Сергій Грищенко: "Конкурс був приречений на провал"

- "Наша Україна", БЮТ і Соцпартія спільно виступали за те, щоб повернути "Криворіжсталь" під контролю колишніх власників. Але далі їх позиції кардинально розійшлися: "НУ" і Блок Юлії Тимошенко наполягали на приватизації комбінату, а соціалісти - на збереженні його в держвласності. Хто все-таки прав, і чому потрібно було приватизувати "Криворіжсталь"?

- Я навіть не буду говорити про складнощі в бюджеті цього року, про проблеми з його дохідною частиною. Це загальновідомо. Але є ще кілька моментів, про які потрібно сказати.

Перший: приватизувати "Криворіжсталь" і провести гласний, відкритий аукціон треба було хоча б для того, щоб колишні власники комбінату не мали ілюзій, що ситуація може змінитися на їх користь. Адже одна справа - судитися з державою і зовсім інша, коли є новий приватний власник, теж має "священне право власності". Тобто Україна в особі нового покупця комбінату знайшла могутнього союзника.

Другий: чому не можна було залишати підприємство у державній власності? Відомо, що ми сьогодні стоїмо на порозі вступу до СОТ, впритул підійшли до отримання статусу країни з ринковою економікою в Європейському Союзі, успішно йдуть переговори про надання такого статусу в США. Це - найважливіший результат, однак, як і будь-яку справу, він має не тільки свої плюси, а й мінуси.

Для нас дійсно відкриються нові ринки. Але можна не сумніватися, що слідом за цим підуть нові антидемпінгові процеси, інші санкції. А як відомо, 85% продукції "Криворіжсталі" поставляється на зовнішній ринок. Залишаючись в держвласності, у комбінату дуже мало шансів мати скільки-небудь прийнятні умови (порівняно з іншими підприємствами), щоб виграти у цій торговельній війні.

- У Євросоюзу упередження до держпідприємств?

- Чиновники в Євросоюзі, в міністерстві торгівлі США, які розглядають антидемпінгові санкції, заздалегідь кажуть, що якщо підприємство державне, значить, воно має державні кредити; якісь дотації; податкові пільги чи інші преференції.

Тобто, з їхньої точки зору, якщо державне, то свідомо неринкове, і вже в силу цього до такого підприємства повинні бути застосовані більш жорсткі заходи.

Наведу приклад. У січні 2001 року, в останні дні роботи минає адміністрації Клінтона, ми вели переговори по так званому всеосяжний торговельної угоди по сталі. Дуже швидко змогли домовитися з американцями по приватизованим "Запоріжсталі", "Азовсталі", іншим комбінатам. Отримані квоти зберігали за нами від двох третин до трьох чвертей колишнього ринку цих підприємств.

Що ж стосується державної "Криворіжсталі", то максимум, що ми могли виторгувати, - 20% колишніх обсягів, і тільки з однієї причини - це держпідприємство.

Нарешті, коли вирішувалося питання про надання Україні статусу країни з ринковою економікою, то до уваги брався той фактор, що у нас в металургії дуже високий ступінь приватизації. На момент переговорів з цього статусу "Криворіжсталь" уже вважалася приватизованої (хай і неправильно, як ми сьогодні знаємо з судових рішень) і значить, ступінь приватизації в металургії досить висока. Якщо сьогодні "Криворіжсталь" залишати державної, то ми автоматично, на 20% у всіх показниках відкотимося назад.

І третій момент, теж істотний: дуже вже багато бажаючих "покермувати" збутом продукції "Криворіжсталі", причому в інтересах конкретних політичних сил. При приватному хазяїні це буде неможливо.

- Чому, на вашу думку, глава Фонду держмайна Валентина Семенюк і її соратники по СПУ намагалися зірвати приватизацію комбінату?

- Наведу слова однопартійця Семенюк Йосипа Вінського: "Вона (Семенюк) як член Соцпартії - політично відповідальна особа і не може брати участі в ганебній розпродажу ключових стратегічних об'єктів державної власності України".

