Чи скасує українська влада декларування для активістів? - політичні новини України | Обозреватель 15 січня
Ви приймаєте участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
БлогиСвіт

Чи скасує українська влада декларування для активістів?

218

Попри тиск Заходу та відповідний президентський законопроект, частина українських активістів не очікує на скасування декларацій та готується звітувати.З початком року до тих, хто має в Україні декларувати свої статки, приєдналися і представники громадських об’єднань, які займаються антикорупційною боротьбою, а також контрагенти організацій, що отримують міжнародну технічну допомогу, спрямовану на протидію корупції. Ці зміни були ухвалені ще 23 березня торік завдяки так званій "поправці Чорновол", а на початку року, разом із докладними ро’ясненнями того, хто і як це має робити, про це нагадало на своєму сайті Національне агентство з питань запобігання корупції України (НАЗК).

Раніше поправку неодноразово намагалися скасувати, зокрема й з подачі президента Петра Порошенка, із її різкою критикою виступили на Заході, а низка активістів заявила, що бойкотуватиме е-декларування, вважаючи його дискримінаційним по відношенню до себе. DW з'ясовувало, чому українська влада не виконала своєї обіцянки і не позбулася спірної норми та як на це реагуватимуть західні партнери України та громадські діячі-антикорупціонери.

Марні спроби

Перша спроба скасувати поправку відбулася вже наступного дня після її ухвалення у Верховній Раді. Але відповідна постанова депутатів від "Самопомочі" Єгора Соболєва та Романа Семенухи так і не отримала навіть мінімально необхідної підтримки - "за" проголосувало лише 46 депутатів.

Втім, вже у вересні президент Петро Порошенко, який ухвалив ці зміни до законодавства 27 березня, змінив свою думку. Виступаючи перед народними депутатами у Верховній Раді, Порошенко назвав запровадження декларування для активістів-антикорупціонерів "нашою спільною помилкою" і закликав якомого швидше ухвалити внесений ним законопроект, який би скасовував норми, що стали чинними завдяки скандальній поправці. Попри вмовляння президента, перша спроба підтримати його нову ініціативу відбулася лише 21 грудня і одразу зазнала поразки. Депутати не спромоглися навіть включити законопроект до порядку денного Верховної Ради - "за" віддали свої голоси лише 175 нардепів.

За словами виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина, лише частина українських політиків розуміє, якої шкоди завдає іміджу України такий підхід до громадських організацій. "Номінально цим питанням у Верховній Раді опікується керівництво президентської фракції, але не помітно, аби сам президент активно наполягав на скасуванні е-декларування для антикорупційних активістів", - каже експерт. На його думку, за відсутності політичного лідерства успіх зусиль зі скасування поправки буде залежати від тиску західних партнерів Києва.

Важливіші питання

У Брюсселі, Вашингтоні та інших західних столицях із самого початку не приховували свого роздратування. Так, єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган назвав поправку "кроком назад" та додав, що її необхідно переглянути. Із негативними реакціями та закликом до відповідних правок виступили посольствах Сполучених Штатів та Великобританії, а також у міністерстві закордонних справ ФРН. З критикою виступили також міжнародні організації Freedom House та Transparency International.

Втім, невиконання українською владою обіцянки скасувати декларування для представників антикорупційних громадських організацій поки що так і не призвело до більш відчутних кроків. Востаннє у ЄС згадували про е-декларування для активістів у Звіті Європейського Союзу щодо механізму призупинення безвізу. Серед шести рекомендацій "з метою забезпечити повну імплементацію і стабільність вже здійснених реформ" від Києва вимагають скасувати поправки щодо електронного декларування антикорупційних активістів. Втім, на момент виходу статті на запит DW щодо можливих подальших дій у зв'язку із збереженням чинності спірної норми у дипломатичному представництві ЄС в Україні не відповіли.

У посольстві США у відповідь на запит DW зазначили, що, на відміну від державних чиновників, активісти не мають звітувати про використання бюджетних коштів перед українськими платниками податків. "Перетворення їх на мішені, тиск на них несумісні з європейським майбутнім України", - зазначається у повідомленні прес-служби посольства. Втім, як і у випадку із колегами з ЄС, запитання про подальші дії, пов'язані із цим питанням, залишилося без відповіді.

За словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, попри важливість цієї теми для Заходу, вона далеко не перший пріоритет для іноземних послів. Із цим погоджується і Юрчишин. "На тлі таких важливих питань порядку денного, як антикорупційний суд та приватизація, я б не став очікувати особливо активного тиску саме у питанні декларування для громадських активістів", - пояснює експерт.

Від саботажу до згоди

Серед самих представників громадських організацій панує різне ставлення до нових вимог. За словами Юрчишина, низка активістів вже заявила про свою відмову подавати е-декларації через те, що вважає цю норму дискримінаційною. "Вони свідомо не подаватимуть декларації, аби наражатися на позови з боку НАЗК та виносити це питання у публічну площину", - пояснює експерт. Інші ж, за його словами, навпаки, вважають для себе необхідним дотримуватися навіть абсурдної на їхню думку норми, аби не втратити морального права звинувачувати інших у порушенні українських законів, в той час як вони самі їх ігнорують.

Цієї точки зору притримується і Шабунін. Він запевняє, що працівники Центру протидії корупції та його контрагенти вже готові подавати власні декларації. Втім, активіст не очікує особливого тиску з боку влади на великі та відомі антикорупційні організації. "Їм це потрібно не для переслідування, а отримання даних для дискредитації. Наприклад, коли стануть відомі гонорари юристів, що розробляли законопроекти, їх почнуть порівнювати із зарплатами солдат у зоні АТО", - каже Юрчишин. Втім, за його словами, ця норма може бути набагато небезпечнішою для невеликих реігональних організацій, яким важче привернути увагу громадськості до своєї діяльності і де набагато важче знайти контрагентів, які будуть згодні декларуватись заради співпраці із антикорупційними громадськими організаціями.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги