БлогиСвіт

Гримуча суміш: як Україна посварилася з черговим сусідом

47тЧитати новину російською

Відносини України з сусідами - гримуча суміш з історичних кривд, цивілізаційних протиріч і політичних маніпуляцій. Найбільш запущена ситуація, звісно, на російському напрямку, але і з іншими ближніми державами у Києва не все добре. Тому "Обозреватель" починає цикл матеріалів, присвячений проблемам і перспективам відносин України з сусідами. У першому з них піде мова про Польщу - країну, в якій працюють близько мільйона українців. В останні роки між Києвом і Варшавою раз у раз спалахують конфлікти, а в проміжках між ними настає наелектризоване затишшя.

Дискримінація українців в Польщі

Регрес спостерігається не в усіх сферах українсько-польських відносин. Наприклад, Варшава як і раніше займає однозначну і жорстку позицію щодо агресії Росії, виступає на підтримку санкцій і розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

У свою чергу українські мігранти рятують сусідню країну від гострого дефіциту на ринку праці. У Національному банку Польщі вважають, що працівники з України мають позитивний вплив на платіжний баланс і темпи інфляції. Варшава, само собою, заохочує цю тенденцію, спростивши правила сезонного працевлаштування для українців, зарплати яких в останні місяці зросли в середньому на 14-25 злотих за годину.

Статистика показова: за останні три роки кількість заробітчан з України зросла в чотири рази і зараз, за ​​оцінками Польщі, становить близько мільйона осіб. Для Києва це палиця з двома кінцями. З одного боку, Україна втрачає трудові ресурси, з іншого - мігранти підтримують стабільність гривні, забезпечуючи приплив валюти в країну. За даними НБУ, в 2016 році заробітчани відправили в Україну більше $5,4 млрд, а це на 5,3% більше, ніж в 2015-му.

Але на тлі активізації трудової міграції в Польщі все частіше фіксуються випадки дискримінації українців. Наприклад, в магазині міста Барлінек повісили табличку, яка закликає перевіряти вихідців з України на касі. У серпні в Любліні поляки побили дівчину за українську мову, а трохи раніше - напали на студента з України. Не так давно через "неправильну національність" побили і українця в Гданську. Список можна продовжувати - це тільки найгучніші події останніх двох місяців.

Більше того, періодично у Польщі фіксують акти вандалізму в знакових для Києва місцях: консульстві, біля пам'ятника бійцям АТО, на українських кладовищах. Аналогічні інциденти відбуваються і в Україні: у 2017 році жертвами вандалів стали чотири польських меморіальні об'єкти.

Україну не пустять до Європи?

Головна причина зростання антиукраїнських настроїв в Польщі - політична кон'юнктура. Давні образи та претензії підживлюються на загальнонаціональному рівні. Ще взимку глава правлячої партії "Право і Справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський заявив, майбутнє україно-польських відносин під питанням, і більш того - Київ з Бандерою не ввійде в Європу. Влітку глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський майже слово в слово повторив цей меседж.

"Наше послання дуже чітке: з Бандерою в Європу не ввійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо. Ми не будемо повторювати помилок 1990-х років, коли були певні проблеми в стосунках з Німеччиною і Литвою. Я маю на увазі статус польських меншин в цих країнах. Вже маючи такий досвід, ми будемо твердо вимагати від України, щоб всі справи були улагоджені до того, як Київ буде стояти біля воріт Європи з проханням про членство", - зазначив Ващиковський.

Протиріччя між Україною і Польщею загострилися в позаминулому році, якраз коли до влади прийшла ПіС, від якої балотувався і президент Анджей Дуда. Нинішнє керівництво неоднозначно сприйняло тісну співпрацю офіційного Києва з керівниками Польщі колишніх років, наприклад, екс-віце-прем'єром Лешеком Бальцеровичем.

Що ще більш важливо - "Право і справедливість" є консервативною партією, яка орієнтується на правий електорат. А для нього питання історичної пам'яті, як правило, є принциповим. У підсумку боротьба ПіС за політичні очки періодично виливається в гру на антиукраїнських настроях.

Звісно, це позиція не всієї політсили. Правляча партія дуже велика і неоднорідна. Але певна її частина дійсно схильна маніпулювати українсько-польськими протиріччями, щоб не втратити підтримку правих виборців.

"Варшава звинувачує Київ в тому, що він почав кампанію героїзації ОУН-УПА, що неприйнятно для поляків. Україна звинувачує Польщу в тому, що кампанія щодо шельмування ОУН-УПА необгрунтована. І в результаті виникла перманентна напруженість, яка народжує різного роду конфлікти", - зазначив у бесіді з "Обозревателем" дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

Самоізоляція Варшави

Країни стали заручниками політичної гри на національній пам'яті. Залишити історію історикам і відійти від політизації тієї ж Волинської трагедії - ідеальний, проте вже малоймовірний сценарій. Найімовірніше, українсько-польські суперечки з цього приводу збережуть хронічний характер.

"На жаль, за нинішньої влади в Польщі навряд чи ми можемо сподіватися на відносини стратегічного партнерства. "Право і справедливість" часто звертається до болючих питань історії. Тому час від часу виникатимуть напружені ситуації", - пояснив нам дипломат, голова правління ГО "Європейський Рух України" Вадим Трюхан.

До речі, курс ПіС привів до деградації не лише відносин з Києвом. Польща посварилася і з ядром Європейського Союзу, зокрема з Німеччиною. По суті, мова йде про самоізоляцію Варшави, і вплинути на цей процес Україна не здатна. Єдиний варіант - спробувати не допустити серйозного загострення на польському напрямку і змістити акцент з історичних питань на варіанти взаємовигідної співпраці.

Наші блоги