Оборонка під ударом: "слабкі" кадри можуть поставити український ОПК "на коліна"

Люди з величезним досвідом радять Володимиру Зеленському та його оточенню внести корективи в кадрову політику в органах, які відповідають за сектор оборони і безпеки. Якщо президент не змінить ставлення до підбору ключових керівників, українську "оборонку" чекають складні часи.

Про це пише "Апостроф".

Сьогодні в "Укроборонпромі", під гаслом боротьби з "людьми і схемами Гладковського" зачищаються кадри, які стояли біля витоків військово-технічного співробітництва та завоювали для української продукції нові закордонні ринки.

Більше того, відомо, що замість Абромявічуса, реальне управління концерном здійснює Михайло Морозов, який займався міжнародною діяльністю "Укроборонпрому". Примітно, що Морозов, до розпаду Радянського Союзу служив у Першому управлінні КДБ СРСР, яке відповідало за зовнішню розвідку. Вважається, що в той час він і познайомився і став вести справи зі студентом Донецького політехнічного інституту Мохаммадом Захуром, який приїхав у 1974 році з Пакистану.

До речі, з 2002 року Михайло Морозов обіймав посаду директора державного спецекспортера "Прогрес". Уже через півроку був підписаний контракт на суму близько $94 млн на поставку танкових моторно-трансмісійних частин в Пакистан. Посередником виступила пакистанська фірма "TariqEnterprise", яка лобіювала інтереси "Прогрес" перед вищим керівництвом Пакистану. Після підписання контракту Морозов провів оплату "TariqEnterprise" не через "Прогрес", а через підконтрольні Захура фірми. Надалі така схема була присутня у всіх контрактах з Пакистаном.

Водночас новопризначений керівник "Укрспецекспорту" Вадим Ніздря бере до себе в заступники одіозних людей з "Укрінмашу", а саме Богдана Висоцького і Юрія Шрамка, які якраз і з'явилися в оборонній сфері з приходом і за протекцією Гладковського.

Реалії такі, що нинішнім керівництвом концерну запущений процес скорочення кількості спецекспортерів, спочатку до двох – "Укрспецекспорту" і "Спецтехноекспорту", з подальшою їх штучною ліквідацією і об'єднанням в єдиний торговий дім, що загрожує Україні неможливістю працювати на ринках окремих країн, наприклад, Індії, де конкурентом України є Росія. Цікаво буде подивитися, чи виявиться найближчим часом у нинішнього топменеджменту "Укроборонпрому" колишня любов до торгівлі з Пакистаном, і чи не будуть штучно здаватися позиції в Індії на користь РФ.

Перспектива, що в "Укроборонпрому" головними знову можуть стати особисті бізнес-інтереси на тлі некомпетентності управління, несе загрозу втрати українським ОПК напрацьованих ринків збуту озброєнь і військової техніки, аж до повного розриву відносин з окремими країнами