УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Колесніков: головне завдання влади - домогтися миру в Україні

7,7 т.
Колесніков: головне завдання влади - домогтися миру в Україні

Голова опозиційного уряду Борис Колесніков поділився з українцями своїм баченням того, як повинні проводитися реформи в державі: починаючи від виборчої і закінчуючи реінтеграцією Донбасу.

Крім того, в інтерв'ю "Сегодня" політик розповів про пріоритети в розвитку України, нову систему виборів, своє ставлення до прагнення в НАТО і до дискусії про реінтеграцію Донбасу, про книжки для молоді та виховання доньки.

- Борисе Вікторовичу, країна вже вступила в новий політичний сезон. Які ваші прогнози його розвитку, які питання, на ваш погляд, повинні в першу чергу вирішувати українські політики?

- Я вважаю, що в країні, де йде війна, слово "сезон" взагалі не коректне. Зараз політикам має бути не до відпочинку і канікул. За час цих канікул на фронті загинули десятки молодих людей, бійців ЗСУ, еліта нації. Тому слово "сезон" в устах нашої влади звучить цинічно.

Про завдання. Все суспільство сподівається, що влада вирішить головну проблему - миру в країні. Потрібно закріпити в Конституції децентралізацію. Ми з колегами з Опозиційного уряду більше двох років тому ухвалили концепцію Основного закону, в якому в три рази скорочується, наприклад, кількість депутатів... Але головне в нашому проекті Конституції - децентралізація. Вводиться виборність губернаторів, закладаються по-справжньому демократичні засади місцевого самоврядування. Мир в країні і децентралізація розв'яжуть нинішній вузол проблем і забезпечать Україні розвиток. Паралельно треба вирішувати накопичені економічні питання. Це головне, що чекають наші громадяни.

Борис Колесніков

- Відомо, що у планах парламенту стоять як першочергові завдання обрання нового складу ЦВК і ухвалення Виборчого кодексу. Або все ж починати треба не з цього?

- Про пріоритети я вже сказав. Що стосується проблеми обрання ЦВК, то це взагалі, на мій погляд, ганьба для влади. Як можна стільки часу бути не в змозі обрати людей, які просто порахують голоси? Нагадаю, що ЦВК лише підсумовує цифри з отриманих протоколів. Вся перемога політичними силами, як прийнято говорити, кується на виборчих дільницях. Потрібна перемога - їдьте туди, агітуйте за себе улюбленого ...

В Україні нині діє змішана, в тому числі мажоритарна система виборів. А ця система - найголовніший, потужний фундамент корупції в країні. При ній влада завжди буде просто скуповувати округи, щоб домогтися обрання своїх людей. Упевнений, що на зараз для України немає альтернативи пропорційній системі виборів із відкритими партійними списками, коли кожен виборець знатиме, за кого він голосує. Це у справі справжньої боротьби з корупцією важливіше, ніж всі антикорупційні органи, разом узяті, на чолі з Антикорупційним судом. Ці органи нічого не дадуть, якщо не буде нового закону про вибори, про положення якого сказав вище. Так, в першому читанні закон ухвалений, але тепер влада хитрує, щоб не ухвалити його остаточно. Але це маніпуляції, які не можуть тривати нескінченно.

- Як вважаєте, чи зможуть нинішні народні обранці зняти, нарешті, з себе недоторканність?

- Думаю, що ні. Наприклад, в першій коаліції нинішньої влади, у 2014 році, було 300 з гаком голосів. Чому ж недоторканність не зняли ще тоді? Це питання, щоб його раз і назавжди вирішити, має бути прописане у новій Конституції.

- Ще одне очікування в роботі парламенту - дискусія щодо закону про реінтеграцію Донбасу, в якому території так званих "ДНР" і "ЛНР" вважаються окупованими, а Росія - країною-агресором. Як ви вважаєте, яким може бути результат такої дискусії?

- За великим рахунком ця дискусія - формальність. Бо оскільки Мінські угоди не виконані, зрозуміло, що дію цього закону потрібно знову продовжувати. Іншого шляху просто немає, в Мінських угодах все сказано. Можливо, потрібна ще покрокова карта до Мінських угод... Але, в принципі, думаю, що закон знову пролонгують, і це нічого не змінить в ситуації, що склалася.

- А останні події на Донбасі, наприклад, вбивство Захарченка, можуть щось змінити в цій ситуації?

