Бюджет під себе

Кабмін Віктора Януковича перейшов від слів до справи, припинивши загравання з електоратом і розпочавши велику гру за перерозподіл казенних грошей: у минулу п'ятницю проект головного фінансового кошторису країни був поданий до парламенту. Ця подія супроводжувалася гучною піар-кампанією, мета якої - закарбувати в умах громадськості неповторність і геніальність фінансового творення нової виконавчої влади. Представники економічного блоку уряду амбітно заявили, що вперше за кілька років змогли запропонувати країні замість бюджету проїдання бюджету розвитку за рахунок істотного розширення його інвестиційно-інноваційної складової та зниження фіскального тиску на бізнес з одночасним збереженням взятих раніше державою високих соціальних зобов'язань.

Настільки благородна мета досягнута вельми сумнівним способом. Уряд дав друге життя офіційним українських офшорам, повністю відновивши пільги для СЕЗів і ТПР ів. А відсутні казні гроші, які будуть осідати в кишенях "інвесторів" і "інноваторів", стануть займати, обтяжуючи бюджет непомірними борговими зобов'язаннями.

Розмах, з яким Кабмін підійшов до підготовки проекту бюджету-2007, вражає з перших же сторінок. Наступного року розмір дефіциту держбюджету встановлений на рівні 15,1 млрд грн., Або 2,55% ВВП, касовий розрив зведеного бюджету буде і того більше: за офіційною інформацією Мінфіну, його доходи заплановані на рівні 179 400 000 000 грн., Витрати - 196400000000 грн. Такого розмаху законотворці не могли собі дозволити навіть напередодні парламентських виборів, коли завданням номер один ставилася аж ніяк не збалансованість бюджету, а максимальне задоволення запитів електорату. Нагадаємо, що плановий дефіцит держскарбниці цього року складає трохи більше 13 млрд грн. (Зокрема загального фонду - 11 млрд грн.). Більш того, в часи свого прем'єрства Микола Азаров і сам був активним противником бюджетної дефіцитності. У 2004 р. не без його участі в остаточній версії бюджету-2005 перевищення витрат над доходами було скорочено із спочатку планувалися 11 млрд грн. до 8,8 млрд. Його переконання з тих пір залишилися незмінними лише в одному: бюджетний дефіцит потрібно покривати за рахунок виходу на ринки запозичень . Цю ідею він просуває з маніакальною наполегливістю. Ледве освоївшись на посаді віце-прем'єра, пан Азаров заявив, що Україна має непристойно малий рівень боргів. Втім, дуже скоро ця прикра помилка буде виправлена. "У проекті бюджету на наступний рік зовнішні запозичення заплановані на рівні 6 млрд грн., Внутрішні - 3,8 млрд грн.", - Повідомив перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов, презентуючи документ. Ця обставина вельми радує його шефа. "Ми виходимо на нормальні параметри, які визначають співвідношення внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відношення загального обсягу державного боргу до ВВП", - похвалився пан Азаров, явно ігноруючи той факт, що захопившись позичанням грошей для покриття бюджетного дефіциту, уряд переносить навантаження на бюджети наступних 3-5 років. Причому ця обставина посилюється двома малоприємними для країни факторами: виходити на ринок запозичень Мінфіну доведеться у період зростання вартості ресурсу, а після того як одне з провідних рейтингових агентств - Fitch Ratings - визнало Україну високоризикової для інвестицій, виторгувати для країни хоча б найменші послаблення відомству навряд чи вдасться.

Але найприкріше навіть не в цьому: по суті, на всі ці жертви Кабінет Міністрів пішов тільки заради того, щоб знову обдарувати пільгами компанії, що працюють в зонах зі спеціальним режимом оподаткування. Причому, якщо раніше Микола Янович клятвено обіцяв повернути пільги лише ефективним СЕЗам і ТПР ам, то в проекті бюджету такими обдарували всіх без винятку. Вже наступного року вони можуть бути звільнені від необхідності платити податок на прибуток та митні платежі при ввезенні обладнання для реалізації інвестиційних проектів і комплектуючих до нього (що реально ввозилося під цим прикриттям, відомо дуже добре). За найскромнішими підрахунками, така щедрість уряду коштуватиме скарбниці не менше 12,5 млрд грн.

Ще однією категорією обдарованих податковими послабленнями можуть стати державні підприємства. Бюджетний проект, як повідомило Міністерство фінансів, передбачає зниження нормативу відрахувань частини прибутку державних підприємств з нинішніх 50 до 15%, що має заощадити для них в цілому близько 2 млрд грн. Деякі експерти угледіли і в цьому благородному вчинку підступ, тут же пригадавши положення законопроектів, що стоять в черзі на розгляд парламентаріїв на поточній сесії. За ним до управління державними активами можуть бути допущені приватні компанії та фізичні особи, що фактично дозволить великому бізнесу встановити контроль над держпідприємствами, які не приватизуючи їх. Податковий подарунок також отримають банкіри у вигляді зменшення ставки збору з купівлі-продажу валюти на міжбанку з нинішніх 1,3 до 1%. За підрахунками Кабінету Міністрів, зазначені новації залишать в кишенях бізнесу близько 36 млрд грн., Які той, як сподіваються в уряді, пустить на інвестиційний розвиток.

Кабмін також збирається підтримувати окремі галузі і підприємства прямими дотаціями. На ці цілі планується витрачати кошти, отримані від приватизації: згідно з планом, це 10 млрд грн. (3 млрд - на створення стабілізаційного фонду, який допоможе згладити майбутнє підвищення ціни на газ, інше - промисловцям і аграріям). Серед пріоритетів названі паливно-енергетичний комплекс (левова частка виділених коштів піде на реконструкцію і переобладнання шахт), житлово-комунальне господарство, АПК, обробна промисловість і будівельна галузь (Кабмін має намір стимулювати житлове будівництво прямими фінансовими вливаннями з бюджету). Поки уряд не говорить, хто конкретно отримає ці кошти, але те, що вони дійдуть до адресата, не викликає Сомен. "Ми розглянули приватизаційний список і вважаємо, що при нормальній організації, при прозорих конкурсах ми ці 10 млрд спокійно будемо мати", - повідомив пан Азаров. Дійсно, в досить значному приватизаційному списку, куди увійшло близько п'ятисот об'єктів, є дуже цікаві: ВАТ "Сумихімпром" , "Точмаш" , "Ленінська кузня" , "Фрегат", "Азовмаш" , Ізмаїльський судноремонтний завод.

Так відверто перекраівая фінансові потоки бюджету, уряд подбав про те, щоб документ без проблем пройшов через ВР. Явно умаслівая ліві парламентські фракції, Кабмін заклав в документ досить солідні соціальні витрати: підвищення до 400 грн. мінімальної заробітної плати з поетапним її ростом до кінця 2007 р. до 450 грн., збільшення розміру допомоги сім'ям з дітьми, соціальної допомоги "чорнобильцям" та ін "Урядовий проект бюджету поки не розглядався на комітеті, проте вже зараз я можу сказати, що у членів комітету від "НУ" і БЮТ буде чимало зауважень, зокрема, щодо майже дворазового збільшення бюджетного дефіциту, його покриття за рахунок державних запозичень, поновлення пільг для ВЕЗ. Але, на жаль, "НУ" і БЮТ як в комітеті, так і в парламенті складають меншість. Так що нам буде складно впливати на бюджетний процес ", - сумно констатував перший заступник Комітету з питань бюджету Павло Жебрівський.