Німецькі соціал-демократи як "партія розрядки"

Дружба екс-канцлера Німеччини Ґергарда Шредера з президентом РФ Володимиром Путіним подобається у лавах СДПН далеко не всім. Перед виборами у ФРН партія вимагає від Москви прогресу у мінському процесі щодо України.73-річний Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) вже 12 років як на пенсії. Тим не менш, колишній канцлер ФРН має для деяких членів партії й надалі особливий вплив . Адже він - символ успіху соціал-демократів, саме він востаннє приводив партію до перемог майже два десятиліття тому. Однак замість того, щоб дати позитивний поштовх нинішній виборчій кампанії соціал-демократів, Шредер підклав однопартійцям свиню, погодившись на пропозицію свого друга Володимира Путіна обійняти керівну посаду

у спостережній раді російського державного концерну "Роснефть". "Роснефть" - одна з компаній, щодо яких діють західні санкції через анексію українського Криму та війну на Донбасі. "Цілком очевидно, що це проблема для партії", - визнав у розмові з DW депутат Бундестагу від соціал-демократів Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich).

Такі демонстративно дружні стосунки екс-канцлера з російським президентом і отримання матеріальної вигоди Шредером з ласки Кремля протягом передвиборної кампанії до Бундестагу були важливою темою у німецькій пресі.

Санкції щодо Росії: яка ж позиція СДПН?

З огляду на такі неоднозначні контакти з російським керівництвом, регулярні заяви Зіґмара Ґабріеля про шкідливість санкцій щодо Росії і необхідність їх скасування, щойно буде відповідний поступ у врегулюванні кризи на Донбасі, багато хто може сприймати з підозрою.

Ще у часи "холодної війни", а саме з часу канцлерства Віллі Брандта (1969-1974), Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) сповідувала "політику розрядки" у відносинах з СРСР. Нині щодо РФ у програмі СДПН до виборів читаємо: "Мир і безпека в Європі можливі лише з Росією, а не без неї чи всупереч їй".

Однак чи означає це програмне положення, що соціал-демократи є "проросійською" партією, яка вимагає будь-що скасувати санкції щодо Росії? Програма партії та роз'яснення заступника голови фракції СДПН у Бундестазі з питань зовнішньої політики Рольфа Мютценіха засвідчують, що це не так. "Суттєвий поступ у реалізації Мінської угоди мав би привести до покрокового зняття санкцій щодо Росії", - йдеться у передвиборній програмі СДПН. Позиція покрокового зняття санкцій, залежно від поступу мирного процесу, принципово не відрізняється від підходу партнерів по коаліції християнських демократів, а також від лібералів і Зелених.

"Росія має припинити постачання зброї"

Питання полягає насамперед у тому, що саме у конкретній партії вважають "суттєвим поступом", який дозволить розпочати процес зняття санкцій. У цьому питанні позиція соціал-демократів доволі принципова. Як пояснив DW Рольф Мютценіх, таким першим кроком має стати гарантування довгострокового припинення вогню на лінії зіткнення. А це - не лише відсутність стрілянини, але й створення передумов для мирного процесу. "Припинення вогню може перейти у мирний процес лише у тому разі, якщо не будуть продовжуватись поставки зброї та боєприпасів, а також притік бійців", - наголосив Мютценіх.

Водночас соціал-демократ додає, що з українського боку також має бути гарантований повний контроль за дотриманням режиму припинення вогню. У політика є сумніви у тому, що деякі сформовані з добровольців підрозділи перебувають під повним контролем військового командування. Рольф Мютценіх також наголошує, що в разі участі у новому уряді після виборів соціал-демократи докладатимуть зусиль до пошуку мирного врегулювання на Донбасі. Однак також жорстко опонуватимуть можливому постачанню зброї в Україну, в тому числі з боку Сполучених Штатів. На думку Мютценіха, постачання зброї суперечить "політиці розрядки", яку сповідує ця партія у питанні міжнародних конфліктів.

Як бути з Кримом, ніхто не знає

Особливої делікатності у передвиборній кампанії питання Криму набуло після того, як лідер лібералів Крістіан Лінднер потрапив під вогонь критики ЗМІ з огляду на його пропозицію "заморозити" це питання. У виборчій програмі соціал-демократів Криму особлива увага не приділяється.

За словами Мютценіха, на сьогодні в його партії немає бачення того, як саме можна розв'язати проблему статусу Криму, однак "заморожувати" її все ж не слід. Політик вважає, що пошук врегулювання кримської проблеми у майбутньому - питання не стільки до Німеччини, скільки, насамперед, до України та Росії. "Якщо у цій ситуації і можливе міжнародне посередництво, то це радше має бути Організація Об'єднаних Націй чи Організація з безпеки і співробітництва в Європі", - каже заступник голови фракції СДПН у Бундестазі.

Ставлення до реформ в Україні, її членства в ЄС і НАТО

Традиційним для соціал-демократів, цілком у дусі "політики розрядки", є скептичне ставлення до подальшого розширення НАТО. Відповідно негативним є ставлення і до членства України у Північноатлантичному альянсі, яке після російської агресії стало значно більш популярним серед українців. Навіть підвищення видатків на оборону до двох відсотків ВВП, як про це давно домовились члени НАТО, викликає спротив з боку соціал-демократів. На відміну від християнських демократів, які підтримують збільшення грошей на оборону, у тому числі, через агресивну зовнішню політику Росії.

Про членство України в ЄС на даний момент, з точки зору представників СДПН, також говорити недоречно. Натомість, за словами Рольфа Мютценіха, соціал-демократи виступають за активну підтримку процесу реформ в Україні задля зближення з Європейським Союзом. "Процес зближення з ЄС, на жаль, ускладнюється тим, що владні структури просякнуті впливом інтересів окремих угрупувань і вразливі до корупції", - констатує Мютценіх. За нинішніх умов німецький політик вбачає в асоціації з ЄС альтернативу членству у спільноті. При цьому - що типово для німецьких соціал-демократів - він вірить, що колись Україна зможе виконувати роль "містка" між Росією і Заходом.

Цей текст продовжує серію статей DW про те, як провідні німецькі партії розглядають питання України, Криму та війни на Донбасі у своїх виборчих програмах та під час передвиборної кампанії. Слідкуйте за нашими публікаціями.