Блог | Саміт Україна - ЄС: важливо зберегти спадкоємність та послідовність на європейському напрямку
Саміт Україна - ЄС. 21-й. Вже сьогодні в Києві. Координація й підготовка - це як лупати скелю й її ж рухати вперед.
Ми вчергове підбиватимемо підсумки поступу України на євроінтеграційному напрямі. Однак ще півтора місяці тому проведення Саміту Україна-ЄС було під питанням. Після президентських виборів в Україні у Брюсселі, де теж розпочався транзитний період передачі влади, почали сумніватися у доцільності проведення Саміту, тим паче, з огляду на дострокові парламентські вибори у нас.
Читайте: Безвіз: два уроки за два роки
Моя особиста позиція як профільного віце-прем’єра полягала у тому, що Саміт необхідно проводити. Команда новообраного Президента почула наші доводи і питання Саміту стало одним з ключових під час візиту Президента Володимира Зеленського до Брюсселя. Чому це важливо?
Протягом року була проведена значна робота для реалізації завдань, окреслених на минулому Саміті за участі Президента Петра Порошенка та поглиблених на Раді асоціації у грудні 2018 го. Щоб не втратити темп, важливо було провести Саміт і вже зараз, не чекаючи нового Уряду в Україні чи нової Єврокомісії в Брюсселі, закріпити досягнення та визначити подальший план дій. Робота над підсумковою декларацією, яка буде оприлюднена у понеділок, тривала не один тиждень. І, привідкриваючи завісу, можу сказати, що майже всі принципові для нас позиції отримали підтримку у Брюсселі. Минулого року ми запустили процес поглиблення економічної та секторальної інтеграції у пріоритетних сферах.
Спершу наші ініціативи з великим скепсисом зустріли у ЄС. І лише завдяки роботі євроінтеграційної команди на всіх рівнях протягом усього року, на Саміті у понеділок матимемо реальний план дій щодо інтеграції України з енергетичним ринком ЄС, окреслення подальшого руху по інтеграції з цифровим ринком ЄС і посилання на Угоду про оцінку відповідності промислових товарів.
Я часто повторюю, що євроінтеграція є двостороннім процесом. Без активного залучення європейської сторони досягнути прогресу неможливо. Для тих, хто вважає, що достатньо Україні прийняти певний закон і ми вийдемо на новий рівень інтеграції, маю неприємну новину: нічого автоматично у євроінтеграції не відбувається.
Читайте: Країна, де в центрі стоїть Людина, або Навіщо Україні йти в ЄС
По-перше, потрібно визначити разом з ЄС перелік кроків, які необхідно зробити Україні. До речі, часто виконання цих вимог без допомоги ЄС також вельми проблематична справа. По-друге, потрібен постійний діалог на різних рівнях, аби втримувати Україну на порядку денному європейських лідерів та бюрократів. Але! Амбітність саме України визначатиме рівень інтеграції. Наполегливість, скоординованість та професійність саме наших зусиль визначатиме її швидкість. Тому так важливо зберегти спадкоємність та послідовність на європейському напрямку.
На жаль, підготовка до Саміту не зняла всіх питань, а отже залишається занепокоєння. За останні три роки ми з командою побудували інституційні механізми для реалізації Угоди про асоціацію з ЄС та подальшого зближення з ЄС. Так, вони не ідеальні, і ми знаємо, як їх далі вдосконалити, але вони забезпечили безперервний рух нашого євроінтеграційного потяга, який лише набирав швидкість.
Читайте: Повернутися до реальності
Сьогодні є небезпека, що нові політичні сили, не маючи розуміння всіх нюансів, розпочнуть розбирати колії та "удосконалювати" потяг. У кращому разі буде затримка руху, у гіршому - поїзд зламається.
Сподіваюся, політичні сили, які вже заявили про необхідність/можливість перегляду механізму координації європейської інтеграції (йдеться про діяльність віце-прем’єра та Урядового офісу) уважно вивчили наш досвід. Я абсолютно підтримую розширення повноважень (це допоможе нам суттєво прискорити рух), однак, наприклад, ідея скасувати посаду віце-прем’єра та передати ці повноваження прем’єр-міністру, який фізично не зможе приділяти питанням євроінтеграції належну увагу (таке вже було), зруйнує весь процес. Зі свого боку, моя команда наполегливо працює над тим, аби забезпечити безперервність нашого руху до ЄС.
Вперше в історії незалежної України ми маємо шанс забезпечити цивілізовану передачу влади. Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції підготував своєрідні інструкції для наступного Уряду — Transition Book.
Документ дає розуміння, де ми зараз у діалозі з ЄС, та чітко окреслює подальші кроки для реалізації наявних в України можливостей. Крім цього, здійснено аналіз основоположних проблем та викликів в контексті виконання Угоди про асоціацію, зокрема, на рівні міністерств. Ми робили це не для піару, а усвідомлюючи власну відповідальність.
Дуже сподіваюся, наші наступники уважно вивчать цей документ і звертатимуться по співпрацю та спільнодію. Тому що все, що можу, і далі робитиму, щоб цей Саміт не став останнім позитивним самітом України з ЄС.
