Atlantic Сouncil застеріг Зеленського від політично лояльних призначень: названо можливі наслідки

Схильність президента України Володимира Зеленського до політично лояльних призначень та нехтування верховенством права та інституційною незалежністю може спричинити цілу низку небажаних економічних наслідків для України.

Відповідну думку висловив старший співробітник Атлантичної ради Андерс Аслунд у своїй статті "Політична відставка Голови Національного банку дискредитує Україну" в Atlantic Сouncil.

Зокрема, він зазначив, що Зеленський має схильність до політично лояльних призначень, і це дедалі більше розуміють на Заході.

"Схильність Зеленського до політично лояльних призначень була очевидною на початку цього року, коли генпрокурора Руслана Рябошапку було звільнено парламентом, лише за пів року після вступу на посаду. За словами Рябошапки, найбільша його помилка полягала в тому, що він вирішив зосередитись на реформуванні органів прокуратури, а не на політично мотивованих справах проти колишнього президента України Петра Порошенка. Щоб забезпечити достатню парламентську підтримку для усунення Рябошапки, депутати Зеленського об'єдналися з прокремлівською "Опозиційною платформою — За життя". Відтоді наступниця Рябошапки відкрила велику кількість справ проти ПорошенкаЗеленський неодноразово підтверджував свою підтримку незалежності НБУ, в тому числі у зобов'язаннях перед МВФ. Він продовжував це робити останніми днями на тлі відставки Смолія, але такі твердження зараз не користуються довірою. Чому хтось повинен сприймати українського лідера чи його слово серйозно, коли він порушив суть своїх обіцянок перед МВФ протягом кількох днів після отримання початкового траншу на суму 2,1 мільярда доларів?", - зауважує Аслунд.

"Наразі в Києві триває спекуляція щодо особи чергового голови НБУ. Оптимісти сподіваються, що розумне призначення може допомогти пом’якшити негативний вплив відставки Смолія. Але, незалежно від того, хто очолить Національний банк України, він опиниться в умовах загрози реального чи потенційного політичного втручання. Зеленський та його команда дискредитували себе, порушуючи незалежність НБУ, і цю шкоду не можна легко відмінити", - резюмує Андерс Аслунд.

"Це прагнення до насичення ключових установ лояльними людьми стає все більш помітною рисою президентства Зеленського. Мабуть, найвідомішим є призначення Зеленським друга дитинства та близького товариша Івана Баканова головою Служби безпеки України. Такий крок багато хто вважав безпрецедентним, а СБУ цього тижня вступила в суперечку з приводу нещодавньої відставки Смолія з Національного банку. Після того, як попередниця Смолія Валерія Гонтарева публічно розкритикувала цей крок, СБУ опублікувала заяву, в якій забороняє коментарі про те, що "може зашкодити національній безпеці країни" або "негативно вплинути на ситуацію в країні", – зауважив експерт із Вашингтону.

"Зважаючи на тривалу кампанію залякування, спрямовану на Гонтареву, Смолія та інших посадових осіб НБУ, подібні втручання з боку служб безпеки країни не можуть мати успіху, але можуть впливати на свободу слова. Це неминуче сприяло зростанню занепокоєння щодо прихильності нинішньої влади до основних демократичних принципів", – написав Андерс Аслунд.

Він наголосив, що відставка Голови НБУ Якова Смолія і його публічна заява про політичний тиск на незалежність Нацбанку стала ударом по репутації адміністрації Зеленського.

"Колишній голова НБУ також заявив, що його відставка стала кульмінацією тривалої кампанії, коли команда Зеленського регулярно зловживала своїми повноваженнями, висуваючи вимоги до НБУ та підриваючи його інституційну незалежність. Це стосувалося закликів знизити ставки, одночасно дозволяючи зростання інфляції та ослаблення гривні. Ці звинувачення співпадають із публічними заявами Зеленського. Український лідер публічно підтримав обмінний курс 30 гривень за долар США, що приблизно на 11% нижчий від поточного курсу. Зеленський стверджує, що це було б добре для експортерів та сприяло б розвитку українського виробництва. Йому варто було сказати про те, що слабша валюта може спричинити цілу низку небажаних економічних наслідків, включаючи помітне скорочення витрат і міжнародної мобільності пересічних українців", – зауважив Аслунд.

Він констатував, що вимушена відставка голови НБУ викликає тривоги фундаментального характеру. "Вони хотіли дискредитувати керівництво Національного банку та замінити його людьми, яких можна контролювати", — заявив він.

"Без верховенства права не може бути права власності. Тим часом, якщо Національний банк не є незалежним, економіка стає заручником вузьких політичних інтересів. За таких обставин ані вітчизняні, ані іноземні інвестори не будуть зацікавлені в Україні. Міжнародні партнери країни також матимуть підстави зробити паузу перед поглибленням своєї діяльності", – зауважив експерт.

МВФ давно висловлює високу оцінку Національному банку України й однозначно наполягає на постійній незалежності НБУ. Ця позиція чітко прозвучала у заяві, що супроводжувала новини про нову програму МВФ у розмірі 5 мільярдів доларів для України у червні 2020 року, Зеленський неодноразово підтверджував свою підтримку незалежності НБУ, зокрема, у зобов'язаннях перед МВФ. Він продовжував це робити останніми днями на тлі відставки Смолія, але такі твердження зараз не користуються довірою. Чому хтось повинен сприймати українського лідера чи його слово серйозно, коли він порушив суть своїх обіцянок перед МВФ протягом кількох днів після отримання початкового траншу на суму 2,1 мільярда доларів?" – зауважив Аслунд.

"Наразі в Києві триває спекуляція щодо особи чергового голови НБУ. Оптимісти сподіваються, що розумне призначення може допомогти пом’якшити негативний вплив відставки Смолія. Але, незалежно від того, хто очолить Національний банк України, він опиниться в умовах загрози реального чи потенційного політичного втручання. Зеленський та його команда дискредитували себе, порушуючи незалежність НБУ, і цю шкоду не можна легко скасувати", – підсумував Андерс Аслунд.

Як повідомляв OBOZREVATEL, на сайті президента України з'явилася петиція з вимогою до Володимира Зеленського піти у відставку за порушення закону – 7 липня 2020 року він зізнався, що не задекларував 5,1 млн грн доходів від погашення ОВДП.