Тобто, з одного боку, є якась ідеологічна спрямованість. А з іншого - за цим можуть стояти конкретні інтереси фірм, які тим чи іншим способом пов'язані з Соцпартією. Парламентом прийнято спеціальну постанову по цій темі, здійснюється перевірка - хто конкретно стоїть за фірмами, через які реалізується продукція "Криворіжсталі".

- Мова йде про компанію "Трансальпіна", в причетності до якої підозрюється народний депутат від Соцпартії Микола Рудьковський?

- Як не дивно, про компанію "Трансальпіна" та її можливого зв'язку з Миколою Рудьковським я дізнався з листа Валентини Семенюк. У липні вона звернулася до мене з проханням повідомити, чи були в міністерстві на розгляді контракти фірми, оскільки її, Семенюк, на засіданні уряду звинуватили в лобіюванні інтересів цієї фірми. Експортні контракти в "Криворіжсталі" були і з "Трансальпіной". На неї тоді ніхто не звернув особливої ??уваги, оскільки ні за обсягами, ні за ціновими показниками, ні за умовами збуту вони нічого особливого не представляли.

Можу сказати, що збитків комбінату фірма не принесла, але прибуток від роботи з ним, поза всяких сумнівів, отримала сповна. Важко оцінити її розміри, вони можуть коливатися залежно від ринків, на яких фірма працювала, від інших умов збуту - від 25 до 40 доларів на тонні продукції. Через неї пройшло близько 120 тисяч тонн. Легко підрахувати, який "гешефт" вона отримала.

- Перед аукціоном глава ФДМ у своїх виступах кращим чином згадувала Міністерство промполітики. Ви згодні з її доводами?

- Вигороджуючи однопартійців, Семенюк не посоромилася зробити ряд брехливих заяв. Намагаючись довести, що Фонд не контролює реалізацію продукції "Криворіжсталлю", у Верховній Раді вона стверджувала, що кандидатура керівника цього підприємства узгоджується обладміністрацією та призначається міністром промполітики. Насправді контракт з головою правління підписаний особисто Валентиною Петрівною.

І Рудьковський, і Семенюк також стверджують, що міжвідомчу робочу групу по "Криворіжсталі" очолював я, а насправді - заступник голови Фонду. Перший заступник Семенюк очолює наглядову раду "Криворіжсталі", а це - вищий орган підприємства, тобто всі владні повноваження саме у Фонду як органу управління.

- Реалізація багатомільйонної експортної програми "Криворіжсталі" теж перейшла під "юрисдикцію" Семенюк?

- Безумовно, як і інші сторони діяльності комбінату. Якщо ФДМ не має ніякого відношення до формування експортної програми "Криворіжсталі", то чому йому були адресовані два доручення Кабінету міністрів з вимогою ввести розроблену нашим міністерством прозору систему експорту продукції на конкурсній основі? І адже нічого для цього не було зроблено. Ми проінформували Фонд, що підприємство обмежилося тільки конкурсній продажем заготовки і не збирається решту продукції продавати за прозорою схемою. Але Фонд, мабуть, це влаштовувало.

- У чому суть розробленої вами і відкинутої ФДМ програми?

- За розробленою нами спільно з комбінатом схемою переможцем конкурсу на експорт продукції "Криворіжсталі" визнавалася та структура, яка давала найбільшу ціну. І це було успішно відпрацьовано в кінці серпня з продажу заготовки на вересень, а потім і на жовтень. Але за здатністю не впроваджувати цю схему по всьому об'єму продукції підприємство звернулося не до нас, а до Фонду держмайна (було це у вересні минулого року), про що на сайті Фонду розміщено оголошення. Тобто, з одного боку, ФДМ пише, що не має ніякого відношення до організації збуту продукції "Криворіжсталі", а з іншого - повідомляє, що комбінат до нього звернувся.

А Рудьковський в ефірі каналу "1 + 1" говорить, що Мінпромполітики "скасувало" конкурс. Я готовий показати відповідні документи, з яких видно, що саме міністерство наполягало на введенні механізму конкурсного продажу продукції, але Фондом підтримано не було.

- Але як же бути з дорученнями Кабінету міністрів? Фонд держмайна адже зобов'язаний був на них прореагувати, доповісти про виконання ...