- Я вважаю, що не можуть. Адже зрозуміло, що всі ці "керівники" так званих "республік" - фігури абсолютно технічні. І до Мінських угод, до їх виконання це не має ніякого відношення.

Борис Колесніков

- Повернемося до питань економіки. Найважливішим її фактором є курс гривні до долара. Деякі прогнози невтішні, кажуть інколи про різке падіння цього курсу в недалекому майбутньому. Який ваш прогноз?

- Я не здивуюся курсу навіть у 50 гривень за долар. Згадаймо трохи історії. Якщо говорити про часи УРСР, то економіка республіки була п'ятою в Європі. Треба розуміти, що економіка тоді була сильно мілітаризована, майже половину її займала продукція ВПК, навіть не рахуючи тієї, яка мала подвійне призначення. І ця продукція не продавалася на міжнародних ринках. Нині ж влада низкою блокад влаштувала так, що ми не тільки не заробляємо валюту, але й змушені її витрачати, наприклад, на закупівлю імпортного вугілля.

Усередині ж країни ситуація сильно криміналізована. Про це говорять західні експерти та інвестори, з якими я розмовляв. Влада не тільки не приваблює нові інвестиції, але і не здатна захистити тих, хто вже працює на нашому ринку. Зараз нападають, трощать і захоплюють окремі заклади, завтра можуть бути інші...

- У бюджеті України закладена цифра 30 гривень за долар до кінця року. Це реальна цифра?

- Думаю, що перед виборами влада постарається зберегти такий курс, не перевищити його. Але справа не в цифрі, а у стані економіки. Західні експерти кажуть нашій владі: як же так, ви просите 1 мільярд євро в борг, йдете на будь-які поступки для цього, але при тому втрачаєте 4 мільярди євро на рік на контрабанді. Так наведіть порядок! Скажу чесно: проблеми з контрабандою в Україні були завжди, але таких масштабів, як зараз, не було.

Втрачає Україна і в результаті інших порушень. Візьміть хоча б ситуацію з так званими "евробляхами". В Україні близько 10 мільйонів автомобілів, понад 9 мільйонів свідомих громадян заплатили митні збори, а інші не хочуть! Ну нехай вони хоча б заплатять ПДВ за оригіналом рахунку, якось же треба вирішувати цю проблему. Причому в цьому випадку це не контрабанда, а шахрайство. Коли людина бере автомобіль, ввозить його, заявляючи, що вона - співробітник іноземної компанії, потім порушує встановлені терміни ввезення - вона шахрай. А її спільники - іноземні громадяни. Повірте, як тільки в Польщі чи Литві буде хоч один вирок щодо такого шахрайства, цей чорний імпорт одразу закінчиться.

- Якщо вже мова зайшла про міжнародні позики, то чи варто нам і далі позичати гроші в таких масштабах?

- Ні, звичайно. Займати можна під цільові проекти. Наприклад, щоб побудувати швидкісну автостраду Київ - Дніпро. Є євробонди, будуйте. Вклали, скажімо, 3-4 мільярди євро, і бізнес вкладе, як показує практика, ще в півтора рази більше. Заправні станції, магазини, ресторани, дорога дає новий розвиток регіонам, де вона проходить... Це розумна позика, і зрозуміло, чим її віддавати. А брати гроші в борг на проїдання неприпустимо. Адже віддавати доведеться з бюджету, половина якого, до речі, в тіні. Плюс безліч нероб при владі. Україно зараз керує приблизно у 8-10 разів більше людей, ніж за часів УРСР.

- Які ж ви бачите шляхи виходу з нинішньої економічної ситуації?

- Перш за все - чесний діалог з бізнесом. Влада повинна відмовитися від усіх зайвих державних витрат, скоротити правоохоронні органи, які сіють корупцію і вимагання в бізнесі. Продати всі державні підприємства, крім стратегічно важливих, на кшталт "Укрзалізниці". І захищати приватний капітал, особливо малий і середній. Все це створить інвестиційну привабливість для України. Ми повинні показати всьому світу, що наша країна вигідніша і конкурентніша, ніж Польща, Чехія, Китай і так далі. Важливо також повернути в економіку ті гроші, які люди тримають удома, не довіряючи ні банкам, ні державі. Влада повинна дати цим людям гарантії, що їх вклади не пропадуть. Це близько 100 мільярдів доларів, які можуть влитися в нову економіку.

