Купуй українське: невідворотні ризики політики протекціонізму Києва - політичні новини України | Обозреватель 11 грудня
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
БлогиСвіт

Купуй українське: невідворотні ризики політики протекціонізму Києва

191

Прагнення Києва запровадити особливі правила участі в державних тендерах для українських виробників не лише суперечать угоді про асоціацію України з ЄС, але й можуть збільшити державні видатки та посприяти корупції.Ухвалений Верховною Радою 7 листпада законопроект 7206, відомий під назвою "Купуй українське", став об'єктом жорсткої критики ще напередодні голосування. За його допомогою в Україні хочуть використати публічні закупівлі як інструмент "стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва". Та, попри такі наміри, найбільша гостра критика на адресу документа лунає від самої влади - з боку міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Так, заступник міністра Максим Нефьодов називає законопроект "мегакорупційним" та активно відстоює свою позицію у ЗМІ та соціальних медіа.

Нарікання цей документ викликає і у керівників українських державних та приватних підприємств. Так, директор із закупівель НАК "Нафтогаз України" Орест Логунов та виконувач обов'язків генерального директора ПАТ "Укрпошта" Ігор Смілянський надіслали голові Верховної Ради Андрію Парубію та прем'єру Володимиру Гройсману листа, в якому висловили свою "категоричну незгоду" із запропонованим у законопроекті механізмом стимулювання розвитку вітчизняного виробництва та наголосили на необхідності його доопрацювання. Олександр Соколовський, власник компанії "Текстиль-Контакт", що регулярно бере участь у тендерах на постачання державним підприємствам тканин, також розкритикував законопроект, написавши у Facebook, що, попри правильність ідеї підтримки вітчизняного виробника, не може його підтримати.

Своє занепокоєння висловили і у представництві ЄС в Україні. Посол Євросоюзу Хюг Мінгареллі також написав листа на адресу Парубія, в якому заявив, що законопроект однозначно суперечить міжнародним зобов'язанням Києва, взятим на себе в рамках угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із Європейським Союзом. А посол Канади в Україні Роман Ващук написав у Twitter, що перевірить відповідність попередньо ухваленого Радою документу на відповідність договірним зобов'язанням України.

Місцева складова

Захищати інтереси вітчизняних виробників автори законопроекту планують за допомогою змін у процедурі оцінки тендерних пропозицій. У разі ухвалення документа, лише встановлений кабміном перелік товарів так званої "неспеціалізованої закупівлі" буде оцінюватися, як зараз, лише за ціною. Решта товарів та послуг буде обиратися з урахуванням "місцевої складової" в предметі закупівлі, що буде обчислюватися за допомгою спеціальної формули і складатиме від 20 до 30 відсотків питомої ваги у загальній оцінці тендерної пропозиції. Розрахунок місцевої складової відбуватиметься із урахуванням наявності сервісних центрів на території України, походження сировини та комплектуючих, місця розташування робочої сили, нерухомості виробника та використання гривні та українських банків у розрахунках.

У розмові із DW Нефьодов заявив, що запровадження цих правил призведе до значного збільшення державних видатків під час закупівель. "Це величезні переплати - компанія, що зможе довести, що вона більш українська за інші, зможе запропонувати ціну, вищу на суму до 43 відсотків і виграти (за цих умов. - Ред.) тендер", - ділиться своїми розрахунками заступник міністра.

Віце-президент Київської школи економіки Наталя Шаповал також каже, що держава буде вимушена переплачувати, якщо ці правила запрацюють. За словами експертки, в разі ухвалення законопроект відсікатиме від участі у тендерах дистрибуторів, а також обмежить доступ до них представникам малого та середнього бізнесу, які просто не зможуть забезпечити собі витрати на юридичну підтримку, аби зібрати усі необхідні для доведення власної "українськості" довідки. "За таких умов багато торгів може просто не відбутися чи відбутися з мінімальною кількістю учасників, адже потенційні учасники просто не бажатимуть брати у них участь", - каже Шаповал.

Корупційні ризики

Саме забюрократизована процедура доведення українського походження і викликає найбільше занепокоєння у міністерства економіки, експертів та бізнесменів. За словами Нефьодова, на підтвердження "місцевої складової" виробникам та постачальникам послуг треба буде зібрати до 23 різних довідок. "У країні щодня проводиться до п'яти тисяч тендерів, в яких беруть участь близько двох з половиною тисяч учасників. Це значить, що державі доведеться щодня перевіряти щонайменше 10-12 тисяч пакетів таких довідок. Для цього потрібна додаткова армія чиновників", - скаржиться заступник міністра, який наголошує на корупційних ризиках, що створює подібна ситуація.

Про фактичне сприяння корупції у цьому законопроекті говорить і голова бюджетного комітету громадської ради міністерства фінансів України Тарас Козак. "23 довідки для того, аби довести, що ти український виробник - все це тягне купу роботи, а робота з чиновниками займає час, сили та, нерідко, гроші у вигляді хабарів", - каже експерт. На його думку, цей документ може ускладнити життя навіть тим підприємцям, які виробляють стовідсотково українські товари, але не бажають чи не вміють використовувати корупційні шляхи вирішення своїх проблем.

Можливості для корупції та дискримінації учасників у законопроекті вбачає і Соколовський. За його словами, йдеться про десятки додаткових довідок, які мають підтвердити походження сировини та деталей, статус резидента усіх співробітників, країну походження основних грошових коштів, сум амортизації та орендних платежів. "Ніхто не намагався зібрати подібний пакет документації і оцінити трудовитрати на це? " - запитує бізнесмен. Він впевнений, що відсутність чітких критерії доведення "вітчизняності" призведе до того, що замовники із ще більшою нахабністю, будуть відбирати "своїх" постачальників, відсіюючи "чужих".

Забуті зобов'язання

Але чи не найбільше критики законопроекту наголошують на тому, що його ухвалення прямо суперечитиме низці міжнародних угод, підписаних Україною. За словами Нефьодова, йдеться не лише про угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС, але й про низку двосторонніх домовленостей Києва, зокрема, з Канадою. "Враховуючиусі перепони, які Україна подолала для їхнього підписання, ми зараз виставляємо себе ненадійним партнером, даємо аргумент на користь тим, хто називає Україну державою, що не відбулася", - каже заступник міністра.

Експерти кажуть, що поки що очікувати проблем з боку закороднних торгівельних партнерів не варто. Утім, в разі остаточного ухвалення законопроекту, держави, які відчують на собі його дію, можуть запровадити дзеркальні торгівельні обмеження. "Враховуючи неспівставність розмірів європейського та українського ринків, найбільшої шкоди це завдасть саме Україні", - каже Шаповал.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги