, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

"Герметизація" Криму: чому в Німеччині хочуть забути про анексію

32.3тЧитати новину російською

У серпні німецькі політики різної ступені впливовості стали активно озвучувати альтернативні ідеї щодо вирішення російсько-українського конфлікту. Їх не можна назвати принципово новими - схожі "компромісні" варіанти час від часу пропонували як західні, так і українські політики, дипломати і бізнесмени. У цілому їх суть зводиться до необхідності тимчасово забути про питання Криму заради деескалації ситуації на Донбасі.

Офіційна позиція і України, і Німеччини з Францією як членів "нормандського" формату незмінна. Поки подібні плани артикулювали приватні особи і політики, які не встановлюють курс своєї країни, вони не викликали особливих побоювань. Однак недавня заява німецького міністра закордонних справ Зигмара Габріеля породило сумніви. Детальніше - читайте в матеріалі "Обозревателя".

"Герметизація" Криму

На початку серпня лідер Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер заявив, що тему анексії Криму потрібно тимчасово "загерметизувати", щоб поліпшити ситуацію на інших напрямках: на Донбасі і в частині німецько-російських відносин.

Політик не "благословив" анексію Криму, однак запропонував виробити пропозиції, які дозволили б Путіну змінити курс "без втрати обличчя".

Позиція Лінднера суперечить програмі його ж партії. Вільні демократи висловлювали однозначну підтримку територіальної цілісності України. Політика розкритикували християнські демократи і "зелені". І все ж слова Лінднера отримали несподівано велику підтримку в німецькому істеблішменті і передбачуване схвалення в бізнес-колах. Наприклад, прихильно до цієї ідеї поставилися уповноважений МЗС, відповідальний за східний вектор взаємодії, Гернот Ерлер. Схвалили "герметизацію" Криму і "ліві", у чому, власне, немає зовсім нічого дивного.

"Нахабний егоїзм або примітивність мислення? Що відбувається з німецькими політиками? Це риторичне питання. Деякі політики в Німеччині хочуть отримати спокій за наш рахунок. Думаю, не вийде. Ми вже не ті, кого можна продавати повітря", - зазначив у розмові з "Обозревателем" екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Навіть якщо вільні демократи скорегують свою програму відповідно до позиції Лінднера, ця партія не буде визначати офіційний курс Берліна, хоча, можливо, зможе впливати - у СДП є всі шанси увійти до майбутньої коаліції. Як би там не було, уряд швидко відреагував на слова Лінднера, підкресливши, що про пом'якшення позиції Німеччини щодо Криму не може бути й мови.

"Ставлення федерального уряду до цього питання не змінилося і воно, як і всього ЄС в цілому, абсолютно зрозуміле і однозначне. Російська анексія українського Криму розглядається як порушення міжнародного права, яке поставило під питання безпеку в Європі", - сказала представник німецького Кабміну Ульріке Деммер.

Дві хороші новини

Здавалося б, після реакції Деммер питання має бути вичерпано: Лінднер висловив особисту думку, його підтримали традиційні прихильники "дружби" між Росією і Німеччиною, але не більше. Однак внутрішня дискусія не вщухла, отримавши нове дихання в зв'язку з заявою міністра закордонних справ Зигмара Габріеля. Він, звичайно, розкритикував Лінднера за прагнення потрапити в заголовки ЗМІ (хоча за місяць до виборів це більш ніж природно), але, по суті, також закликав тимчасово закрити очі на анексію.

"Нам не потрібні дебати по Криму. Нам потрібно думати про те, як досягти перемир'я на Сході України", - сказав Габріель.

Слова глави МЗС знову оголили відсутність єдиної позиції щодо російсько-українського конфлікту навіть в уряді Німеччини, не кажучи вже про парламент. Соціал-демократи, представником яких є Габріель, є вірними прихильниками так званої realpolitic. Їх риторика щодо Росії завжди була м'якше, ніж у партії Меркель - Християнсько-демократичного союзу.

Та й сам Габріель показав себе як прихильник методу пряника по відношенню до Москви. "Ми всі знаємо з досвіду, що тривала ізоляція нічого не дає. В результаті допоможе тільки діалог (з Росією - Ред.)" - сказав політик в травні 2016 року, ще до вступу на посаду міністра. Трохи раніше, в 2015 році, Габріель опинився в епіцентрі скандалу, попросивши автограф у Володимира Путіна для своєї дружини. Це лише кілька прикладів з довгого списку епізодів, які демонструють, м'яко кажучи, специфічне ставлення глави німецького МЗС до Росії.

І все ж, як для міністра закордонних справ, заява Габріеля - нечувана, нехай вона і була кинута їм між іншим - під час інтерв'ю. Його попередник, а нині президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр - теж соціал-демократ і прихильник діалогу з Росією. Але подібного роду пропозиції він жодного разу не висував. Навпаки - кілька місяців тому політик підкреслив, що забувати про Крим неприпустимо.

У світлі цього для України є дві хороші новини. По-перше, кандидатом у канцлери від соціал-демократів є Мартін Шульц, а не Зігмар Габріель, хоча не так давно його вважали провідним претендентом. По-друге, судячи з опитувань, соціал-демократам не бачити крісла канцлера. Ангела Меркель серйозно зміцнила позиції. Якщо не відбудеться серйозного політичного землетрусу, вона, судячи з усього, у четвертий раз займе керівну посаду.

Читайте всі новини по темі "анексія Криму" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги