, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

Лише на папері: час "Х" для Державного бюро розслідувань в Україні

189

З 20 листопада в Україні мало б запрацювати Державне бюро розслідувань. Для його створення в української влади було п’ять років. Однак за цей час інституція з'явилася лише на папері.Державне бюро розслідувань (ДБР) мало би повноцінно запрацювати з 20 листопада 2017 року. Саме в цей день п'ять років тому набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України. В ньому передбачено, що через п'ять років після набуття чинності КПК, Генеральна прокуратура України (ГПУ) втрачає функцію слідства і має натомість лише підтримувати обвинувачення в суді.

Частину справ щодо розслідувань випадків топ-корупції, відповідно до вимог КПК, Генпрокуратура вже передала Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Інші справи найвищих держслужбовців, депутатів, суддів, правоохоронців та військових ГПУ повинна передати новому правоохоронному органу - Державному бюро розслідувань. І от п'ятирічний термін сплив, а віз і досі там.

Щоправда, на папері Державне бюро розслідувань уже існує. Своєю постановою уряд створив його ще в листопаді 2015 року, тоді ж було затверджено й склад комісії, яка мала б на конкурсі вибрати директора ДБР та його заступників. Але відбірковий конкурс поки що так і не завершений. Рік тому комісія з поданих заявок вибрала 19 фіналістів, на цьому її робота зупинилась. Тож, як заявляє генпрокурор України Юрій Луценко, 20 листопада прокуратурі нікуди передавати сім тисяч проваджень щодо держчиновників, повідомляє інформаційне агентство "Інтерфакс".

Один з розробників нового КПК України, юрист Олександр Банчук б'є на сполох. "ДБР не створено, слідчих прокуратури вже не буде, тому цим доведеться займатися прокурорам. Це більш ніж вп'ятеро загальмує будь-яке розслідування в країні, бо на прокурорів навішають додаткові справи, які б уже мало розслідувати так і не створене Державне бюро розслідувань", - прогнозує Банчук.

Експерти пояснюють зволікання із завершенням конкурсу суто політичними причинами. "Дві політичні сили - "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка", представники яких є головними в конкурсній комісії, не можуть домовитися щодо кандидата на посаду директора ДБР, - констатує експерт програми з реформування органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ Володимир Петраковський. - Жоден з тих, хто є у списку їх повністю не задовольняє. Тому вони не знають, що далі робити у цій патовій ситуації".

Політична залежність

Нині в списку тих, хто претендує на посаду директора Державного бюро розслідувань, - шестеро кандидатів від органів прокуратури, четверо - від Національної поліції, троє - від СБУ. Є також суддя, держслужбовець з адміністрації президента, працівник органів юстиції, чиновник фіскальної служби та двоє професорів. На думку Петраковського, найперспективнішими претендентами на крісло директора ДБР є нинішній військовий прокурор Анатолій Матіос та екс-помічник президента Олексій Горащенков. "Однак першого важко контролювати, другий виглядає медійно слабким. Тому Петру Порошенку важко вибрати", - припускає Петраковський. Саме президент України, згідно із законом, має затвердити з відібраних комісією кандидатур директора ДБР та його заступника.

Аби неупереджено розслідувати злочини високопосадовців, Державне бюро розслідувань мало б бути незалежним правоохоронним органом на кшталт НАБУ. Однак, як критикує експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, влада повністю знівелювала ідею незалежності майбутнього ДБР. Таку думку він пояснив тим, що конкурсну комісію з відбору керівництва ДБР сформовано за квотним принципом з представників уряду, представників президента, Верховної Ради.

"Влада зробила все, аби з 20 листопада Державне бюро розслідувань було залежним і не запрацювало, - каже Хавронюк. - Залежна конкурсна комісія не може обрати незалежного директора ДБР. На кожного з членів комісії зараз тисне та чи інша політична сила. Тому сподіватись на ефективну роботу ДБР марно". Хавронюк не виключає, що врешті-решт доведеться вносити зміни до закону про ДБР і відтерміновувати його запуск, якщо зараз політики не домовляться.

Потрібен ще рік

Натомість у самій конкурсній комісії відкидають закиди про політичну заангажованість і запевняють, що комісія впорається зі своєю роботою, і до 20 листопада вибере для Державного бюро розслідувань директора та заступників. Як повідомив DW член комісії з проведення конкурсу на посаду директора Державного бюро розслідувань Денис Монастирський, 16 листопада комісія збереться, аби остаточно проголосувати за кандидатів. "Директор і заступники будуть обрані й подані на затвердження президенту", - каже Монастирський.

За його словами, відбір тривав так довго "не через політичний тиск, а через політичну неуважність до проведення цього конкурсу". "Ще в грудні минулого року ми могли завершити цей конкурс, однак уряд увесь цей час затверджував положення про використання поліграфу під час конкурсу", - сказав Монастирський. Уряд затвердив порядок використання поліграфу, або іншими словами "детектора брехні", влітку цього року.

Водночас Монастирський визнає, що повноцінно працювати Державне бюро розслідувань навіть після обрання керівництва не зможе. "Потрібен ще рік для запуску бюро, оскільки там немає ще кому працювати. Реально інституція зможе повноцінно запустити роботу в кінці 2018 року", - прогнозує він.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги