Воєнний стан: про що сперечаються в Раді і до чого готуватися

Найбільші фракції парламенту не можуть вирішити, в якій редакції буде введено військовий стан в Україні. Каменем спотикання стало питання про термін оголошення спеціального режиму.

Яким може бути воєнний стан в Україні — розібрався OBOZREVATEL.

Що запропонував президент

Президент України Петро Порошенко підписав указ про введення воєнного стану в Україні з 26 листопада по 25 січня.

Цим він ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони України від 26 листопада, йдеться в указі, опублікованому прес-службою президента України. На такий крок глава держави пішов у зв'язку з діями Росії проти кораблів Військово-морських сил України, які призвели до тяжких наслідків і є злочином збройної агресії.

Читайте: В Україні можуть почати мобілізацію: РНБО дала доручення

Наразі відомо, що діятиме воєнний стан на території всієї України. У регіонах будуть створені військові ради, які координуватимуть призов, а також роботи із забезпечення безпеки.

Ще один важливий момент — президент України отримає право самостійно визначати кількість мобілізованих українців. Йому не потрібно буде отримувати згоду парламенту. Наразі відомо лише про часткову мобілізацію.

Здебільшого ухвалений документ стосується інфраструктурних моментів. Державні підприємства в разі потреби надаватимуть свої потужності на потреби армії. Можливо, буде введено комендантську годину.

Чому розгорівся скандал

Станом на 17.00, народні депутати з двох найбільших коаліційних фракцій не прийшли до консенсусу. Головне питання — скільки днів має тривати воєнний режим. Справа в тому, що в разі оголошення воєнного стану на 60 днів, президентські вибори в березні 2019 року зі великою часткою імовірності не будуть організовані.

Згідно з діючими нормами, виборчий процес стартує 31 грудня. При цьому в законі про воєнний стан зазначено, що на час його дії накладається заборона на здійснення будь-яких виборів. Відповідно вибори в березні 2019 року не відбудуться.

Якщо рішення буде проголосовано з позначкою в 30 днів, то воєнний стан буде завершено 26 грудня. В цьому випадку процес не буде зірваний.

Читайте: Конфлікт Росії та України у Керченській протоці: всі подробиці

У коментарі OBOZREVATEL один із нардепів від "Народного фронту" заявив, що фракція вирішила підтримати рішення про воєнний стан тільки в першому читанні. Це дасть можливість внести правки і "протягнути" ту саму норму про 30 днів. Ще один камінь спотикання між двома фракціями — територія дії воєнного стану. "Фронтовики" наполягають, щоб рішення діяло лише на окремих територіях, а не по всій Україні.

Після консультацій президент Петро Порошенко пішов на поступки "Народному фронту" і знизив термін дії документа до 30 днів. Так, воєнний стан буде введено з 9:00 28 листопада.

Частина фракцій парламенту виступили проти третього пункту проекту рішення Петра Порошенка. З трибуни парламенту голова Радикальної партії Олег Ляшко і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко розкритикували редакцію указу про введення військового стану, яка передбачає скасування статей (30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 43, 53) і занадто широке обмеження прав і свобод.