Прийміть участь
в розіграші
Android смартфона Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

Діалог Києва з угорською громадою щодо закону про освіту завис

146

У мовній суперечці Києва і Будапешта сторони декларують готовність до компромісу, але шанси на швидке порозуміння видаються малими.Ще у грудні 2017 року, спілкуючись із кореспондентом DW, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що однією із умов залагодження конфлікту, який виник між Києвом і Будапештом через мовні норми нового закону про освіту, є діалог української влади із місцевою угорською громадою. "Ми можемо бути задоволеними законом про освіту, лише якщо угорська меншина буде задоволена", - зазначив тоді Сіярто.

Але минулого тижня угорські організації України, що брали участь у консультаціях на тему виконання мовних норм закону про освіту, заявили про свою відмову від участі у черговому, третьому за ліком, раунді консультацій, який було заплановано на 14 лютого. За словами міністерки освіти Лілії Гриневич, яка першою повідомила про демарш угорців, це призведе до затягування процесу врегулювання конфлікту. Своє рішення керівники угорської громади пояснили зверненням фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді до Конституційного суду України з проханням визнати сам закон неконституційним, додала міністерка.

Рішення припинити консультації представники угорської громади ухвалили на тлі компромісного кроку з боку уряду - у той самий день кабінет міністрів схвалив та передав до Верховної Ради законопроект, який пропонує подовжити перехідний період імплементації мовних норм на три роки. DW з'ясовувала, чому цього виявилося недостатньо для угорської меншини та чи залишився простір для компромісу у цій суперечці.

Заперечення і відмова

Конфлікт почав здаватися ще більш заплутаним, коли 16 лютого Сіярто заявив про те, що Україна насправді не запрошувала українських угорців на консультації. "Угорщина закликає Україну призупинити виконання Закону про освіту, а не проводити міжнародну кампанію брехні, поки не дійде до угоди з закарпатськими угорцями про всі деталі", - цитує Сіярто сайт угорського уряду. За словами міністра, Україна також повинна нарешті розпочати переговори із угорською меншиною.

Однак, у відповідній заяві угорських організацій, опублікованій днем раніше, не лише не заперечили запрошення на консультації, але й привітали схвалення законопроекту, що пропонує подовжити термін запровадження мовних норм закону про освіту. Попри це, представники громади висловили своє незадоволення тим, як Гриневич пояснила їхню відсутність на консультаціях. За їхніми словами, звернення до Конституційного суду лише частково стало причиною демаршу угорців. Як стверджують підписанти заяви, міністерство освіти надало занадто мало часу для належного вивчення своєї пропозиції, а час проведення консультацій та їхній порядок денний не було попередньо узгоджено. На підтвердження власної позиції на сайті Товариства угорської культури Закарпаття навіть опублікували копію відповідного запрошення від українського міністерства освіти.

Суперечлива мовна стаття

У заяві також зазначається, що предметом консультацій має стати не процес імплементації закону про освіту та ухвалення інших законів і підзаконних актів на його основі. Виправити, на думку представників угорської громади, необхідно суперечливу сьому статтю цього закону, де йдеться про мову в освіті, яка й викликала обурення угорців. "Після поправки основного закону про освіту доцільно проводити консультації стосовно інших законів освітньої галузі", - йдеться у документі, в якому такий підхід називається "реалізацією пропозиції Венеціанської комісії".

Усі спроби DW зв'язатися безпосередньо із представниками угорської громади, що підписали вищезазначену заяву, виявилися невдалими. Так, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та президентка Закарпатського угорського інституту Ілдіко Орос зараз перебуває у відрядженні і не може спілкуватися із пресою, запевняють у ректораті інституту. А у Товаристві угорської культури Закарпаття хоч і погодилися передати запитання редакції у письмовому вигляді голові товариства Василю Брензовичу, але на момент публікації статті так і не надали відповідей.

Гнучкість та діалог

На сайті Венеціанської комісії її висновок щодо закону про освіту було оприлюднено ще 11 грудня 2017 року. Там зазначалося, що для виконання сьомої статті закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства. Також Україні радили внести зміни до перехідних положень закону про освіту, забезпечивши довший перехідний період впровадження закону, звільнити приватні школи від нових мовних вимог, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті.

У спілкуванні із DW радниця міністерки освіти Іванна Коберник зазначила: Венеціанська комісія визнала, що мовна стаття Закону "Про освіту" є достатньо гнучкою, водночас Комісія вимагає її уточнень у подальших законах та підзаконних актах. У цих межах, за словами Коберник, українська сторона демонструє готовність до компромісу. "Міністерство освіти і науки готове деталізувати права і особливості освіти рідною мовою для національних громад у законі "Про загальну середню освіту". Саме для консультацій з цього питання і були запрошені в МОН представники угорської громади", - запевняє радниця.

Коберник також додає, що Лілія Гриневич заради налагодження діалогу готова не чекати представників українських угорців у Києві, а планує вже найближчим часом відвідати Закарпаття, аби розблокувати консультації. Утім, радниця міністерки не очікує швидкого прориву у діалозі. "Незабаром в Угорщині вибори, і, на жаль, це призводить до політизації мовного питання. Тому залишається чекати завершення виборів та сподіватися, що після них вдасться налагодити діалог в інтересах дітей", - зазначає Коберник.

Взаємна втома

Песимізм Коберник розділяють і опитані DW експерти. Утім, завідувачка Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України Надія Коваль зазначає, що принципового поліпшення ситуації не варто очікувати і після виборів, адже такий і навіть більший тиск на сусідів у питанні захисту інтересів угорських меншин Будапешт зійснює й на інші країни. І жодних передумов для зміни цієї політики правлячої партії "Фідес", за її словами, поки не простежується. "Тому компроміс тут можливий лише на угорських умовах, і Україні варто вже зараз для себе зрозуміти, наскільки небезпечною ми вважаємо ту загрозу, яку країні несе неконструктивна позиція Будапешта щодо євроатланичних перспектив Києва", - каже Коваль.

У тому, що Будапешт грає у позиції угорської громади визначальну роль, впевнений політолог Дмитро Тужанський, що спеціалізується на угорсько-українських відносинах. За словами експерта, представники угорських організацій Закарпаття не приховують координації дій із офіційним Будапештом у цьому питанні.

Тужанський також впевнений, що простір для комромісу зараз надзвичайно звужено - через втому від безрезультатних дебатів та взаємних образ. "Хоча, водночас, цей компроміс доволі очевидний та простий. Це чітке виконання рекомендацій Венеційської комісій, яка в своїх висновках не тільки перерахувала бажані кроки, а й окреслила своєрідну дорожню карту компромісу", - каже експерт.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги