Для втікачів від конфлікту на Донбасі вимагають нового статусу

Правозахисники заявляють про ненадання переселенцям з Донбасу та Криму гарантованої урядом допомоги і вимагають для них статусу потерпілих від російської агресії.За даними прес-служби міністерства соціальної політики України, станом на 6 листопада в державі на обліку перебували 1 521 702 переселенці або 1 239 718 сімей з Донбасу та Криму, яким виплачено понад 2,3 мільярда гривень фінансової допомоги. Але лідери громадських організацій із захисту прав переселенців стверджують, що реальна кількість внутрішньо переміщених осіб є навіть вищою та вимагають повного відновлення прав усіх потерпілих від збройного конфлікту на Донбасі.

Позбавлені громадянських прав

За оцінками громадських організацій із захисту прав переселенців, кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні перевищує 2 мільйони осіб, з яких близько 600 тисяч - діти. "Не всі переселенці стають на облік, бо держава не дотримується обов'язку компенсувати їм заподіяну війною шкоду", - пояснила керівниця громадської організації "Луганська правозахисна група" Наталія Целовальніченко.

Причиною того, що частина переселенців так і не стала на державний облік, Целовальніченко назвала невиконання державою програми відновлення прав та компенсації втрат переселенцям. Йдеться, зокрема, про позбавлення переселенців права на участь у місцевих виборах, відсутність компенсацій за втрачене житло, майно та здоров'я, брак державної допомоги в пошуку роботи та влаштування дітей в дитсадки і школи. "Люди змушені повертатися в небезпечні умови проживання на окуповані території. Зростає кількість і тих, хто виїжджає в країни Євросоюзу і домагається там статусу біженця", - повідомила правозахисниця.

Вимушені безхатченки

Переважна більшість переселенців вважає найгострішою проблемою на новому місці проживання пошук житла. 60-річний Сергій Ковальов виїхав з Донецька восени 2014 року після того, як у дворі його будинку російська система залпового вогню "Град" відкрила вогонь у бік позицій української армії. "Тепер в моїй квартирі живе якась невідома мені особа з числа "влади ДНР", - сказав переселенець.

Ковальов не вірить у можливість відновлення своїх прав власності на це помешкання. Він з дружиною і двома малими дітьми вже більше трьох років живе у Києві, в тісній кімнаті гуртожитку Інституту права та післядипломної освіти мін'юсту України. Цей гуртожиток став 2014 року місцем проживання для більш ніж 20 родин переселенців, яких тепер намагається позбутися нова адміністрація. Минулої зими в морозну погоду людям на 9 днів вимкнули електроенергію. Цей кричущий випадок був зафіксований Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.

Безрезультатні протести

Від літа 2014 року тут проживає і подружжя Новікових з десятилітнім сином та двома батьками. Новікови стверджують, що адміністрація гуртожитку не визнає документи на поселення від департаменту соціальної політики Київської міськадміністрації, залишила їхні помешкання без опалення і продовжує регулярно вимикати електроенергію. "В нас стоять електроплити і коли щодня до самої темряви немає світла, тут мерзнуть і хворіють діти, а ми навіть не можемо приготувати їм їжу", - скаржиться в розмові з DW Світлана Новікова.

Лідер спільноти переселенців цього гуртожитку "Кустанайська 6" Сергій Стулов повідомив DW, що вони вдавалися до акцій протесту біля посольств західних держав, подавали до судів різних інстанцій понад десяток позовів, але суди переважно стають на бік адміністрації. "Про нашу ситуацію знають в поліції, в органах влади і навіть міністр юстиції, але ніхто не може нічого зробити", - сказав Стулов. За його словами, не всі переселенці можуть отримати гарантовані законом кошти на винаймання житла. Для цього вони мають бути офіційно працевлаштовані, а таку роботу їм знайти вкрай важко.

Врятувати потерпілих від агресії

У листопаді активісти Громадської платформи захисту прав постраждалих від збройного конфлікту в Україні оприлюднили "дорожню карту" вирішення проблем вимушених переселенців. За їхніми словами, особливий статус внутрішньо переміщених осіб не забезпечує дотримання основних прав людини. Натомість вони пропонують ухвалити закон про статус потерпілих внаслідок збройної агресії Росії, до яких мають належати не лише переселенці, а й жителі прифронтових територій та учасники бойових дій в зоні АТО.

Наталія Целовальніченко вважає, що держава повинна повернути цим категоріям громадян права на участь у виборах, відновити пенсійні виплати пенсіонерам на окупованих територіях та створити спеціальний фонд з допомоги потерпілим від збройного конфлікту. "Цей фонд має наповнюватися не з державного бюджету, а коштом монетизації санкцій, які Україна запровадила проти Росії (штрафи за незаконну торгівлю з країною-окупантом та ін.) та міжнародної технічної допомоги", - каже правозахисниця.

Вона вважає неприпустимим, що під час міжнародних переговорів та розробки планів реінтеграції Донбасу йдеться тільки про повернення територій. "Наша мета - щоб держава почала говорити не тільки про реінтеграцію територій, а й про відновлення прав людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту й агресії Росії. Україна має продемонструвати на міжнародному рівні, в міжнародних судах, що є не просто збройний конфлікт, а й потерпілі від нього люди", - наполягає Наталія Целовальніченко.