Гройсман проти НБУ: Ставка розбрату - новини України | Обозреватель 5 лютого
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
БлогиСвіт

Гройсман проти НБУ: Ставка розбрату

270

Між Кабміном та Нацбанком виник конфлікт через чергове підвищення облікової ставки, що стало наслідком зростання соціальних видатків. Експерти вказують, що до цієї ситуації призвів брак комунікації між двома органами.Якщо з серпня 2015 року Національний банк України (НБУ) поступово знижував облікову ставку з рівня 30 відсотків до моменту, коли вона досягла рівня 12,5 відсотка у травні 2017 року, то з жовтня минулого року почався зворотній процес. Регулятор розпочав поступове підвищення облікової ставки: у жовтні - до 13,5 відсотка, а у грудні того ж року - до 14,5 відсотка. Зрештою, 27 січня НБУ збільшив облікову ставку одразу на півтора відсотка - до 16 відсотків. Це було вже третє підвищення за останні декілька місяців.

У прес-релізі Нацбанку цей крок пояснили низкою факторів, серед яких уповільнення зростання світових цін та попиту на українські продовольчі товари. Але серед них окремо згадуються і зростання виробничих витрат через збільшення зарплат та "істотне пом’якшення фіскальної політики, у тому числі через різке підвищення пенсійних виплат". Це, за словами виконуючого обов’язки глави НБУ Якова Смолія, може змусити Нацбанк вдатися до подальших жорстких кроків. "Подальше збільшення соціальних витрат вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск", - запевнив Смолій.

Гройсман проти

Досить очікувано рішення Нацбанку викликало критику прем’єр-міністра. Під час засідання уряду у середу, 31 січня, Гройсман закликав НБУ знизити облікову ставку. "Нам потрібно знижувати облікову ставку за кредитами, бо вони мають бути доступними для економіки. Це питання до Національного банку", - запевнив прем’єр. Назвав крок НБУ "спірним рішенням" голова його наглядової ради Богдан Данилишин. За його словами, це не сприятиме ефективному стримуванню інфляції і може створити умови для гальмування темпів зростання ВВП.

Втім, цю критику в Нацбанку відкинули. Коментуючи заяву Гройсмана, в НБУ відзначили - висока облікова ставка далеко не єдина перепона для кредитування бізнесу в Україні. В Нацбанку запевняють - ставки за кредитами суттєво знизилися і зараз фактично перебувають на найнижчому з докризового 2014 року рівні. Повільне відновлення кредитування у НБУ пояснюють "високими ризиками інституційного середовища", зокрема низьким рівнем захисту прав кредиторів.

Пошуки винних

Попри досить різкі заяви з обох боків, опитані DW економісти не поспішають приставати на жодну із сторін у цій суперечці. "Було б великим спрощенням розглядати ситуацію як спробу Гройсмана роздавати усім гроші та намагання НБУ йому у цьому завадити", - пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Він, наприклад, упевнений, що ідея прем’єра щодо збільшення мінімальної заробітної плати не мала на меті надрукувати незабезпечені зростанням економіки гроші.

На думку експерта, збільшення мінімалки дозволило б збільшити і доходи державного бюджету, втім прем’єр недооцінив цілу низку інших факторів. Серед них Вишлінський називає і відкриття для українських виробників європейського ринку, що збільшило ціни на вітчизняні продукти, і дефіцит робочої сили через відтік працівників за кордон, що спричинило підвищення заробітних плат. "Мабуть, якби було розуміння, що для українців важливіші стабільні ціни, то Гройсман би на такий ризик не пішов", - каже Вишлінський, додаючи, що на подібні "граблі" свого часу наступали і інші українські уряди.

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук також наполягає на помилковості пошуків єдиного винного у конфлікті НБУ та прем’єра. Він визнає - уряду Гройсмана можна закинути нерозважливість у його економічній політиці. "В його кабінеті просто немає жодного макроекономіста, тому там навіть немає з ким обговорювати ці помилки", - каже Кушнірук. Але, на його думку, рішення Нацбанку в цій ситуації також є помилковим. Експерт розділяє побоювання прем’єра та Данилишина, запевняючи, що підвищення облікової ставки завдасть удару по українській економіці, але, передусім, по найбільш важливим для зростання переробним галузям, що створюють набагато більш високу додану вартість. За словами Кушнірука, саме ці галузі найбільше залежать від внутрішнього кредитування.

Брак комунікації

Вишлінський впевнений: цього конфлікту можна було уникнути, а негативні наслідки у вигляді прискореної інфляції щонайменше пом’якшити, якби уряд та НБУ координували власні дії. Так, якби збільшення мінімалки зробили поетапним, розтягнувши процес у часі, це б не так критично вдарило по інфляційних очікуваннях, впевнений експерт. Втім, уряд і Нацбанк, на його думку, просто не координували свої дії щодо цього.

"Це дуже добре, що в Україні зараз є по-справжньому незалежний регулятор, але це не значить, що керівництво НБУ не має спілкуватися із іншими органами влади", - каже Вишлінський. Він сподівається, що із остаточним призначенням на посаду голови Нацбанку Смолій зможе налагодити комунікацію із колегами з інших відомств.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги