Червоні лінії та чорні ходи: чого досягла Україна на Генасамблеї

За більш ніж три роки російсько-українського конфлікту Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй продемонструвала низьку ефективність у протидії сучасним викликам. ООН всіляко намагалася дистанціюватися від активної участі в мирному процесі, делегувавши відповідальність за врегулювання ситуації на Донбасі ОБСЄ і "нормандській четвірці". Але з плином часу стає все більш очевидним їх поразка: конфлікт вдалося "заморозити", але не більше того. Тим часом міжнародна кон'юнктура змінилася на користь України. Ці та деякі інші фактори дозволили зробити 72-ю Генасамблею більш предметною для Києва.

Про що говорили, на що натякали та про що вирішили промовчати світові лідери в ООН - розбирався "Обозреватель".

Зрушення по миротворцям

Ідея з розміщенням миротворців ООН на Донбасі не нова - Україна піднімала цю тему з початку 2015 року. Але всерйоз її обговорювали на Генасамблеї вперше.

"Необхідно рухатися вперед цим шляхом, чим швидше, тим краще. Таким чином, я вітаю початок обміну думками між членами Ради щодо просування по питанню миротворців", - зазначив президент України Петро Порошенко під час свого виступу в ООН.

Читайте: Умови Путіна неприйнятні: в ЄС розповіли про цілі введення миротворців на Донбас

"Обмін думками" - дуже точне формулювання етапу, на якому знаходиться процес узгодження миротворчої місії. Зараз сторони промацують ґрунт і готовність партнерів і опонентів до поступок.

Свою "червону лінію" компромісу Україна змалювала чітко: мандат миротворців повинен поширюватися на всю окуповану територію країни, у тому числі на кордон з Росією.

Читайте: "У РФ вже розуміють": Огризко спрогнозував результат переговорів по миротворцям

Позиція Москви: місія ООН повинна працювати тільки на лінії зіткнення і тільки для захисту спостерігачів ОБСЄ. У такому форматі введення миротворців втрачає будь-яку цінність для України: це "заморозить" конфлікт на довгі роки і дасть РФ шанси послабити санкційний тиск. "Наша пропозиція дуже чітка: миротворці будуть тільки охороняти спеціальну моніторингову місію ОБСЄ і тільки при виконанні спостерігачами функцій, що випливають з Мінських домовленостей", - сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Чорний хід

Генасамблея показала, що ідея місії ООН отримала досить широке міжнародне схвалення. Але що ще більш важливо - ключові країни висловилися на підтримку саме української пропозиції щодо миротворців. Це, наприклад, Німеччина, Франція, Великобританія, Литва і Польща. Ще до Генасамблеї схожу позицію озвучили в Державному департаменті США.

Читайте: У США закликали розмістити миротворців ООН на українсько-російському кордоні

Крім іншого, у Кабінеті міністрів України повідомили, що Сполучені Штати і Франція висловили готовність фінансувати місію на Донбасі. Про те, що питання зрушилося з мертвої точки, свідчить ще й прийняття Радою безпеки ООН резолюції про реформування миротворчих операцій для підвищення їх ефективності.

І все ж основна проблема не зникла - у Росії як і раніше є право вето в Радбезі. Але Україна робить ставку на "чорний хід". У 1950 році, щоб обійти вето Радянського Союзу, ООН прийняла резолюцію "Об'єднання заради миру". Документ створив лазівку, якою в теорії може скористатися Київ. Суть така: миротворчу місію реально схвалити і через Генасамблею, але для цього знадобиться дві третини голосів, а це серйозний виклик. Поки не ясно, чи є в України такий рівень підтримки.

Читайте: Український генерал пояснив, чому необхідно ввести миротворців на Донбас

У будь-якому випадку узгодження миротворчої місії відбудеться не раніше наступної Генасамблеї, тому найближчими місяцями - період посиленої дипломатичної боротьби України.

Голодомор, Крим, КНДР

У виступі президента Петра Порошенка було ще два цікавих посила: заклик до ООН визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу і пропозиція створити групу друзів щодо деокупації Криму. Правда, на відміну від миротворців, ці ідеї не знайшли публічного відгуку на полях Генасамблеї.

Читайте: "Україна хоче миру": всі подробиці виступів Порошенко в ООН

Та й сама Україна, як і російська агресія, не були головними предметами обговорення. Тон загальної дискусії задавали США в особі президента Дональда Трампа, а він в своєму виступі тактовно обійшов українське питання стороною, згадавши його між рядків.

Глава Білого дому очікувано зробив акцент на проблемі КНДР, терористичній загрозі і необхідності реформування ООН. Порошенко також торкнувся "трендові" теми. Зокрема, президент засудив ядерні випробування і багаторазові запуски балістичних ракет Північною Кореєю. Це було необхідно ще й зважаючи на нещодавній ракетний скандал, пов'язаний з Україною.