БлогиСвіт

Гримуча суміш: як Україна посварилася з черговим сусідом

47.2тЧитати новину російською

Відносини України з сусідами - гримуча суміш з історичних кривд, цивілізаційних протиріч і політичних маніпуляцій. Найбільш запущена ситуація, звісно, на російському напрямку, але і з іншими ближніми державами у Києва не все добре. Тому "Обозреватель" починає цикл матеріалів, присвячений проблемам і перспективам відносин України з сусідами. У першому з них піде мова про Польщу - країну, в якій працюють близько мільйона українців. В останні роки між Києвом і Варшавою раз у раз спалахують конфлікти, а в проміжках між ними настає наелектризоване затишшя.

Дискримінація українців в Польщі

Регрес спостерігається не в усіх сферах українсько-польських відносин. Наприклад, Варшава як і раніше займає однозначну і жорстку позицію щодо агресії Росії, виступає на підтримку санкцій і розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

У свою чергу українські мігранти рятують сусідню країну від гострого дефіциту на ринку праці. У Національному банку Польщі вважають, що працівники з України мають позитивний вплив на платіжний баланс і темпи інфляції. Варшава, само собою, заохочує цю тенденцію, спростивши правила сезонного працевлаштування для українців, зарплати яких в останні місяці зросли в середньому на 14-25 злотих за годину.

Статистика показова: за останні три роки кількість заробітчан з України зросла в чотири рази і зараз, за ​​оцінками Польщі, становить близько мільйона осіб. Для Києва це палиця з двома кінцями. З одного боку, Україна втрачає трудові ресурси, з іншого - мігранти підтримують стабільність гривні, забезпечуючи приплив валюти в країну. За даними НБУ, в 2016 році заробітчани відправили в Україну більше $5,4 млрд, а це на 5,3% більше, ніж в 2015-му.

Але на тлі активізації трудової міграції в Польщі все частіше фіксуються випадки дискримінації українців. Наприклад, в магазині міста Барлінек повісили табличку, яка закликає перевіряти вихідців з України на касі. У серпні в Любліні поляки побили дівчину за українську мову, а трохи раніше - напали на студента з України. Не так давно через "неправильну національність" побили і українця в Гданську. Список можна продовжувати - це тільки найгучніші події останніх двох місяців.

Більше того, періодично у Польщі фіксують акти вандалізму в знакових для Києва місцях: консульстві, біля пам'ятника бійцям АТО, на українських кладовищах. Аналогічні інциденти відбуваються і в Україні: у 2017 році жертвами вандалів стали чотири польських меморіальні об'єкти.

Україну не пустять до Європи?

Головна причина зростання антиукраїнських настроїв в Польщі - політична кон'юнктура. Давні образи та претензії підживлюються на загальнонаціональному рівні. Ще взимку глава правлячої партії "Право і Справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський заявив, майбутнє україно-польських відносин під питанням, і більш того - Київ з Бандерою не ввійде в Європу. Влітку глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський майже слово в слово повторив цей меседж.

"Наше послання дуже чітке: з Бандерою в Європу не ввійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо. Ми не будемо повторювати помилок 1990-х років, коли були певні проблеми в стосунках з Німеччиною і Литвою. Я маю на увазі статус польських меншин в цих країнах. Вже маючи такий досвід, ми будемо твердо вимагати від України, щоб всі справи були улагоджені до того, як Київ буде стояти біля воріт Європи з проханням про членство", - зазначив Ващиковський.

Протиріччя між Україною і Польщею загострилися в позаминулому році, якраз коли до влади прийшла ПіС, від якої балотувався і президент Анджей Дуда. Нинішнє керівництво неоднозначно сприйняло тісну співпрацю офіційного Києва з керівниками Польщі колишніх років, наприклад, екс-віце-прем'єром Лешеком Бальцеровичем.

Що ще більш важливо - "Право і справедливість" є консервативною партією, яка орієнтується на правий електорат. А для нього питання історичної пам'яті, як правило, є принциповим. У підсумку боротьба ПіС за політичні очки періодично виливається в гру на антиукраїнських настроях.

Звісно, це позиція не всієї політсили. Правляча партія дуже велика і неоднорідна. Але певна її частина дійсно схильна маніпулювати українсько-польськими протиріччями, щоб не втратити підтримку правих виборців.

"Варшава звинувачує Київ в тому, що він почав кампанію героїзації ОУН-УПА, що неприйнятно для поляків. Україна звинувачує Польщу в тому, що кампанія щодо шельмування ОУН-УПА необгрунтована. І в результаті виникла перманентна напруженість, яка народжує різного роду конфлікти", - зазначив у бесіді з "Обозревателем" дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

Самоізоляція Варшави

Країни стали заручниками політичної гри на національній пам'яті. Залишити історію історикам і відійти від політизації тієї ж Волинської трагедії - ідеальний, проте вже малоймовірний сценарій. Найімовірніше, українсько-польські суперечки з цього приводу збережуть хронічний характер.

"На жаль, за нинішньої влади в Польщі навряд чи ми можемо сподіватися на відносини стратегічного партнерства. "Право і справедливість" часто звертається до болючих питань історії. Тому час від часу виникатимуть напружені ситуації", - пояснив нам дипломат, голова правління ГО "Європейський Рух України" Вадим Трюхан.

До речі, курс ПіС привів до деградації не лише відносин з Києвом. Польща посварилася і з ядром Європейського Союзу, зокрема з Німеччиною. По суті, мова йде про самоізоляцію Варшави, і вплинути на цей процес Україна не здатна. Єдиний варіант - спробувати не допустити серйозного загострення на польському напрямку і змістити акцент з історичних питань на варіанти взаємовигідної співпраці.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги