"Блакитні шоломи" для Донбасу - шанс примирити Росію та Захід?

189

Глава МЗС ФРН закликав до нової "східної політики" ЄС щодо Росії. Опитані DW експерти вважають цю ідею нереалістичною.Німеччина, як жодна інша країна в Європі, зацікавлена у розрядці напруженості у відносинах з Росією. Однак така нова "східна політика" не може бути, як це було в минулому, суто німецькою, вона повинна бути тільки загальноєвропейською. Шлях же до нормалізації відносин Росії з Європейським Союзом та із Заходом у цілому, проходить через Донбас.

З такою тезою у вівторок, 5 грудня, виступив міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) під час зовнішньополітичного форуму Фонду імені Кербера (Körber-Stiftung), що днями проходив у Берліні.

Анексія Криму залишається порушенням міжнародного права

Глава зовнішньополітичного відомства ФРН не змінив своєї оцінки російських дій щодо України. Він засуджує втручання РФ у конфлікт на сході України і анексію Криму, називаючи її порушенням територіальної цілісності України. Цим, вважає міністр, Москва поставила під сумнів необхідність дотримання міжнародного права і світовий порядок у цілому.

"На даний час довіру у відносинах між Росією і США або НАТО настільки ґрунтовно підірвано, - констатує Ґабріель, - що обидві сторони починають сумніватися у корисності політики скорочення ядерних озброєнь, що проводилася в 80-ті роки минулого століття".

Німецький міністр висловив сумніви щодо довгострокової дії заборони 1987 року на розміщення атомних ракет середньої дальності в Європі і не виключив нового витка гонки ядерних озброєнь на континенті. А головним потерпілим в такий "холодній війні 2.0", за його оцінкою, стане саме Німеччина.

Ґабріель про санкції щодо РФ та місії ООН на Донбасі

Щоб не допустити подібного розвитку подій, глава МЗС ФРН вважає за необхідне повернути Росію в поле того правового порядку, який так довго забезпечував безпеку в Європі. Але не тільки за допомогою санкцій, які він, як і раніше, називає допустимим інструментом тиску на Кремль.

"Було б великим прогресом, - заявив Ґабріель, - якби ми змогли домовитися з Росією про стабільну місію "блакитних шоломів" ООН на сході України з тим, щоб, нарешті, досягти довгострокового припинення вогню і відведення важких озброєнь".

Той факт, що Москва взагалі готова обговорювати це питання, він вважає обнадійливим і пропонує в обмін на домовленість про "блакитні шоломи" надати європейську допомогу в післявоєнному відновленні Донбасу і зробити перші кроки в напрямку скасування санкцій.

"Це не стане остаточним розв'язанням конфлікту в Україні або виконанням мінських домовленостей, - визнає Ґабріель, - але буде проривом і великим кроком у бік нової політики розрядки у відносинах з Росією".

Щоправда, нова політика розрядки в сучасних умовах не може бути лише німецькою, пояснив Ґабріель. Успішною, на його переконання, вона здатна стати тільки у тому випадку, якщо її підтримають нові члени НАТО і ЄС з країн Східної та Центральної Європи.

Нова східна політика - красиво, але нереально

Керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister) не дуже вірить в реалістичність нової загальноєвропейської східної політики.

"Я не бачу, як Євросоюз може домовитися про нову політику розрядки щодо Росії, - заявив він в інтерв'ю DW. - Просто хоча б тому, що позиції країн-членів ЄС занадто різні". Але і з боку Росії експерт не бачить щирих дій, спрямованих на розрядку напруженості. Конфлікт між Росією з одного боку, ЄС і Німеччиною - з іншого, за його оцінкою, навпаки, посилюється. Тому те, що сказав Ґабріель, Майстер вважає риторикою, виразом нездійсненних надій міністра.

Зовнішньополітичний експерт парламентської фракції ХДС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) теж критично поставився до запропонованої міністром закордонних справ нової східної політики щодо Росії.

Перш, ніж говорити про розрядку або роззброєння, заявив він в інтерв'ю DW, "треба домогтися виконання мінських домовленостей, показати, що ми не можемо прийняти в довгостроковій перспективі окупацію Криму". Євросоюз же, за його словами, "повинен навчитися самостійно забезпечувати свої інтереси в сфері безпеки".

Роль Росії та ЄС на світовій арені

В принципі, Зіґмар Ґабріель також виступає за більш активну роль ЄС на світовій арені. "Або ми самі будемо творчою силою в цьому світі, або світ сам організує нас на свій розсуд", - зазначив він.

Ґабріель назвав три можливих, з його точки зору, варіанти майбутнього глобального світоустрою. Перший з них - "G-нуль": система, за якою, як кажуть, кожен за себе. Такий стан міністр порівняв із ситуацією в Європі після підписання Вестфальського миру, тобто з часу закінчення у 1648 році Тридцятилітньої війни до 1945 року.

Другий варіант - "G-2": реанімація біполярного світу з тією тільки різницею, що місце другої поряд з США наддержави посяде не Росія, а Китай. Третій варіант, який Ґабріель вважає кращим, - "G-ікс": де "ікс" менше, ніж в G-20, але і не ідентичний G-7. І ось в такому світі, що має не два, але і не двадцять полюсів, він хотів би бачити Євросоюз у новій, більш активній ролі.

Однак чи не є такий підхід німецького міністра ляпасом для Росії, яка претендує на роль великої держави? Ні, адже саме такими є реалії світової політики, вважає Штефан Майстер.

"З точки зору і економіки, і ресурсів, і своєї привабливості, Росія - це не глобальна, а регіональна держава, - вказує експерт. - Так, у неї є атомна зброя і постійне місце в Раді Безпеки ООН, які відображають глобальні амбіції, але це не держава, яка визначає світовий порядок, у неї для цього немає ресурсів. На цю роль можуть претендувати тільки Китай і США".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги