Топтеми:

Народний земельний референдум: продовжуємо діяти

Народний земельний референдум: продовжуємо діяти

Насправді земельний референдум вже розпочався, і залишається питання, чи формалізується він і отримає законну процедуру, чи отримає ознаки народного. Соціологічні опитування, боротьба за оголошення численних поправок до закону про так званий ринок землі від опозиційних партій, блокування трибуни в Раді – усе це вже може стати невід’ємною частиною референдуму і підтверджувати те, що українці - проти продажу землі. І це ще не всі можливі заходи референдуму.

Відповідно до Конституції України земля і її надра є об'єктами права власності українського народу. На сьогоднішній день суб’єктність прав власності на землю в певній мірі відповідає Конституції. Але прийняття проекту закону про так званий ринок землі №2178-10 фактично зробить підміну норм Конституції в розрізі суб’єктності прав на землю – земля опиниться у власності будь-кого, а головне - буде сконцентрована з часом у кількох руках.

Тому референдум з земельних питань є необхідністю. Необхідність референдуму формально вже прозвучала в альтернативних законопроектах до президентського проекту №2178. Зокрема, це проект №2178-1 від партії "ОПЗЖ" за поданням депутатів Н.Королевської та Ю.Солодом, яким передбачена заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Необхідність референдуму також була озвучена в проектах №2178-2 (Ю.Тимошенко, партія "Батьківщина"), №2178-3 (В.Івченко, партія "Батьківщина") та №2178-8 (В.Новінський, партія "Опозиційний блок").

В аграрному комітеті за головуванням "слуги" М.Сольского та більшості "слуг" проігнорували регламент і передано обов’язок дотримання регламенту вже в сесійній зал. Боротьба за землю вже перейшла в боротьбу за дотримання регламенту і озвучення всіх поправок до проекту №2178-10 в Раді. Поправки почали заслуховуватися і голосуватися.

За різними оцінками депутатів процес голосування за кожну поправку може забрати у Ради від місяця до двох. Для тих, хто хоче швидше розпродати українську землю, безумовно, це неподобство, про що наголосив голова фракції "слуг" Д.Арахамія, погрожуючи партії "ОПЗЖ" тим, що якби не вони, то закон №2178-10 був би прийнятий ще в минулому році, і не забирав би час для прийняття інших таких важливих для країни законів.

Питання земельних відносин важливо, і прийшов час його вирішити. Саме вирішити, а не звести земельні відносини до розпродажу української землі, називаючи це болючою, але такою необхідною земельною реформою. Тому ці дитячі маніпуляції голови фракції "Слуг" тільки на користь опозиційним партіям. Заслуховування і голосування кожної поправки - це реалізація прав депутатів як народних обранців, а відповідно, і прав виборців як невід’ємної складової народу України. Ходіння "слугами" навпростець, з порушенням норм Конституції України та Законів України може коштувати дорого, як то кажуть: "Хто ходить навпростець, той дома не ночує". Д.Арахамія не розуміє, що така критика "ОПЗЖ" на тлі негативного ставлення переважної більшості українців до такого розпродажу землі і країни тільки на користь "ОПЗЖ". Та і землю вкрасти - це на шапку з голови поцупити – хто сказав, що буде легко?

Тому вихід є - знімати з розгляду проект №2178-10, що не відповідає потребам українського народу, і займатися референдумом з цього питання – підходити підготовленими до вирішення важливих проблем і, відповідно, з меншою кількістю поправок.

Якщо навіть "слуги" і проголосують за проект про так званий ринок землі №2178-10, питання необхідності земельного референдуму залишається відкритим. Невирішення земельного питання через референдум породжує певні обставини, а саме: визнання нелегітимним набуття прав власності на земельні ділянки на підставі фактично непідтриманого народом України закону. І це добре розуміють іноземці, в тому числі і банки в Україні, які в основному іноземні, що купувати крадене (землю) не зовсім пристойно, ризиковано та й повернути народові прийдеться. Так що ніяких так званих інвестицій не буде, хіба що певні аграрні лобісти узаконять вже "віджату" в селян землю. Референдуми для Європи - стандартна і вживана практика, і таке нехтування питання референдуму, питання народного обговорення, ставить для європейців під сумнів легітимність можливого закону №2178-10.

Ставлення до землі визначає національну орієнтованість політичної сили. "ОПЗЖ" неочікувано для багатьох потужно сконцентрувалася на захисті землі, хоча раніше традиційно питання непродажності української землі було в полі діяльності "Батьківщини". Земельна проблема повинна об’єднувати політичні сили і випрацьовувати єдині дії, в тому числі й щодо питання референдуму. А головне - земельну проблему необхідно вирішувати громадянами і за підтримкою громадян, а не орендарів землі чи фермерів – говорити потрібно з мільйонами українців, а не сільськими чи загальноукраїнськими латифундистами.

Будь-яка зміна Конституції чи її підміна законами від тимчасової більшості, особливо в таких важливих питаннях, як суб’єктність прав власності на землю, мала б пройти через процедуру референдуму - процедуру прямої демократії.

