КСУ проти е-декларування: чому рішення суду загрожує нацбезпеці України і що можна виправити

  • Як дії КСУ можуть вплинути на безвізовий режим з ЄС

  • Чому рішення Конституційного Суду називають політичним і юридично необґрунтованим

КСУ проти е-декларування: чому рішення суду загрожує нацбезпеці України і що можна виправити

27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким скасував кримінальну відповідальність за надання чиновниками й суддями завідомо неправдивих відомостей у своїх деклараціях. Фактично це обнуляє контроль і покарання за невідповідність офіційних статків можновладців їхньому способу життя.

Хто і чому скасував один із найефективніших способів викриття корупціонерів у владних кабінетах та чи можна ще встигнути щось змінити читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що скасував Конституційний Суд

У 2014-му році Рада ухвалила Закон №1700, яким дала право Національному агентству із запобігання корупції (НАЗК) контролювати й перевіряти декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також НАЗК наділили правом зберігати й оприлюднювати декларації чиновників на своєму сайті і стежити за способом життя декларантів. Тобто чи не витрачає чиновник на своє життя і відпочинок набагато більше, ніж декларує.

4 серпня 2020-го 47 народних депутатів, серед яких члени фракції "Опозиційна платформа – За життя" в повному складі, позафракційний депутат Руслан Требушкін і два представники депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко та Віктор Бондар, звернулися в КС з вимогою скасувати ці норми. 27 жовтня Конституційний Суд визнав їх неконституційними.

Крім того, неконституційною було визнано статтю 366-1 КК, яка передбачала кримінальну відповідальність за подання недостовірної інформації в декларації, а також за несвоєчасне подання таких фінансових звітів. Чиновників, які здійснювали відповідні правопорушення, могли оштрафувати на суму від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, їм могли призначити громадські роботи на термін від 150 до 240 годин або навіть позбавити волі на термін до двох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Тепер усі ці норми українського законодавства визнано неконституційними, а отже такими, які не мають юридичної сили.

Як Конституційний Суд пояснив рішення

У своєму рішенні судді Конституційного Суду спиралися на те, що НАЗК є центральним органом виконавчої влади, а судді, зокрема й судді КСУ, є окремою незалежною судовою гілкою влади, яка не повинна піддаватися впливу від представників і органів інших гілок. Фактично КСУ заявив, що здійснювати перевірку суддів можуть тільки інші контрольні органи судової гілки влади.

Щодо встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання суб'єктом декларування декларації, то КСУ вирішив, що це є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

"Негативні наслідки, які відчуває людина, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 366-1 КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати в разі вчинення відповідних дій", – йдеться в рішенні.

Тут потрібно уточнити, що КСУ не скасував декларування як таке. Чиновники зобов'язані будуть й надалі подавати декларації про своє майно та доходи, однак тепер ніхто не зможе перевіряти, чи правдиву інформацію вони там вказали. І навіть якщо якось з'ясується, що чиновник збрехав у декларації, притягнути його до кримінальної відповідальності не буде підстав, адже рішення Конституційного Суду оскарженню не підлягають.

Які загрози несуть дії КСУ для України

Визнаючи окремі пункти Закону "Про запобігання корупції" неконституційними, КСУ скасував їх не тільки для суддів, але й для всіх чиновників. Попри те, що практично весь текст рішення КСУ стосується саме потреби забезпечення незалежності суддів, відтепер притягнути до відповідальності за недостовірне декларування неможливо буде ні міністрів, ні главу "Укравтодору" або Фонду держмайна, ні народних депутатів України. Тобто Конституційний Суд або свідомо пішов на поводу у нардепів, які давно хотіли знищити надмірну увагу суспільства до своїх статків, або просто потрапив в їхню пастку.

Крім того, тепер НАЗК не може здійснити спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в органи влади, без якої жодного із цих кандидатів не можна призначити на посаду. Це означає, що призначення голів обласних і районних рад, яких українці обирали на місцевих виборах 25 жовтня, заблоковано.

За словами голови комітету ВРУ з питань євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, рішення КС європейськими партнерами сприйнялося як сигнал до запуску механізму призупинення безвізового режиму для України.

