НЕ недоторканні: депутати знімуть імунітет, але не скоро

13.4тЧитати новину російською

Верховна Рада України зробила перший крок на шляху до довгообіцяного скасування депутатської недоторканності. Конституційною більшістю голосів парламентарії включили до порядку денного ВРУ та відправили на розгляд Конституційного суду два законопроекти про скасування депутатського імунітету.

Про те, як в Раді пропонують вирішити питання недоторканності - в матеріалі "Обозревателя".

Недоторканність як додатковий привілей нардепів закріплена ст. 80 Конституції України. За ідеєю, така норма гарантує безперешкодне та ефективне виконання парламентарієм його депутатських повноважень.

На ділі ж, як гарантія безкарності, вона водночас є і тим самим фактором, що задає широке поле для зловживань з боку народних обранців. І не рідкість, що деякі політики, бізнесмени подаються в депутати саме для того, щоб уберегтися від можливого переслідування з боку правоохоронців, маючи "грішки" за спиною.

За законодавством, залучити парламентарія до кримінальної відповідальності, затримати та заарештувати можна тільки за згодою Ради. І як ми бачимо, на практиці зібрати 226 голосів, образно кажучи, проти свого колеги - дуже непросто.

Обіцянки скасувати депутатський імунітет стають мало не мейнстрімом кожної передвиборної гонки поряд з підвищенням зарплат і пенсій. І у всіх випадках далі солодкомовних гасел справа не заходила.

Популярний заклик про скасування депутатської недоторканності як одну з трьох вимог висунули до влади і активісти та політики, що нині мітингують під стінами парламенту.

Хоч і така вимога виглядає вельми контрастно на тлі недавнього нападу одного з учасників даного мітингу, нардепа Володимира Парасюка, на начальника Управління держохорони Валерія Гелетея з криками: "Я народний депутат!.. Якщо вам потрібно показати, то я вам покажу ... Руки забрав! ". Та й провідний ідеолог протестів під ВР Міхеїл Саакашвілі за часів свого президентства в Грузії з 2004 по 2013 рік чомусь так і не позбавив грузинських парламентарів недоторканності.

Ініціатива хороша та й імунітету депутатський корпус дійсно варто позбавити. Ось тільки така вимога з популістським "душком" з боку мітингувальники скоріше виглядає як спроба зібрати політичні бонуси в свою рейтингову скарбничку. Оскільки скасування недоторканності і без того вже було в числі заданих бенчмарків Ради на цю сесію. Плюс президент Порошенко закликав скасувати депутатську недоторканність і в своєму виступі на День Конституції в червні, і в щорічному посланні до парламенту у вересні цього року.

Окрім цього, 16 січня 2015 року президентом вже був внесений на розгляд ВР законопроект про зняття недоторканності. Президентський законопроект №1776 пропонував зміни до Основного Закону не тільки в частині депутатської, але й суддівської недоторканності.

У той же день проект включили до порядку денного сесії, а в лютому 2015-го Рада відправила законодавчу ініціативу на аналіз в КС. Однак процес застопорився через юридичні тонкощі, так як у червні 2016-го була прийнята судова реформа (зміни до Конституції в частині правосуддя), якою вже обмежили суддівський імунітет. Тому прийняття законопроекту №1776 стало неможливим.

Згодом в парламенті були зареєстровані два нових пов'язаних (не альтернативних) законопроекти - депутатський і новий президентський.

Сьогодні, 19 жовтня Рада включила до порядку і направила на розгляд у КС обидва проекти про недоторканність. Причому кожен з них був проголосований понад 300 голосами зі всіх фракцій і груп парламенту.

По суті, обидва законопроекти пропонують вилучити (хоч і в різному вигляді) два формулювання зі статті 80 Конституції України. В першому формулюванні йдеться про те, що нардепам "гарантується депутатська недоторканність". У іншому - що депутати "не можуть бути без згоди ВРУ притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Залишають формулювання про те, що нардепи "не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп". Тобто за парламентарями залишається лише депутатський індемнітет (ч. 2 ст. 80 Конституції України).

Єдина принципова різниця між ними - у терміні набуття чинності.

Так, перший № 6773 "Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)" був внесений групою з більш ніж 150 нардепів з різних політичних таборів 19 липня 2017 року. Передбачено, що цей законопроект вступає в силу відразу ж після опублікування. За його включення до порядку і відправлення в КС сьогодні проголосували 328 депутатів.

Другий №7203 "Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)" - був на днях, 17 жовтня, внесений президентом Петром Порошенко як невідкладний.

У разі прийняття ініціативи в версії президента, цей закон вступить в силу з 1 січня 2020 року, як і до того закликав глава держави під час свого звернення до ВР у вересні. За включення до порядку і відправлення в КС президентського законопроекту віддали свої голови 336 парламентарів.

Чому з 2020-го? Тому що такі терміни найбільш реалістичні, всупереч критиці з боку сподвижників ініціативи про скасування "зараз і відразу". Навіть з огляду на те, що парламентарі взялися за питання недоторканності вже сьогодні.

По-перше, законодавча ініціатива, якою передбачені ті чи інші зміни в Основний закон, вимагає висновку Конституційного суду (на відповідність 157 і 158 статей Конституції). Після - розгляд і голосування в 226 голосів (попереднє схвалення). А в разі внесення змін - повторне направлення в КС. І лише потім - вже фінальне голосування (прийняття) 300 голосами (конституційною більшістю), яке має відбутися на наступній сесії. Оскільки чинне законодавство не дозволяє на одній і тій же сесії попередньо схвалювати і остаточно приймати зміни до Конституції.

Тобто зміни до Конституції повинні схвалюватися 226 голосами на одній сесії, а прийматися 300 голосами - на наступній.

В силу таких бюрократичних нюансів, недоторканність найбільш вірогідно скасувати в 2019 році.

До того ж, куди більш імовірно зібрати голоси під позбавлення депутатами себе ж імунітету з 2020-го - коли вже буде нове парламентське скликання.

Судячи з заяв представників різних політичних сил у ВР і сьогоднішнім голосуванням, єдність в тому, що недоторканність потрібно прибирати, у нардепів є. Отже, в тому чи іншому вигляді питання буде вирішене. А поки Конституційному суду необхідно оцінити, який з них більш життєздатний.

Читайте всі новини по темі "Акції протесту в Києві" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги