Візьміть участь
у розіграші
футболки з логотипом Obozrevatel Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Порошенко не зможе довго балансувати між прагненнями середнього класу і бажаннями олігархів

10.5тЧитати матеріал російською

Інавгураційна промова новообраного Президента України Петра Порошенка викликала своїм новаторством стільки позитивних відгуків з боку експертів, журналістів і політиків, як вітчизняних, так і зарубіжних, що негатив, викликаний "несподіваним" появою на офіційному прийомі в "Мистецькому Арсеналі" незліченної кількості одіозних персонажів, можна вважати маленькою ложкою дьогтю в бочці меду.

Насправді, занепокоєння повинен викликати не персональний склад запрошених, який значною мірою визначався формальними вимогами куртуазности та протоколу, а підозра, що новообраний Президент, запросивши на прийом чимало людей з оточення колишніх Президентів, зокрема, і Януковича, вирішив спиратися на той ж панівний клас, що і його попередники.

Ази політичної науки стверджують, що державна влада, незважаючи на необхідність певним чином узгоджувати антагоністичне прагнення членів суспільства і залагоджувати різноманітні соціальні протиріччя, проте завжди здійснюється в інтересах окремих соціальних груп, на підтримку яких спирається. Враховуючи це, цілком природно поставити питання: інтереси якої соціальної групи збирається захищати новообраний Президент України і на чию підтримку розраховує в першу чергу.

Відповідь на це питання значною мірою залежить від відповіді на інше: яка соціальна група була двигуном подій на Евромайдане, які в кінцевому результаті і привели Петра Порошенка в президентське крісло.

За великим рахунком відповідей може бути не так і багато: це або напівміфічний "середній клас", який рішуче повстав проти тиранії заради європейського демократичного майбутнього України або цілком реальні олігархи, обурені нахабством Януковича і "сім'ї" в нелегкій справі самозбагачення за рахунок інших. Ще одним варіантом можуть бути великі геополітичні гравці ЄС і США, зацікавлені в тому, щоб вирвати Україну з обіймів Російської Федерації.

Швидше за все, всі ці три відповіді правильні, оскільки інтереси всіх вищезазначених акторів збіглися в просторі та часі, утворивши єдиний вектор сили, спрямований проти кримінального режиму Януковича.

Однак, повалення Януковича вдруге після Помаранчевої революції оголило очевидну істину: інтереси великого бізнесу і олігархії збігаються з інтересами нинішньої політичної еліти. Саме тому більшість великих політичних проектів створюються олігархами і орієнтуються на широкі верстви, переважно зубожілого населення. Банальна логіка - таких людей більше, купити їх голоси дешевше, ніж боротися за визнання і голоси продуктивної частини суспільства. Як показує політичний процес, в Україні олігархам легше прийняти концепцію патерналістської держави, до якої так звикли українці за часів радянської влади, і кидати час від часу "Голоту" недоїдки з панського столу, ніж, погодившись з концепцією ліберальної держави, змінити правила гри і допустити до панського столу прибульців з "середнього класу", саме існування якого становить серйозну загрозу нинішній політичній системі і панування олігархії.

Під таким кутом зору набувають цілком конкретний зміст нещодавні заяви "вічного революціонера" ??Луценка про те, що Рінат Ахметов нібито є "попутником української революції". Разом із заявою про готовність очолити пропрезидентську партію "Солідарність" слова Луценка дають чимало підстав сумніватися в бажанні нової команди проводити реформи, оскільки панівний клас найменше зацікавлений у будь-яких змінах.

На превеликий жаль, "середній клас", під яким у даному випадку слід розуміти найбільш продуктивний шар суспільства, незважаючи на зростання громадянської активності після подій на Майдані досі не зміг створити потужну політичну партію, яка б артикулювала і відстоювала його інтереси. Тим більше середньому класу не вдалося перетягнути на свій бік "мовчазну більшість", яка, як показали вибори до Київради, декларує своє бажання змін, але і далі підтримує "колишніх".

У будь-якому випадку наявні тенденції суспільно-політичного розвитку неминуче призведуть або до появи такої політичної сили, або до зникнення в Україні продуктивного класу як такого, що фактично означатиме незворотне, хоча і відстрочене зникнення української державності.

Також потрібно усвідомлювати, що насправді тільки військово-політичне протистояння на Донбасі дозволяє утримувати крихкий мир між "героями революції гідності" і "учасниками олігархічного змови". Але так не триватиме вічно: довгий час балансувати між прагненням першого радикально змінити правила гри у суспільстві і бажанням другого зберегти панівний статус-кво новообраному Президенту України не вдасться.

Рано чи пізно Петру Порошенко потрібно буде визначатися.

Валентин Гладких, кандидат філософських наук, політичний аналітик

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Читайте всі новини по темі "інавгурація Порошенко" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы