DW: нова Рада може повернути в паспорти "п'яту графу"

10 січня новий склад Верховної Ради України приступив до розгляду законопроектів. Перспективи прийняття найбільш резонансних з них аналізує київський кореспондент Deutsche Welle . Депутати української Верховної Ради безпосередньо приступили до законотворчої роботи через два з гаком місяці після парламентських виборів, відбулися 28 жовтня 2012 року. За цей час вони встигли обрати керівництво парламенту, сформувати профільні комітети, а також внести цілий ряд законодавчих ініціатив. За словами спікера Верховної Ради Володимира Рибака, на сьогоднішній день зареєстровано 333 законопроекту. Спостерігачі не виключають, що найбільший резонанс може викликати намір частини народних обранців внести графу "національність" у паспорти українців, а також реформа законодавства про свободу совісті. Популізм триває Найбільше внесених депутатами Верховної Ради законопроектів стосується соціальних стандартів, політичних і гуманітарних проблем, стверджують по підсумками проведеного дослідження експерти громадянської мережі "Опора". Вони називають такий розклад "проявом інерції поствиборного етапу, коли новообрані депутати мають намір продемонструвати виконання передвиборних обіцянок". Водночас розподіл депутатів по профільним комітетам Ради показало, вважають експерти "Опори", що комітети соціальної та гуманітарної спрямованості користуються найменшим увагою народних обранців. Одним з найбільш популістських і здатних викликати далекосяжні наслідки кроків експерти називають виконання націоналістичною партією "Всеукраїнське об'єднання" Свобода "її передвиборчої обіцянки внести в паспорти громадян України графу" національність ". Вона зникла звідти після здобуття країною незалежності в 1991 році. Націоналісти і їх однодумці Необхідність такої зміни лідер "Свободи" Олег Тягнибок обгрунтував у своєму виступі по телебаченню міркуваннями розвитку національної ідентичності: "Я хочу, щоб у свідоцтві про народження моєї дитини писали, що у батьків - українська національність. Чому я повинен соромитися того, що я українець? " У націоналістів знайшлися однодумці в інших фракціях. Так, законопроект про повернення в паспорти графи "національність" вніс депутат від фракції партії "Батьківщина" Олег Канівець. А член ЦК Компартії України Олександр Голуб заявив журналістам , що фракція його партії, яка традиційно протистоїть українському націоналізму, може потримати дану ініціативу своїх ідеологічних опонентів. Сам Канівець не виключив, що законопроект про повернення в паспорти графи національність підтримає і правляча Партія регіонів. На думку депутата, проросійських "регіоналів" повинна надихнути дискусія на аналогічну тему, яка ведеться в Москві. Загрози єдності нації Тим часом аналітики і частина депутатів парламенту попереджають, що повернення графи "національність" у паспорти може перешкодити становленню української політичної нації. "Ми можемо породити численні конфлікти всередині країни і дати сусіднім державам додаткові можливості маніпулювати національним питанням ", - заявив DW київський політолог Віктор Небоженко. Він не виключив, що в разі повернення в паспорти "п'ятої графи" зросте ймовірність незаконного отримання другого громадянства громадянами України - етнічними угорцями, румунами, росіянами. І це, за висловом політолога, може спровокувати "вимоги суміжних країн про надання додаткових національно-культурних автономій". Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко також негативно ставиться до повернення графи "національність" у паспорти. За його словами, це суперечить європейській практиці, де в документах вказується тільки громадянство. "З точки зору дотримання прав людини я не бачу ніяких інших підстав для введення такої графи, окрім як дискримінації надалі громадян за національною ознакою", - підкреслив Бущенко в інтерв'ю DW. Свободи совісті стає все менше Ще одним гучним подією в роботі нового складу Верховної Ради може стати скасування схвалених у грудні змін до законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Проти них висловився Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, а також робоча група з підготовки законопроектів у сфері свободи совісті при міністерстві культури України. Представники різних конфесій розчаровані тим, що президент Янукович порушив свою обіцянку, підписавши в грудні без узгодження з ними закон, що містить поправки відразу до трьох десяткам інших нормативних актів. Президент Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський зазначив в інтерв'ю DW, що релігійних діячів засмучує не тільки "повернення безмежного держконтролю за діяльністю релігійних організацій, відновлюючого порядки радянських часів". За словами експерта, мова йде про відсутність діалогу з владою, яка не чує закликів релігійних діячів до президента не підписувати одіозний мовний закон, передати на поруки лідерів опозиції, а також розширити кількість категорій громадян, які мають право на амністію. "Керівництво країни не має виразної політики, спрямованої на співпрацю з релігійними організаціями, але намагається тримати їх в залежному стані" , - вказав Єленський. Водночас він спростував можливість виникнення на Україні тандему церкви і влади за російським зразком. "У нас є кілька центрів релігійного впливу, які знаходяться в стані рівноправної конкуренції, що не дозволяє їм домінувати й утискати релігійні меншини", - упевнений Віктор Єленський.