Блог | Чи зіграє Путін у "російську рулетку" з Заходом?
Спільні російські російсько-білоруські навчання "Захід-2017", котрі мають пройти з 14 по 20 вересня, показують, що геополітична "біла гарячка" Москви здатна перейти у нову фазу. Держава-терорист Росія хоче вкотре показати Заходу свою "силу", нагнітаючи міжнародну обстановку і лякаючи своєю зброєю сусідні країни.
Чого хоче Путін? Запустивши новий виток Холодної війни після стількох років умовної "відлиги", він намагається пропагувати ідею, що бореться з західним (і особливо американським) "імперіалізмом", а не з західним демократичним лібералізмом. Росіяни люблять "персоналізувати" міжнародні відносини, розглядаючи їх як конфлікти між "великими державами", пише Віктор Каспрук у своєму блозі.
Та чи є сучасна Росія "великою державою" взагалі? Адже намагання Путіна повернути Росії (правонаступниці СРСР) статус наддержави вже коштує українцям тисячі людських життів.
Але СРСР, по суті, ніколи наддержавою і не була. Атомна бомба (вкрадена) – це ще не все.
І як колись Радянський Союз, Росія – це чумний барак для радісних рабів, котрі під зав’язку назомбовані імперською пропагандою. А запущений путіністами наддержавний міф знищує саму Росію.
Читайте: Есть ли свет в конце туннеля "ДНР"?
То ж чи втратив Путін зв’язок із реальністю, чи не втратив? Скоріш за все відповідь на це питання має бути: він побудував свою реальність, яка є не цілком реальна.
Стараннями Росії військово-стратегічна ситуація у світі явно погіршується. Путін веде себе на міжнародній арені як божевільний, і його погрози ядерною зброєю схожі на виклик демократичному Заходу зіграти з Москвою у "російську рулетку".
Видно, що мутований російський геном в "47 хромосом" не дає Путіну можливості тверезо поглянути на ситуацію, в яку він своїми діями в Україні втягнув увесь світ.
Водночас, напад на Україну ставить світ на грань ядерної війни не менше, ніж провокативне розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962 року.
Але СРСР ніколи не дозволяв собі приховувати свої дії в галузі стратегічних систем ядерного озброєння, за винятком одного випадку, Карибської кризи.
Путін своїми діями кидає виклик не тільки Сполученим Штатам і НАТО, він хоче розколоти Європу, "лепенізувати" її та відколоти від американців їхніх союзників. Приклад Греції і Угорщини, які погано керовані, але гарно "путіноорієнтовані", показує, що Кремль вишуковує кожну політичну шпаринку в європейській єдності для того, щоб за меншої можливості просунути туди московські інтереси.
Взявши під свій суворий контроль численні конкуруючі групи екс-кагебістів, мафіозі і регіональних баронів-розбійників, безжально "зачищаючи" кожного, хто не відповідає його критеріям відданості і покірності, Путін створив відносно передбачувану систему, яка діє подібно іншим злочинним організаціям.
Використовуючи схеми знімання данини, здійснюючи захист грошей "своїх" і "стерилізуючи" незалежно налаштованих губернаторів у бунтівних регіонах, він навів "порядок", якого в Росії не було раніше. Питання лише в тому, як підтримувати набрану "висоту"?
Читайте: Всем крымским татарам вынесли приговор
Він затіяв "гру" в Східній Україні під впливом емоцій (як свого часу СРСР в Афганістані), і імпульсивність непродуманого рішення вже б’є рикошетом у вигляді введення санкцій, активізації НАТО, відлякування іноземних інвесторів, міжнародної ізоляції Росії, у той час, коли ціна на нафту постійно падає.
Путінська емоційна залученість в Україні прирікає Росію на десятиліття стати світовим ізгоєм, а російський народ - до злиднів з моменту критичного падіння цін на нафту.
Проте токсична суміш з цинізму, самообману і ураженої гордості постійно штовхає російського диктатора до рішень, котрі потім (навіть і за великого бажання) переграти назад буде неможливо.
Путін вже настільки близько підійшов до "лінії неповернення", що у якийсь момент може і не відчути, що вже перейшов її.
Варто зрозуміти, те, що видає сьогодні себе перед світом за російську державу, є не що інше, як феноменом сучасності – кримінальним угрупованням, котре лише прикривається політикою і словоблуддям Лаврова на міжнародній арені.
Найнебезпечніше, що й досі ще дехто в світі пробує розглядати Росію, як велику наддержаву, яку можна сприймати на рівні з США або Європейського союзу.
Але пройде небагато часу після продовження санкцій і дуже легко буде доведено, що хиткі російські структури – це не що інше, як багато фарби на іржавій конструкції новітньої імперської Росії.
Прірва недовіри, яка нині простяглася між Росією і рештою світу, є наслідком дій карликового диктатора, якому вдалося через підконтрольне режиму телебачення і ЗМІ зазомбувати росіян, перетворивши глибоко закладений у них комплекс неповноцінності на сповідування імперських нісенітниць типу бажання світового панування: "Росія знову велика".
Росіяни, котрим потужно "промили мізки", не хочуть чути нічого іншого. А для переважної більшості росіян вторгнення в Україну представляється, як "священна війна" проти США та їхніх союзників на території України.
І зовсім не важливо, скільки разів ви читали "Братів Карамазових" Достоєвського, намагаючись заглянути в "таємничу" російську душу. Москва готується, бо західні санкції в даний час проткнули великі отвори у "пропагандистській повітряній кулі".
А кремлівський старець, добре розуміючи, що "газу" для цієї кулі стає все менше і менше, нервово стискає у своїх руках ядерну зброю.
Читайте: Российское надувательство
Росія є штучною державою, яка більшість зі своїх земель отримала в результаті кривавих воєн, колонізації, жорстокого придушення численних антиросійських повстань підкорених силою народів, знищення цивільного населення у величезній мережі радянських концтаборів ГУЛАГу.
Москва не може спокійно жити без конфронтації з кимось. Тому вторгнення до України – це не що інше, як сучасна російська версія монгольської навали.
Куди залучені наймані терористи, від чеченських банд Кадирова, до козаків і росіян, котрі вдерлися на українські території "на громадських засадах": десантники зі Пскова і Тольятті, "бойові" якути і буряти та кримінальні елементи зі всієї Російської Федерації.
Росія – це держава-терорист, яку очолює президент-терорист. Виходячи із цього, потрібно розуміти, що будь-які досягнуті угоди з Путіним мало чого варті. Бо він вважає, що світ починається і закінчується Путіним.
Путін і його подільники з КГБ захопили Росію, влаштувавши антидержавний переворот у 1999 році, і пообіцявши недоторканість Єльцину і його сім’ї в обмін на спокійну передачу влади.
Тому, по суті, від самого початку президентство Путіна є незаконним. Адже він отримав владу у спадок внаслідок імітаційних трюків на псевдовиборах.
Пітерський кегебешний урка блефує. Але чи зіграє Путін у "російську рулетку" з Заходом? Це залежить від того, чи проявлять демократичні держави твердість в українському питанні.
Адже вихований в пітерських підворіттях, він визнає лише закон сили. І доти, поки він не отримає сувору силову відсіч, він не відступить…