Борис Колесніков

- Як ви ставитеся до бажання закріпити в Конституції прагнення України до НАТО і ЄС?

- На мій погляд, це чистої води популізм - говорити про прагнення до міжнародних інституцій, куди нас не запрошують. Адже в НАТО і ЄС нам прямо кажуть: в найближчі 25 років про членство в них нам годі й думати. Спочатку треба отримати запрошення, потім провести референдум, а вже потім говорити про норми Конституції...

Якщо говорити про позицію мою і моїх колег щодо НАТО, то вона постійна і незмінна - позаблоковий статус України. Такий статус дозволив, наприклад, Швейцарії, Фінляндії, Швеції, Австрії десятки років прожити без війни і створити провідні економіки в Європі. Що стосується членства в ЄС, то коли і якщо Україна наблизиться за доходами для громадян і до стандартів на 70-80% до країн Євросоюзу, слід спочатку отримати запрошення від ЄС, провести референдум і вирішити це питання.

- Кажуть також про повний розрив договору з Росією. Ваше ставлення до цього? І до пропозицій припинити навіть залізничне сполучення з Росією?

- Розумієте, всі ці речі - розмови про зміни до Конституції, про розрив цього договору, війна на релігійному фронті, куди держава взагалі втручатися не повинна, - виникли за півроку до президентських виборів. Це все популізм. Розривати договір, я вважаю, не слід. Адже там прописані речі, які вимагають глибокого підходу. Наприклад, там вказані кордони...

Що стосується припинення залізничного сполучення з РФ, то є ж міжнародна конвенція, яка не дозволяє нам цього зробити в односторонньому порядку. До того ж перервуться вантажні перевезення, і ще десятки тисяч наших людей втратять роботу. Більш того, я вважаю, що й авіаційне сполучення з РФ треба відновлювати, бо у цій постанові Кабміну (про скасування авіасполучення) немає ніякого сенсу, а є тільки знущання над громадянами України.

- Скоро будуть ухвалювати бюджет України на 2019 рік. На ваш погляд, зможуть його ухвалити вчасно?

- Більшість формальна ж у парламенті при владі є, то ж, ймовірно, знайдуть необхідні голоси. Але це нічого особливого країні не дасть. Треба розуміти, що потрібно вводити вже трирічне бюджетне планування. Якщо ми беремо приклад із Заходу, потрібно переходити на процентне співвідношення секторів економіки, соціальної політики, коли суми, що виділяються, наприклад, на оборону і безпеку або охорону здоров'я, визначаються квотами, а не під настрій депутатів. Причому в центральному бюджеті повинні залишитися оборона з безпекою, зовнішня політика і та частина інфраструктури, яка не під силу регіонам. Все інше - це регіональні бюджети, в областях, районах і містах. Ті, хто говорить, що децентралізація, федералізація - це погано, просто зацікавлені в збереженні центральної влади. Вони живуть за рахунок бюджету, причому маю на увазі не білі доходи, а зовсім інші...

- Уряд в черговий раз збирається підняти ціну на газ для населення. На ваш погляд, це необхідно чи можна обійтися?

- Давайте говорити об'єктивно: ціни на вуглеводні в світі ростуть. Але в нашому "Нафтогазі", на мій погляд, споживання для населення підраховано неправильно, як, вибачте, температура хворих в середньому по лікарні. Треба спочатку зачистити корупційну систему, все підрахувати, а потім монетизувати пільги для населення. Тобто замінити пільги виплатами. Ще п'ять років тому при населенні у 45 мільйонів у нас було 23 мільйони пільговиків. Яка економіка витримає таке навантаження? А отримавши живі гроші, як у всьому світі, люди будуть замислюватися: витрачати їх всі або економити газ, електрику, тепло і так далі.

Звичайно, у людей є безліч інших потреб, не тільки "комуналка". І більшість потреб вимагають грошей. Скажімо, освіта. Експерти підрахували, що вся вища освіта в країні коштує 5 мільярдів гривень. І після зміни влади ми зробимо вищу освіту за всіма інженерними, технічними, технологічними спеціальностями безкоштовною. Але тільки одну вищу освіту. Причому всі старанні студенти повинні отримувати стипендію. А якщо людина хоче стати політологом - будь ласка, але за свій рахунок.