- Фонд просто дезінформував уряд. Наскільки мені відомо, в листі Кабміну ФДМ повідомив, що 2 вересня на засіданні наглядової ради комбінату, що проходив у Фонді, порядок продажів продукції комбінату на конкурсній основі був затверджений, інформація про нього та про його умовах розміщена на офіційному сайті комбінату. Насправді ж на конкурсній основі продавали тільки заготовку.

- Як ви прокоментуєте з'явився список металотрейдерів, що займалися збутом продукції "Криворіжсталі"? За цими фірмами, як кажуть, стоять не тільки Ахметов, Пінчук, Рудьковський, а й секретар Радбезу Кінах. Там є і назви структур, і прізвища.

- Що стосується структур Ахметова та Пінчука, то вони "зайшли" на комбінат ще в березні 2003 року, коли він був государственньм. До того, як вони з'явилися на "Криворіжсталі", у комбінату були своя збутова мережа, більше 2000 різних контрактів, тобто збут був диверсифікований. Коли ці структури "зайшли", збут був практично монополізований. В результаті під час травневих кризових явищ ці структури своїм відходом з ринку поставили комбінат у скрутне становище. Пропозицій від них не було, замовлення вони скоротили наполовину, а нові структури з розвиненою збутовою мережею на той момент у комбінату були відсутні.

Якщо говорити про другий згаданої в списку структурі - компанії "International Export Investment", то дійсно, по ній було доручення Анатолія Кінаха, в той час першого віце-прем'єра, "розглянути і надати можливе сприяння". Але чи варто конкретно він чи хтось інший за цією структурою, ще необхідно перевірити. Про компанію "Трансальпіна" я вже говорив. І відрадно, що ні в одній версії списків не називається фірма, за якою стояла б моє прізвище.

- Як ви вважаєте, спроба голови ФДМ зірвати аукціон по "Криворіжсталі" - одиничний випадок і збіг різних інтересів або згубна система, здатна відбитися на всій приватизації?

- Скоріше - система. Я взагалі не бачив жодного підпису або візи Семенюк на приватизаційних документах по "Криворіжсталі". Вона не брала участь, наприклад, у засіданні Кабміну, коли затверджувалися умови проведення конкурсу, і злі язики говорили, що це не випадково. Приблизно тижні за три до проведення конкурсу з'явилася інформація, ніби Фонд відверто намагається його зірвати. Ми змушені були ініціювати проведення трьох зустрічей з потенційними покупцями комбінату - тоді їх було більше десяти. І багато чого на зустрічах мені було просто дико чути. Так, за три тижні до конкурсу ще не був знятий арешт з акцій "Криворіжсталі". Як продавати те, що заарештовано? Було багато зауважень щодо проекту договору купівлі-продажу. Причому до технічного блоку конкурсу, розробленим Міністерством промполітики, зауважень не було. Загалом, наша робота з цими фірмами вилилася в те, що ми на трьох сторінках сформулювали зауваження, направили їх прем'єр-міністру, просили дати термінове доручення Фонду держмайна, нам, Мінекономіки, Мінфіну, Національному банку, Мін'юсту про негайну доопрацюванні умов договору купівлі- продажу комбінату. Це було зроблено. Зауважу, що все це Фонд просто зобов'язаний був вирішити раніше, адже проект договору зазвичай входить в пакет тендерної документації.

Я переконаний, що без прямого жорсткого втручання Президента, уряду, яке в даному випадку проводило лінію, сформовану урядом Юлії Тимошенко, конкурс був приречений на провал. Так ефективно і відкрито перед усім світом провести його ми не змогли б.

На жаль, але це не одиничний випадок. Якби не відкритий саботаж голови ФДМ, держава могла би вдруге не менш ефективно приватизувати Нікопольський завод феросплавів, ніж "Криворіжсталь", а бюджет отримав би не менше 5 мільярдів гривень.

На черзі приватизація Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Але без злагодженої роботи всіх зацікавлених держорганів, в тому числі і Фонду держмайна, ефективна приватизація цього підприємства може не відбутися.

Олександр РОЖКО, "Свобода"