"Це не тільки ставить під загрозу безвіз, це ввімкне червоне світло на макрофінансову допомогу від Європейського Союзу, поставить червоне світло на безповоротну допомогу від ЄС і на підтримку нашої подальшої євроінтеграції", – зазначила Климпуш-Цинцадзе в коментарі OBOZREVATEL.

До речі, у кінці кожного року Європейський Союз здійснює моніторинг виконання та дотримання Україною вимог безвізу. Очевидно, що рішення КСУ на додаток до рішення Окружного адміністративного суду Києва про виключення прізвища директора НАБУ Артема Ситника з реєстру керівників антикорупційних органів стане частиною моніторингового звіту, на основі якого вже можуть далі діяти європейські інститути. Чи зможе Україна в умовах війни з РФ, світової пандемії та економічної кризи обійтися без європейської підтримки – питання риторичне. Саме тому можна стверджувати, що рішення КСУ несе загрозу національній безпеці України. І, як вважає Климпуш-Цинцадзе, часу на виправлення помилок у нашої держави не так багато.

Як усе можна виправити і чи є на це воля президента

Оскільки основна причина скасування відповідальності за недостовірне декларування полягала в тому, що НАЗК мало право перевіряти саме суддів, то Рада може ухвалити зміни до Закону "Про запобігання корупції". У цих змінах можна залишити абсолютно ідентичний текст тому, який КСУ визнав неконституційним, але обмежити поширення цих норм на суддів.

Але тоді можуть виникнути питання у суспільства. Рівень довіри до судів серед українців і без того дуже низький. Якщо дати суддям можливість самим вирішувати, хто з них вказує в декларації правду про свої доходи, а хто ні – це може ще більше переконати громадян у корумпованості судової гілки влади

Крім того, за словами голови комітету Ради з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, рішення КСУ є політичним.

"Можна виправити це законодавством, але оскільки в рішенні Конституційного Суду прямо відсутня якісна юридична мотивація, то КС фактично залишив собі можливість на будь-яку спробу відновити відповідальність знову сказати, що це не відповідає Конституції. Я розцінюю рішення КС як політичне", – заявила вона OBOZREVATEL.

Голова антикорупційного комітету не змогла пояснити, яким іншим способом, окрім законодавчого, можна ще виправити ситуацію, зазначивши, що "сама зараз шукає відповідь на це питання".

Водночас на засіданні РНБО під головуванням президента України Володимира Зеленського розглядали ситуацію, що склалася в результаті рішення КСУ.

"Нищівні удари, які завдаються досягненням країни в сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися без уваги. Потрібна негайна і жорстка оцінка рішень окремих суб'єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими", – заявив Зеленський.

Президент наголосив, що скористається своїм правом законодавчої ініціативи для відновлення ефективної роботи системи електронного декларування та відповідальності за порушення антикорупційного законодавства.

До речі, навіть судді КС не були одностайними у своєму рішенні. Попри те, що воно ухвалювалося в закритій частині засідання, тобто офіційної інформації про те, скільки саме суддів проголосували "за", немає, уже відомо, що якнайменше заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий був проти.

Він чітко зазначив, що вважає висновок КСУ про неконституційність кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей юридично необґрунтованим. Головатий пояснив це тим, що особу, яка подала завідомо неправдиву інформацію, можуть притягнути не обов'язково до кримінальної, але й до адміністративної відповідальності, усе залежить від різниці суми, наявної в декларації, і реальних доходів чиновника (якщо різниця більша, ніж 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, настає кримінальна відповідальність, менша – адміністративна).

У статті 7 Закону "Про основи національної безпеки України" в переліку основних реальних і потенційних загроз нацбезпеці і стабільності в суспільстві одне з перших місць посідає корупція. Рішення КСУ вже призвело до закриття доступу до електронного реєстру декларацій чиновників – їх знову засекречено і туди можна вносити все, що завгодно, тому що ніхто не перевірятиме. Але це тільки початок, тому що якщо негайно не виправити ситуацію, то процес європейської інтеграції України може перетворитися в процес європейської деінтеграції.

УкраїнасудБоротьба з корупцією в УкраїніВолодимир ЗеленськийІванна Климпуш-Цинцадзе