Я недавно був в університеті садівництва в Умані, спілкувався з молоддю. Ми говорили про те, що на фахівців високого рівня є попит у всьому світі. Завдання нашої держави, звичайно, утримати кращі кадри в країні, дати їм тут престижну і добре оплачувану роботу. Але навіть якщо її зараз немає, і ви поїдете за кордон, де вам запропонують кращі умови, то все одно ви в більшості своїй рано чи пізно повернетеся в Україну. Це ваша країна, говорив я студентам, і вам її будувати.

Борис Колесніков

- Ви - голова Опозиційного уряду України. А є ще Кабінет міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. Є у вас якась взаємодія, якщо так, то в чому виражається? Можливо, проводите зустрічі, переговори, обміни думками?

- Я радий, що багато речей, які ми свого часу пропонували, враховані чинним урядом. Наприклад, з приводу виведення зарплат з тіні, припинення порочної практики виплат "у конвертах", підвищення розміру мінімальної заробітної плати. Бо будь-яке масштабне будівництво, наприклад, в Києві оточіть, і через місяць, образно кажучи, подвоїте бюджет міста. Тому що там більшість робочих належним чином не оформлені, отримують тіньові зарплати... Але переговорів і прямої взаємодії у нас з Кабміном немає, всі наші пропозиції ми публікуємо у відкритому доступі.

- Країна, як ми вже говорили, готується до президентських і парламентських виборів. Які ваші особисті амбіції в цьому плані, будете кудись висувати свою кандидатуру?

- Я не вірю, що чинна модель влади може принести Україні успіх. А якщо не вірити в успіх, то навіщо цим займатися? У президента є повноваження: висунути міністрів оборони, закордонних справ, генпрокурора, керівника СБУ. Він може також розпустити парламент. Усе. У нього немає жодної економічної функції, що дозволяє поліпшити життя людей. Отже, абсолютно всі учасники президентської гонки брешуть виборцям вже на старті. Тому я не збираюся боротися за президентське крісло. Ми з колегами націлені на парламентські вибори і формування уряду, а потім вже на ухвалення нової Конституції. Підкреслю: поки у нас не буде парламентської республіки з мінімальною кількістю депутатів (не більше 150 людей), поки не буде швидко і прозоро формуватися коаліція і уряд, країну не чекає якісний прорив вперед на шляху розвитку. І ніякі легіонери-іноземці положення не врятують. У нас у владі вже їх було чимало, тепер вони роз'їхалися експатами по інших країнах. Де обіцяні реформи, де зміни на краще? Ось у спорті, коли запрошують легіонерів? Коли вони на порядок краще місцевих спортсменів. Так повинно бути і у владі.

- До речі, ви, ухвалюючи важливі рішення в житті, радитесь із кимось? Із рідними, близькими, з друзями?

- Якщо це сімейне рішення, то, звичайно, є сімейна рада. А політичні рішення ухвалюють партії, а не приватні особи.

- Ви цього літа відпочивали чи працювали? Якщо відпочивали, то де, якщо не секрет?

- Трохи відпочивав, їздили з родиною на море. Решту часу був тут, працював над кількома проектами в агросекторі, в харчовій промисловості ...

- Стартував черговий навчальний рік. Які кілька книг ви б рекомендували прочитати тим молодим людям, які незабаром закінчать свою освіту і будуть готуватися до самостійного виходу у великий світ?

- Вважаю, молодим людям обов'язково потрібно прочитати хоча б дві: книгу Маргарет Тетчер "Мистецтво управління державою" і книгу Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона "Чому одні країни багаті, а інші бідні. Походження влади, процвітання і злигоднів".

- Вашій доньці 14 років. Чому ви навчаєте її і чому, можливо, вона може навчити вас? І ким вона збирається бути?

- Звичайно, їй, як дівчинці, ближче мама. Хоча, дійсно, зараз важко сказати, хто кого вчить: мама Катю або навпаки... Процес одностороннього навчання закінчився, виникають суперечки. Я, в свою чергу, намагаюся пояснити дочці, що майбутня жінка - це не просто домогосподарка, часи "трьох К" давно пройшли (німецькою: кухня, діти, церква. - Ред.). Чим більше вона отримає знань, тим потрібніша буде в житті. Зрозуміло, ми з дружиною хотіли б, щоб дочка зайнялася в майбутньому тим, чим ми займалися все життя, тобто харчовою промисловістю, агросектором. Але вибір, звичайно, за нею.