

Це логіка, яка повинна спрацювати. І, насправді, це найдешевша серед усіх позицій.

Інші всі варіації - чиєсь банальне бажання заробити грошей. Бо одна річ, коли ви маєте метро і з будь-якої точки Києва спокійно доїжджаєте до аеропорту Бориспіль швидко, зручно і дешево. Інша річ, коли вам потрібно з будь-якої точки Києва доїхати до центру, там сісти на окремий дорогий потяг і цим потягом мчатись у не зовсім зручний для Вас час.

Ми також виходили з того, що лоукости - доступний транспорт, то ж і витрати на дорогу до аеропорту мають бути невисокі. Навіть якщо і за дещо вищим за звичайний тарифом, легке метро - це однозначно буде дешевше і зручніше для пасажирів.

І ще один, сучасний елемент, автономні автобуси між лоукост-терміналом F і транзитним терміналом D.

Але, якщо ми виймаємо цеглинку з фундаменту будівлі - будинок зазвичай падає.

- Як щодо термінів реалізації - коли?

- По метро, якщо б ми зараз успішно завершили переговори з китайцями, то термін реалізації - це максимум півтора року. Термін збору технічної документації - ще півроку. Тобто, максимум за 2 роки могли б мати.

- Що заважає завершити ці переговори?

- Переговори зараз тривають. Ми, сподіваюсь, все-таки зможемо їх завершити. Але тут нам теж важливо розуміти, що Ryanair, інші лоукости літають в аеропорт Бориспіль, що в нас генерується цей додатковий трафік, дешевий трафік для людей, які будуть користуватися метро.

- Як просувається реформа морської галузі?

- Що вже зроблено. Ми розробили нову методику справляння портових тарифів і зборів з компонентою компенсації інвестицій приватним компаніям. Я хочу, щоб вона була обговорена з бізнесом наприкінці серпня, і ми готові запускати її на розгляд уряду. Там буде багато цікавих речей в бік здешевлення портових тарифів та зборів, скорочення їхньої кількості, спрощення їх сплати.

Ми змогли призначити нового керівника Адміністрації морських портів, за що теж розгорнувся такий собі Перл-Гарбор. Ми зараз розпочали процес корпоратизації, він йде поволі, але він відбувається. Ми на стадіі внесення в Кабінет Міністрів положення про морську адміністрацію. І я сподіваюся, що ми зможемо відстояти, починаючи з наступного бюджетного року, позицію, що державні підприємства відраховують не 75% від свого доходу в держбюджет, а 50%. Це буде суттєве полегшення для галузі.

Також ми зараз працюємо над залученням великих стратегів - це компанія №1 у світі, світовий портовий оператор Hutchison Ports і компанія №3 у світі - DP World. Вони повинні зайти в два наші найбільші порти - поки що на умовах оренди, потім з переходом на концесію. Спільно з ЄБРР готуємо концесію менших морських портів, таких як Херсон і Ольвія.

Але дивлячись на те, як відбувається ситуація з Ryanair, я не знаю, що буде з цим також, бо там інтересів "маленьких гігантів великого сексу" ще більше.

- Знову ж таки, потрібно для цього змінити законодавство для передачі в концесію

- Потрібно просто конвертувати політичні декларації в реальну роботу. Це, мабуть, те, чого нам не вистачає в Україні. Ми дуже багато обіцяємо, але дуже мало робимо.

Україна на набагато кращих позиціях, аніж були Грузія чи Сингапур перед стартом реформ. Якщо в нас не вийде, то лише тому, що в черговий раз "еліта" України поставила особистий інтерес вище державного.

- Коли Ви перебували в США в складі української делегації на чолі з президентом України, Ви також проводили переговори про захід американських портових операторів в Україну…

- Так, це було мною озвучено. Американська сторона запропонувала дві компанії, які можуть розглядати Україну. Зараз ми в переговорному процесі, і я сподіваюсь, що він буде успішно завершений. Я б хотів, щоби у нас була трійка передових країн світу - США, Китай (Hutchison Ports), арабський світ (Dubai Port (DP World).

- Що Ви думаєте стосовно Керченського мосту? Адже Росія збирається закрити через нього в серпні прохід у низку українських портів для кораблів через Керченську протоку, а потім й обмежити цей рух. Як Україні виграти в цій ситуації?

- Ми звертаємось до міжнародних інстанцій з цього приводу. Це чергове грубе порушення міжнародного права, законодавства України з боку Російської Федерації.

У зв'язку з останніми заявами Москви щодо обмеження руху протокою, плануємо посилення такої роботи на міжнародному рівні.

- Як Ви відноситесь до повного блокування транспортного сполучення з окупованими Кримом та Донбасом?

- Я одразу це підтримав, і багато чого було зроблено теж за нашою ініціативою. Зокрема, щодо авіаційного сполучення - це була наша ініціатива - ми закрили, зважаючи на всі розповіді та "страшилки", що все буде погано.

Ми зупинили залізничне пасажирське і вантажне сполучення з Кримом і окупованим Донбасом.

Я вважаю, що немає чого туди їздити. Немає чого їздити в Росію, насправді. Окрім провідати родину, в кого вона там є.

Якщо ми йдемо в Європу - ми повинні йти в Європу.

- Російські ЗМІ часто пишуть, що українські туристи буквально ломляться туди, в окупований Крим. Яка Ваша інформація стосовно цього?

- Сміюся і вмикаю веб-камери кримських пляжів, якщо на українському півострові є електрика. Вони порожні!

Навіть за даними окупаційної влади, відсоток українців, які поїхали відпочивати в Крим цього року - менше 5% від загальної кількості відпочиваючих там штандартфюрерів.

Я вважаю, що було стратегічною помилкою свого часу, коли ми дозволили російським пенсіонерам та іншим росіянам залишатися в Криму на проживання і отримувати російську пенсію на українській території. І саме ця голота виконала завдання Кремля з анексії Криму.

Я бачу, що українці набагато більше подорожують і точно не в Крим.

- А які Ваші дані стосовно європейського напрямку? Чи повпливало ведення безвізу на приріст та попит на подорожі до Європи?

- Це те, що ми стверджуємо завжди - що люди будуть їздити, їм треба створити для цього умови. Безвіз - це величезний крок вперед і величезна заслуга президента України.

- Наскільки оживився попит та інтерес?

- Я би сказав, що в рази. 162 тис громадян України вже скористалися правом безвізового в'їзду в ЄС. Це велика цифра.

Власне, чому ми також боремось за Ryanair - щоб українці їздили не в автобусах, маршрутках чи навіть потягах чи власних автомобілях, вистоюючи в чергах, а мали варіант дешевого і швидкого переїзду.

За нашою статистикою, 70% людей скористались різними видами транспорту: автомобільним, автобусним, залізничним і лише 30% полетіли літаком. Усі інші види транспорту - це все одно більше ніж 50-60, а інколи й 100 євро. Квиток на літак коштував би 30-40 євро. З вересня можна було б летіти в 4 напрямки Європи, а з наступного року ще в десятки напрямків Європи з Києва. Це те, чого ми добиваємося.

Проблема є і глобального характеру - ми втрачаємо робочу силу. І це має бути теж дуже чіткий сигнал для уряду, що ми повинні змінювати ситуацію в Україні. Щоб українці залишалися в Україні та були задоволені своїм проживанням тут, роботою, навчанням, рівнем медицини.

Люди їдуть на заробітки, в іншу країну переважно через бідність і неможливість себе реалізувати на батьківщині. Безвіз також відкриває для цього двері. Перший раз людина може поїхати подивитись і повернутись із силами реформувати Україну. А хтось після цього вирішує поїхати закордон працювати.

Запит на українців дуже високий - в Польщі, Словаччині, Румунії, країнах Балтії та інших. Пройшли часи, коли українці повинні були влаштовуватись там нелегалами. Зараз великі компанії самі пропонують тверді контракти для кваліфікованих українців на рік, на 2, на 5, з фіксованими високими зарплатами.

Тому ми і втрачаємо людей: їдуть же одні з найкращих та одні з найбільш фахових. Так само, як найкращі гинуть на фронті, так і найкращі їдуть в інші країни. І ми втрачаємо найефективніший людський капітал - це дуже серйозний виклик.

Якщо емігрантів з Польщі, Словаччини, Угорщини, країн Балтії до Британії, Німеччини, США замінюють українці, то українців в Україні немає кому замінити.

- Які у Вас зараз відносини з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом? Бо публічний конфлікт взимку з Войцехом Балчуном продемонстрував, що ваші відносини залишають бажати кращого.

- Безперечно, це не був "зоряний час" для нас обох. Я би був максимально щасливий, коли міг би тихо працювати, давати результат країні й аплодувати тим топ-чиновникам, які допомагають моїй роботі.

На жаль, це рідко відбувається, і мені доводиться переходити в публічну площину для того, щоб змінити ситуацію на краще. Це єдиний інструмент, який я маю. У мене немає грошей, немає якихось "патронів", які за мною стоять і змогли б кулуарно переламати ситуацію в іншу сторону.

Відносини з прем’єр-міністром абсолютно нормальні. Робочі. Так, у нас є дискусії. Так, у нас є різні точки зору. Але це теж правильно. У мене як вузькоспеціалізованого міністра є своє бачення. Він як прем’єр-міністр дивиться набагато ширше.

- У кінці червня, як ми вже згадували, Ви перебували з візитом в США в складі української делегації. Дехто каже, що це були такі свого роду оглядини, оскільки десь два місяці тому в ЗМІ з’явилась інформація, що Ви можете замінити Володимира Гройсмана на посаді Прем’єр-міністра. Як Ви це прокоментуєте?

- Експерти просто дуже люблять конспірологію і теорію змов. Насправді, мені непотрібно їздити в США на якісь представлення чи оглядини - мене там дуже добре знають. І я б щиро хотів, щоби в Україні в мене була така ж підтримка, як є в Сполучених Штатах.

Я багато разів говорив і в уряді, і особисто прем’єр-міністру, що хочу бути успішним міністром успішного прем’єр-міністра. Я готовий бути успішним радником успішного прем’єр-міністра. Суть не в посаді, а суть у тому, що ти можеш зробити. Бути людиною, яка вічно критикує когось чи всім незадоволена, мені, насправді, дуже некомфортно.

Я хочу і можу працювати і давати результат. Я знаю, як змінити країну, принаймні, що стосується транспортної та інфраструктурної галузей. Я знаю, як дати людям те, чого вони прагнуть і на що заслуговують.

Я точно не чиновник з броньованого "мерседесу", який закрився в кабінеті і читає те, що йому підсовують, - я всю Україну проїхав вздовж і впоперек на міні-бусі, всюди спілкуюся з працівниками, пасажирами, бізнесом. Всі хочуть одного й того ж: якісних послуг, доступних цін, прозорості та зрозумілості від влади. І всі готові виконувати свою частину роботи для цього.

Але спершу це маємо робити ми - ті, хто сьогодні є владою. Не робити вигляд, що все добре, а чесно говорити, що не так, визначати проблеми і усувати їх. Люди готові терпіти, але коли бачать, що влада їсть разом із ними з того ж самого солдатського казана.

А коли ми знову пропонуємо жити майбутнім, в якому все буде добре, але яке настає виключно для обраних - цей трюк більше не пройде.

Ми повинні збудувати нову Україну, бо інакше втратимо і стару.

Читайте всі новини по темі "Лоукости в Україні" на сайті "Обозреватель".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги