Врадіївка: каналізація протесту

Триста разів праві були ті, хто передрікав захід протесту у Врадіївці у зв'язку з десантом опозиції в бунтують селище. Можна вже констатувати, що протест здувся. Ні, вимоги мешканців Врадіївки ще не задоволені, і причини бунту - аж ніяк не усунуті. Напевно вони і далі будуть вимагати, домагатися і т.д. Але протест працює лише в тому випадку, якщо до нього прикута увага суспільства. А у випадку з Врадіївка увагу вже відвернута, забрано туди, де ніякого результату чекати не доводиться.

Низький уклін тим фото-, теле-і просто кореспондентам, які побували на місці подій і дали досить картинок та інформації про те, "що творилося, що діється на твоїй землі". Величезна подяка соцмережам і їх мешканцям, які дозволили швидко і ефективно поширити тему Врадіївки в інформаційному просторі України.

Але як тільки тема отримала свій законний № 1 серед топових новин, на неї, немов стерв'ятники, накинулися опозиція і "цивільні активісти". І ось вже по райцентру розсікають трипалі прапори наввипередки з червоними боксерськими стягами, а селянам, які днем ??раніше і перетворили "просто ще одне згвалтування" в бунт проти ментів-людожерів, відводиться роль "натовпу".

Опозиція і прогресивна громадськість тут же на коліні складають найпростішу псевдо-логічний ланцюжок "Менти-вбивці! - Вся система МВС прогнила! - Захарченко у відставку!" - І передбачувано концентруються на останній тезі. Власне, це все, що потрібно опозиції від Врадіївського селян - привід вимагати відставки міністра. А оскільки привід вже є, то самі по собі селяни з їх протестами, бідами, нерозкритими смертями і перспективою подальшого співіснування з корумпованою і нелюдської міліцейської системою - мало кому цікаві.

У цьому сенсі " Піший хід на Київ ", що стартував з Врадіївки і вже досяг Первомайська - найяскравіший приклад крадіжки громадського резонансу. У марші бере участь один-єдиний житель Врадіївки, решта півтора десятка людей - якісь мутні персонажі під дивними прапорами. Початок маршу анонсував відомий київський "цивільний активіст" Олександр Данилюк, який не пропускає жодної мало-мальськи помітною акції, на якій можна "замалюватися". Причому ефективність цих акцій, як правило, близька до нуля - якщо ефект міряти НЕ самопіаром. І тепер Врадіївка з її протестом і її трагедією залишається на узбіччі інформаційного мейнстріму, а основна увага буде прикута до маршу. Втім, недовго - тому що цей марш - вже не реальний протест, а маргінальний активізм з нульовою ефективністю.

Ходоки йдуть в Київ з благородною метою - вимагати у великого пана відставки міністра Захарченка та переатестації всіх працівників МВС під контролем громадськості. І якщо перша задача вирішується простим розчерком золоченого пера в кабінеті на вул. Банковій, то друга вимагає найсерйозніших організаційних зусиль і найсерйознішої ж політичної волі.

Втім, користі від відставки Захарченко не буде ніякого. Тому що сам по собі нинішній глава МВС настільки нічого з себе не представляє, що замінити його аналогічної за сірості і лояльності фігурою - взагалі не проблема. Таких захарченок в МВС - ставок гати. І за межами МВС - теж. Отже президент при бажанні цілком може призвести технічну заміну одного Захарченко на іншого.

Може, але не стане. І не тільки тому що новий Захарченко буде не краще нинішнього - це якраз навряд чи турбує президента. А головним чином тому, що вимагати цього на Майдані буде маленька групка записних "громадянських активістів", потішних козаків та інших "сторонніх людей не з нашого району". Якщо, звичайно, всі ці люди взагалі дійдуть до Києва. Міняти міністра на догоду маргіналам, фрік і політичним прилипали (про приєднання до маршу заявив нардеп від УДАРу Каплін) не стане жоден президент у світі. Навіть самий цивілізований і європейський.

А як бути з поголовної переатестацію працівників МВС під контролем місцевої громадськості? Адже вона дійсно потрібна. Однак давайте на хвилинку повернемося під Врадіївку. Там переатестація вже трошки почалася. Знизу. Переаттестовивалі грубими методами, з підпалами і погромами. На сьогодні цю переатестацію не пройшли два безпосередніх підозрюваних у скоєнні згвалтування, начальник районної міліції, його заступник.

Учасники ж маршу вимагають переатестації зверху. Вони тупотять до президента, щоб він призначив переатестацію. Чи треба пояснювати, що користі від такої переатестації буде рівно стільки ж, скільки від заміни одного Захарченко на іншого?

Так, система прогнила. Зверху донизу. Свіжоспечений моральний авторитет нації Юрій Луценко свого часу вже пробував реформувати її зверху. Результат цих спроб відомий, ми його якраз сьогодні і спостерігаємо. Тому реформа МВС повинна йти перш за все знизу. Як Че Гевара закликав для боротьби з світовим імперіалізмом "створити два, три, багато В'єтнамів" - так сьогодні потрібні дві, три, багато Врадіевок. І вони є.

У кожному районі - своя Врадіївка, в кожному райцентрі - своя Ірина Крашкова, і, як правило, не одна. І у кожної Крашковой є свої кривдники в погонах, з іменами і прізвищами, і у всіх подібних погононосітелей - покровителі в РВВС і обласному Главку. Так от, якщо говорити про громадський контроль над переатестацію, то такий контроль має бути первинним. Він повинен бути причиною і основним рушієм переатестації, а не її супроводом. Це і буде громадянське суспільство.

А те, що пропонують організатори "пішого маршу" - це клоунада, тим більше принизлива, що паразитує вона на реальній людський біль і на реальному людському протесті.