Для розвитку бізнесу необхідно змінити саму філософію оподаткування – Тимошенко

Найбільш ефективним стимулом для розвитку підприємництва в Україні стане зниження податкового тягаря для бізнесу та населення в цілому.

Про це йдеться в презентованому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс". Лідер "Батьківщини" переконана, що для збільшення доходів бюджету та задоволення соціальних потреб необхідно знайти оптимальний баланс інтересів між бізнесом та державою.

"Наприкінці 1992 – початку 1993 років в Україні відбулися перші суттєві зміни податкового та фінансового права, викликані впровадженням правил ринкової економіки. Однак реальна податкова реформа була проведена лише наприкінці 1997 року. Саме тоді Україна отримала набір податків, класичний для країн континентальної Європи. Проекти розроблялися у співпраці з представниками Програми Гарвардського університету США "Базовий світовий податковий кодекс" (Basic World Tax Code). Втім у наступних роках податкова система України різко деградувала під впливом корупційних рішень влади: були впроваджені різноманітні пільги та звільнення, на оборудках з від’ємним сальдо ПДВ виникли цілі династії заможних податківців. Нарешті були ухвалені норми, які де-факто узаконили тонку капіталізацію та безподаткове виведення активів за кордон. Нажаль, після Революції Гідності більшість рішень урядів продовжили корупційний тренд "злочинної влади", – йдеться в "Новому економічному курсі".

Оподаткування в Європі

За словами авторів документу, такі дії уряду призвели до катастрофічного нарощування рівня корупції в Україні, що стало основною перешкодою для розвиту економіки нашої держави.

"Шокує той факт, що, згідно із дослідженням Світового Банку, навіть при зменшенні рівня корупції в Україні до середнього рівня в ЄС за темпами, що демонструються чинною владою, ВВП на душу українця досягне лише 50% від середнього в Євросоюзі, який діятиме у 2040 році. Україна є унікальною країною: з одного боку вона займає перші місця у світі за рівнем корупції, а з іншого – за надмірним оподаткуванням людей та компаній. Перспективи виправлення ситуації за збереження цієї влади не є райдужними. За наслідками 2017 року Україна очолила список найбільш корумпованих великих країн Європи та Азії, піднявшись із сьомого місця, яке займала у 2015 році", – зазначається в стратегії.

У той же час, залежно від обраної стратегії різні країни Європи демонструють різноманітний рівень боротьби із корупцією, переконані автори "Нового економічного курсу".

"Парадоксально, але Латвія, Литва та Естонія, які перебували в СРСР, стали менш корумпованими, ніж Португалія та Іспанія. Найменш корумпованими (за висхідним трендом) стали Бельгія, Швейцарія, Естонія, Австрія, Велика Британія та країни Нордичного права. Між іншим, після різкого підвищення рівня оподаткування фізичних осіб соціалістом Франсуа Олландом, Франція за рівнем сприйняття корупції відкотилася на сім місць від сусідньої Бельгії. Також парадоксально виглядає Італія, де сталася найбільша відмова опитуваних від відповіді про корупцію, що побічно свідчить про моральну згоду майже чверті італійців надавати та отримувати хабарі як про частину їхньої суспільної культури", – констатують у документі.

Принципово новий підхід

У "Новому економічному курсі" акцентують увагу на тому, що ситуація в Україні ускладнюється характерними для нашої економіки факторами, погіршуючи ситуацію в цілому. Тому боротьба із корупцією повинна мати системний характер та стати пріоритетом державної політики.

"За висновками Global Financial Integrity (GFI), у 2017 році середньозважений рівень податкового перерозподілу ВВП через консолідовані бюджети країн-членів ЄС склав 38%. У нашому випадку зниження або зміна ставок окремих податків та соціальних внесків у 2016-2017 роках не тільки не заохотили легалізацію податкових баз, але навпаки призвели до падіння доходів зведеного бюджету України (державного та місцевих) та до зростання дефіциту Пенсійного фонду України приблизно на половину (у динаміці). Країна з високими податками, але з незначною корупцією має більший політичний та соціальний простір для зниження загального податкового навантаження, ніж корумпована країна з порівняно низькими податками", – йдеться в стратегії.

