Рада: кінозал розбрату

Особливість української політичної системи в тому, що вона регулярно опиняється в глухому куті, з якого немає законного виходу. Патова ситуація склалася в 2000р., Коли більшість у Верховній Раді не могло позбутися непідконтрольного йому спікера Олександра Ткаченка. Тоді більшість зібралося в Українському Домі і явочним порядком вирішило, що спікером буде Плющ. Патова ситуація склалася після другого туру президентських виборів у 2004 р. - виходом стало лежить поза правовим полем рішення про проведення третього туру виборів. Парламент сьомого скликання, схоже, з самого початку роботи знаходиться в патовій ситуації, і 4 квітня, нарешті, вихід з неї був знайдений. Правда, як і належить в патовій ситуації, вихід неправовий.

Втекли в киношку

Фракції Партії регіонів і КПУ, а також приєдналися до них позафракційні депутати організовано зібралися вранці 4 квітня в приміщенні кінотеатру в будівлі комітетів Верховної Ради на вул. Банковій, 6-8. Проводити різного роду депутатські збори та спільні наради фракцій де попало Регламент Верховної Ради не забороняє. І обговорювати на них що завгодно - теж. Однак Регламент абсолютно точно не дозволяє довільно змінювати місце проведення пленарних засідань Верховної Ради. Стаття 2 парламентських правил поведінки говорить:

1. Верховна Рада проводити Засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5).

2. За рішенням Верховної Ради, прийнятя більшістю народніх депутатів України (далі - народні депутати) від Конституційного складу Верховної Ради, ее Засідання могут проводитись в Іншому місці.

Відповідно до Конституції, рішення Верховної Ради приймаються виключно на пленарних засіданнях (ст. 84).

У загальному випадку це означає, що для того, щоб провести пленарне засідання за межами сесійної зали, Верховна Рада повинна на своєму законному пленарному засіданні в залі під куполом прийняти рішення про зміну місця проведення засідання.

Цього зроблено не було. Депутати прийняли рішення про проведення засідання на Банковій, 6-8, вже перебуваючи в приміщенні кінотеатру.

Які у них на те були юридичні підстави? Дуже сумнівні. Але треба визнати, що такі їм надала опозиція. Справа в тому, що в результаті блокування трибуни парламенту попереднє пленарне засідання 2 квітня не було закрито. Саме цей факт триваючого пленарного засідання і дав Рибаку підставу запропонувати депутатам проголосувати за проведення наступного засідання на Банковій, 6-8, закрити засідання і тут же відкрити нове.

Правда, якщо все-таки дотримуватися пункту 1 ст. 2 Регламенту, то збори депутатів поза залу під куполом навіть в ході пленарного засідання неправомірно. Це рівнозначно спробі продовжити футбольний матч в роздягальні, користуючись тим, що час гри ще не закінчився.

Виходячи з цього, під питанням і легітимність всіх рішень, прийнятих депутатами в парламентському кінозалі. Рибак вже заявив, що готовий до судових позовів з приводу законності пленарного засідання 4 квітня. Питання в тому, чи готовий до цього суд і хто цей суд буде готувати.

"Я бачив різні думки з цього приводу, але з моєї точки зору, йде знищення парламентаризму подібними діями і ті, хто перейшов із сесійної зали, зробили або це через незнання, або свідомо. Але це схоже не на засідання Ради, а на збори колгоспу часів Радянського Союзу, як це не сумно звучить ", - так прокоментував ситуацію кореспонденту "Обозревателя" політолог Віталій Бала.

Легітимність як фікція

В історії українського парламентаризму вже є один прецедент, коли депутати більшості в 2000 р. зібралися в "Українському Домі" і усунули від керівництва Верховною Радою спікера Олександра Ткаченка та першого заступника Адама Мартинюка. Причому серед учасників цього парламентського перевороту були як ті, хто сьогодні голосував у кінотеатрі на Банковій, так і ті, хто нині перебуває в лавах опозиції. Зокрема, фракція "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим була тоді в "Українському домі".

Конституційний суд у тому ж 2000 р. відмовився визнавати дії більшості неконституційними. Де гарантія, що цього разу КС виявиться більш строгий до депутатів, присутніх на Банковій?

Варто відзначити, що незважаючи на всю сумнівність демаршу парламентської більшості, воно в четвер виконало одне з фундаментальних вимог опозиції, а саме - голосування проводилося без якого-небудь кнопкодавства, бо ніяких кнопок і ніякої системи "Рада-3" в кінотеатрі немає. Голосували руками, а лічильна комісія підраховувала голоси "проти" і "утримався", віднімаючи ці цифри з даних письмової реєстрації, щоб з'ясувати кількість голосуючих "за".

Опозиція очікувано піддала сумніву наявність в кінозалі 244 депутатів, які, за даними лічильної комісії, письмово зареєструвалися біля входу в кінозал. Однак потрапити в зал для перевірки представники опозиції не змогли - їх просто не впустили всередину. Це очевидне порушення норми про рівний доступ депутатів на засідання.

"Звичайно, якщо вони проводять якісь збори - це одне. Але на них не приймаються парламентські рішення. Якщо ж це все-таки засідання парламенту, то як вони можуть не пустити на нього інших членів парламенту? Це вже якась сепарація" , - так у коментарі "Обозревателю" пояснив ситуацію експерт Ігор Коліушко.

Однак хіба не таким же порушенням тієї ж норми була спроба вигнати з сесійної зали депутатів Табалова? Та й саме по собі блокування трибуни Верховної Ради порушує Регламент.

"Коли це використовується в регулярному режимі, кожен місяць і майже кожен день, блокування втрачає сенс - воно починає викликати роздратування, починає працювати проти нормального режиму роботи Верховної Ради", - заявив на прес-конференції в "Обозревателе" політолог Володимир Фесенко.

Очевидно, що парламент вийшов за межі правового поля не 4 квітня, а набагато раніше - ще до початку його повноважень. Зокрема, тоді, коли влада й опозиція після закінчення голосування 31 жовтня вирішували питання про результати виборів на проблемних округах НЕ підрахунком голосів, а силовим протистоянням. Відтоді Рада в правове поле поверталася тільки час від часу, щоб знову кинутися в вир політичних розборок, які не мають нічого спільного з законністю.

Тепер черга за президентом. Освятить він своїм підписом прийняті на імпровізованому пленарному засіданні закони, або ж почекає, очікуючи розвитку ситуації? За версією опозиції, безумовно підпише, адже в "Батьківщині" кажуть, що саме Янукович дав команду неодмінно змусити парламент працювати.

Втеча з курника

Януковичу ж приписують і інші неприємності, що сталися 4 квітня з опозицією. Перше, що зробив Рибак після відкриття засідання в кінозалі - повідомив про те, що депутати Скосарь, Немилостивий, Канівець і Стаднійчук припинили членство у фракції "Батьківщина". Незабаром з'явилися заяви від Скосарев, Немілостівого і Стаднійчук про те, що вони заяви про вихід з "Батьківщини" відкликають. А ще через деякий час Стаднійчук і Немилостивий виступили з трибуни кінозалу і вкрай невиразно пояснили свою позицію, пообіцявши залишити фракцію "Батьківщина", як тільки парламент повернеться до роботи в залі засідань.

"Я ще одразу після виборів говорив про те, що знаю чотирьох депутатів, які не є прихильниками" Батьківщини ". Двоє з цих чотирьох і вийшли сьогодні. Тому для експертів це не новина, це був секрет Полішинеля", - заявив кореспонденту "Обозревателя" експерт Віталій Бала.

Самим рішучим виявився ставленик Анатолія Гриценка Леонід Канівець, який прославився проектом закону про графа "національність" у паспорті. Не знайшовши спільної мови з одним з опозиційних важковаговиків Швецем, він грюкнув дверима . Гриценко ж, який обіцяв раніше, що Канівець не стане тушкою, змушений тепер пояснювати поведінку свого протеже неправильної позицією керівництва фракції.

Керівництво ж фракції вирішило зіграти на випередження. Арсеній Яценюк повідомив в ефірі, що дана ситуація ініційована Януковичем, а безпосередній її виконавець - Андрій Клюєв: що покинули фракцію депутатів просто купили, заплативши по 10-15 млн доларів кожному. Крім того, Яценюк каже про "три людях Клюєва" серед членів фракції "Батьківщина", перед якими стоїть завдання повалити лідера фракції. Арсеній Петрович погрожує назвати їх прізвища, якщо вони спробують реалізувати свої плани. Все це виглядає не надто переконливо, якщо врахувати, що вже подали заяви про вихід з фракції є креатурами якраз Яценюка, і при цьому восени 2012 року Яценюк відповідально заявляв, що серед опозиції "тушок" не буде. Питання, звідки взялися тушки, яких "не було", і як у фракції "Батьківщина" з'явилися "люди Клюєва", залишається відкритим. Зате ясно, що Яценюк тепер буде битися за своє місце на чолі фракції з власними товаришами по опозиції, а "всенародне повстання" відійде у нього на другий план.

Точніше, формально опозиція навіть намагається це повстання прискорити - вона закликає небайдужих вийти в неділю в парк Шевченка на знак протесту проти "путчу". Однак цей заклик звучить у ситуації, коли опозиції нічого запропонувати масам, крім розповідей про погану влади. А оскільки в послугах Капітана Очевидності маси не потребують, то і масового напливу протестуючих очікувати не варто.

Втім, на дворі П'ятниця, 5 квітня, а регіонали пообіцяли в цей день зібратися в залі під куполом. У них для цього є вагомі підстави: сам Яценюк, забувши про те, що трибуна заблокована, зажадав, щоб більшість повернулося в Раду і голосувало там. Так що запасаємося поп-корном ...