Земельне питання, а саме форма земельних відносин як предмет референдуму, найкраще відповідає пункту 3-му частини 3-ої статті 3 Закону України "Про всеукраїнський референдум": "щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум)"

У разі, якщо порушується питання зміни суб’єкта права власності (на сьогодні український народ) на українську землю, то це питання "внесення змін до Конституції України", а саме пункту 1-го частини 3-ої статті 3 Закону України "Про всеукраїнський референдум".

Всеукраїнського референдуму ( стаття 72 Конституції України) можливий за ініціативи Верховної Ради чи Президента України, що малоймовірно за ситуації, що склалася, та за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України.

Три мільйони підписів не просте завдання, але і сам процес збирання цих підписів ініціативною групою - вже початок процесу референдуму. Та і саме утворення ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму потребує участі не менш як двох тисяч громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі – це може бути вагома кількість регіональних лідерів.

Як бачимо, референдум - більш широке поняття, ніж прийти і проголосувати, залишивши відмітку навпроти "так" чи "ні".

Референдум необхідно розглядати як систему заходів, спрямованих на об’єктивне формування суспільної думки і реалізацію сформованої думки у вигляді ставлення до суспільно-економічного явища чи явищ, які мають суспільний інтерес і значимість.

Навіть на організаційній стадії всеукраїнського референдуму з земельного питання можуть змінюватися думки не тільки громадян, але і влади, і за умови дотримання положень Конституції, покращення добробуту українців питання щодо референдуму може бути змінено.

Отже, і вимога референдуму з земельних питань набагато глибша і ширша. Це інформаційні, організаційні і виробничі заходи – це активний захист української землі.

В активних процесах захисту української землі необхідно доносити кожному українцю усвідомлення втрат, які несуть законопроекти "слуг" з розпродажу землі, а саме: безальтернативність необхідності продажу землі її власниками-українцями.

Питання української землі - це не лише питання суб’єкта права власності на неї в особі українського селянина – це питання українського народу. Щоб визначитися з предметом народного земельного референдуму, необхідно визначитися, що хочуть громадяни України, які є власниками землі, громадяни України, які не є власниками землі, і які в них спільні чи роздільні бачення.

Чого хочуть громадяни України? Стабільного покращення добробуту.

Чого хочуть власники землі? Також, стабільного покращення добробуту. Селяни-власники землі хотіли б отримувати більше доходу від землі, яку отримали від держави. Селяни-власники землі хотіли б, щоб була робота з достатнім рівнем оплати на селі та достатнє соціальне забезпечення.

Продаж землі для "міфічного" зростання - потреба явно не селян і не містян України.

Чи є реалізація цих бажань громадян України в законі, який так хочуть "пропихнути"слуги?Звісно, що ні.

Для реалізації бажань та прагнень громадян України, власників землі, необхідно:

1) Підтримка самостійного господарювання власників землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників шляхом формування і реалізації державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;

2) Надання селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору.

Це актуальна проблема для селян, і в такий спосіб вирішується можливість власнику землі не чекати терміну закінчення договору користування землею (а це і 2, і 40 років) для переходу до самостійного господарювання на землі як одноосібно, так і через кооперацію з іншими власниками землі. Також право розривати договір користування землею – це реальний ринковий механізм в земельних відносинах, який є стимулюючим фактором. Право розривати договори оренди не означає, що власники землі зобов’язані їх розривати, це означає, що буде впроваджена конкуренція між орендарями, а в результаті буде отримано добросовісне ставлення орендарів до орендодавців.

3) Пряме державне кредитування, яке забезпечить:

- селян-власників землі коштами, які можуть бути необхідні при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою для повернення отриманих авансових платежів на умовах до 5% річних.

Мільйони власників землі були змушені фактично продати землю через довгострокові договори оренди та емфітевзису. Ціна такого продажу в 5 разів менша від ціни, за якою економічно обґрунтовано повинна викуповувати громада чи держава. Така пропозиція повинна відновити справедливість;

- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.

Це повинно зняти питання необхідності продажу землі у її власників для задоволення нагальних споживчих потреб;

- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему).

Цим буде фактично, а не на "папері" встановлена мінімальна ціна на землю при реалізації ефективного обміну землею;

- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних.

Така норма забезпечує не тільки реалізацію формування ефективного власника землі, а і реалізацію кожного громадянина України стати власником землі та максимально наближає земельні відносини до конституційних норм;

- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних.

Це дієвий, економічно обгрунтований крок до розвитку аграрного виробництва за участю тільки громадян України, який можна швидко реалізувати;

4) Державна допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).

І головне, що потрібно для дотримання норм конституції, рівності і справедливості та соціально орієнтованого розвитку економіку України - це те, що набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:

- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проект Закону України "Про прогресивні земельні відносини", пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також разом з проектом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проект як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.

Народний земельний референдум в дію!

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Поділитися в Facebook