На переконання авторів "Нового курсу України", зміна філософії оподаткування має починатися із таких практичних речей, як усунення функціональних недоліків податку на додану вартість.

"Податок на додану вартість (ПДВ) був введений в Україні у 1992 році. Очевидно, що за наявності певних переваг (широкої бази оподаткування, відсутності каскадного ефекту тощо) податок на додану вартість має системні недоліки, пов’язані із широкими можливостями для маніпуляцій, корупції та величезними обсягами незаконного вилучення коштів (по суті, пограбуванням) державного бюджету у процесі відшкодування ПДВ. Крім того, він відрізняється найскладнішою і дуже витратною системою адміністрування та широкими можливостями щодо мінімізації податкових платежів", – пишуть в "Новому економічному курсі".

Податки і мотивація

У стратегії також констатують, що податки повинні сприйматися системою та суспільством як компенсація за суспільні послуги, отримані або запропоновані платнику.

"Чинна податкова система України спирається на хибні принципи, які потребують заміни. На наш погляд, податки мають бути компенсаційною платою за суспільні послуги, отримані або запропоновані платнику. Крім того, за нашою філософією економічна сутність податків полягає у справедливому розподілі національного багатства між громадянами, виходячи з балансу між їх індивідуальними зусиллями та їх солідарною відповідальністю за майбутнє українського суспільства. Звісно, що багатство, отримане законним шляхом, буде тільки вітатися", – зазначають в стратегічному документі.

Автори "Нового економічного курсу" також наголошують на перегляді ролі податків у економіці та повній зміні підходу до їх використання.

"Податки мають бути соціально активними. Соціальна сутність податків полягає з одного боку в запобіганні подальшому розшаруванню суспільства, зростанню безробіття та скороченню якості життя, а з іншого – призводити до збільшення якості життя людини, її впевненості у стабільності свого соціального та фінансового майбутнього. Однак податки не повинні заохочувати людей бути лінивими та призводити до зрівняйлівки. Наша філософія передбачає ліквідацію потенційно корупціогенних податків, залежних від рішень чиновників (зокрема податків, формула сплати яких передбачає надання бюджетних відшкодувань чи бюджетних зарахувань)", – пишуть у стратегії.

Інвестиції замість поборів

В документі також додають, що хоча зміна філософії оподаткування є доволі складним завданням, реалізація такої мети є запорукою економічного розвитку України.

"Жодна людина не може бути позбавлена доступу до правосуддя за майновим цензом. Тому квазіподаткові платежі, зокрема державне мито та судовий збір, будуть скасовані. Крім того податки мають бути підняті до рівня, який мотивує природоохоронні інвестиції швидше, ніж рутинне продовження викидів. Окрім цього, наша філософія передбачає звільнення від оподаткування доходів українців, які відкладаються ними на майбутнє для покриття ризику можливої втрати доходів у зв’язку з хворобою чи виходом на пенсію, на свою освіту або освіту дітей, медичну страховку", – зазначають в "Новому економічному курсі".

Єдиним виходом із ситуації, на думку авторів документу, має стати комплексний підхід до реформування податкової галузі, який буде базуватися на інтересах громадян.

"Отже, нашим досить складним завданням є: радикально знизити податковий тягар для бізнесу та населення в цілому та змінити саму філософію оподаткування. При цьому необхідно досягти збільшення доходів бюджету для соціальних та оборонних потреб. Простими словами – це знаходження оптимальної точки балансу інтересів бізнесу, держави і суспільства в цілому. Математичне моделювання такої точки та сценарний аналіз її позиції за різних умов здійснюються через вирішення задачі Лагранжа: 1) досягнення максимуму функції соціального добробуту; 2) при виконанні системи обмежень, які описують необхідність достатніх для державного бюджету податкових надходжень, збереження необхідного рівня стимулювання бізнесу і зниження податкових транзакційних витрат, забезпечення мінімального рівня соціальних гарантій для населення", – резюмують в документі.