БлогиСвіт

Кадровий голод в Україні: не прогулюєш роботу - маєш премію

228

Дедалі частіше іноземні компанії готові відкривати в Україні своє виробництво. Але українці не поспішають йти працювати на ці підприємства. Про причини такого кадрового голоду - в матеріалі DW.Майже 370 вільних вакансій на "Бадер Україна", 160 - на японській "Фуджікурі", понад 20 - на турецькому "Онурі". В центрі зайнятості Львівської області не можуть задовольнити потреби іноземних інвесторів у кадрах. При цьому на кінець минулого року тут було зареєстровано близько 13,8 тисяч безробітних.

Подібний клопіт мають у багатьох містах та областях, куди приходять великі інвестори. Але оскільки Львівщина належить до лідерів в Україні за кількістю іноземних інвестицій, то тут і ситуація з кадровим голодом відчувається найбільше. Лише торік на Львівщині створили ще 8000 нових робочих місць. У Державній службі зайнятості України прогнозують, що в 2018 році не лише Львівщина, але також уже Харківська і Дніпропетровська області матимуть найбільші проблеми з браком робочих рук.

"Справа не в тому, що українці не йдуть працювати на ці виробництва, - пояснює керівник Львівського центру зайнятості Олег Рісний. - Це - більше проблема плинності кадрів: люди приходять на такі підприємства, але через деякий час через різні причини звільняються. На їхні місця приходять інші і так далі". За словами Рісного, з подібною проблемою доводиться мати справу й українським підприємствам, просто виробництва з іноземними інвестиціями є більш масовими.

Не подобається зарплата й умови

Свого часу пробував працювати на великому підприємстві Leoni, що у Стрию на Львівщині, і львів'янин Іван Святій . За освітою - мистецтвознавець, він навіть працював за фахом, але в якийсь момент зрозумів, що зарплати трохи більше мінімальної йому не достатньо, тому вирішив спробувати попрацювати на виробництві.

Упродовж цілого року Іван складав кабельні мережі на підприємстві Leoni. На більше його не вистачило. "По-перше: зарплата в розмірі 5-6 тисяч гривень - ніби й не мала, але вона - недостатня, лише "для виживання". А по-друге: я зрозумів, що це - не моє. Робота разом з дорогою забирала в мене надто багато часу, я втомлювався, тому вирішив, що краще піти і шукати щось інше", - пояснює Іван. Зараз він освоює роботу гіда-екскурсовода і сподівається, що зможе заробити ті ж гроші, що пропонували на великому підприємстві.

Не хоче йти працювати на великі швейні підприємства і професійна вишивальниця Ольга Паньків, хоча усе життя працює зі швейною машинкою. "Там - немає розвитку, - скаржиться Ольга. - Ти щодня робиш одну й ту саму монотонну роботу: з дня в день. Витримати це можна, ну - рік, ну - два… Такі гроші, як вони платять, я зможу в будь-якому ательє заробити, але при цьому матиму час, наприклад, вийти на перекур, чи попити каву".

На підприємствах пропонують бонуси

Менеджерка з персоналу компанії "Бадер Україна"Любов Бик визнає, що проблема кадрового голоду для них не нова. "Бадер Україна", яка є дочірнім підприємством німецької Bader GmbH & Co. KG, виробляє чохли для автомобільних сидінь і торік відкрила новий підрозділ у Кожичах, що біля Львова.

Уперше проблема з кадрами постала ще в 2009 році, коли отримали перше велике замовлення від компанії AUDI, згадує Любов Бик: треба було швидко набрати й навчити дуже велику кількість працівників. Тоді з викликом справились, тому, сподіваються, і теперішня кадрова криза на їхні плани розвитку - не сильно вплине.

"Звісно ж, відтік чи плинність кадрів є, але це спостерігається на всіх підприємствах такого типу, - каже Бик. - Причини різні й, повірте, проблеми не лише в зарплатах, які, до слова, вищі від середніх показників по області". Середня зарплата по Львівщині нині становить 7879 гривень. На думку Любові Бик, дехто їде до сусідньої Польщі, бо там більше платять, а дехто просто не звик працювати на великому підприємстві.

За словами Бик, середня зарплата на "Бадер Україна" зараз становить 8,5 тисяч гривень. Хоча в оголошенні про роботу на сайті центру зайнятості йдеться про шість тисяч гривень. "Це - зарплата новачка, який тільки прийшов до нас на роботу. Фактично - це зарплата на старті. Якщо людина швидко навчиться, то отримає вищий розряд і матиме вже суттєво більше", - стверджує Бик.

За словами менеджерки з персоналу, на підприємствах "Бадер Україна" діє також система бонусів, яка дозволяють заробити більше. "Наприклад, навіть якщо людина просто не пропускає роботу без поважних причин, вона матиме більше", - каже Бик.

Соцдопомога плюс нелегальний заробіток

Але навіть бонусні програми не завжди допомагають. За словами Олега Рісного з Львівського центру зайнятості, дехто прагне отримувати соціальну допомогу й паралельно працювати нелегально. Виявити такі нелегальні заробітки буває складно.

Взагалі, нелегальний бізнес - це ще одна причина, чому українці не хочуть йти на великі підприємства, додає посадовець. "Існують нелегальні підприємства, наприклад, швейні, які розташовуються в якихось підвалах, без нормальних умов праці, але мають великі зарплати. Вони не платять податків, дають зарплати в конвертах, тому можуть собі дозволити платити працівникам по 12-14 тисяч гривень", - каже Рісний.

Підняття зарплати як порятунок

Щоб конкурувати з нелегальним бізнесом і трудовою міграцією, на думку Олега Рісного, іноземним підприємствам треба якнайшвидше піднімати зарплати. Наприклад, Іван Святій розповів, що можливо, розглянув би пропозицію роботи на такому підприємстві, якби там платили 15-16 тисяч гривень. Але наразі на підприємствах такого обіцяти не можуть.

"Рівень зарплат на підприємстві ми переглядаємо щороку. Надбавки й премії - частіше. До прикладу, за рік ми збільшили в кілька разів премію за відвідуваність без прогулів - сьогодні це 1000 гривень. Для мотивації також майже вдвічі збільшили премію за нового працівника. За це вони можуть отримати 3000 або 5000 гривень, залежно від посади, на яку прийшла нова людина", - каже Любов Бик.

Як ще один варіант залучення працівників на заводі вирішили брати "опікунство" над професійними навчальними закладами Львівщини, щоб відразу виховувати кадри для себе і не дозволяти їм тікати закордон.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги