Лист в редакцію. Я з дитинства любила бувати в центрі Києва ...
Затишна, що потопає в зелені, з прекрасним видом на Лівий берег Дніпра. У свята ми всією сім'єю сідали у відкритому театрі і дивилися концерти. Пізніше, коли я підросла, я стала приходити сюди з друзями - і в свята, і в будні, після роботи. А що не зробити для себе свій власний свято, коли все тут розташовує до спокійного відпочинку душі і тіла!
Останнім часом багато що змінилося в моєму улюбленому місті, і змінилося не в кращий бік. Я часто читаю невтішні відгуки в сторону міської адміністрації, з багатьма погоджуюся. А ось зараз і сама вирішила написати, запитати у наших обранців: що ж ви робите з нашим містом?! Невже ці кляті гроші, які, судячи з останніх столичним змінам, ви гребете лопатами, коштують тих неподобств, які ви творите на наших вулицях?!
Спочатку був Хрещатик і був Майдан. Ви "прикрасили" наш центр різнокольоровими лотками і півнушнимі забігайлівками. Не вулиця, а суцільна реклама пива: "Славутич", "Оболонь", "Чернігівське" ... Яким виродком треба бути, щоб перетворити головну площу країни в базар?! Ну, ладно, країні не вистачає коштів, стягнути з іноземця, який потрапив у центр, пару сотень баксів або євро - свята справа. Тільки де тепер відпочивати киянам?
Буквально за рік "оновили" і улюблену мною майданчик під аркою. Спочатку там з'явилися три зелених намети з лавочками, потім до них додалися ще дві, з'явилися переносні атракціони ... Гірки, гойдалки, автодром. Шум, гам, свист, крики. Всюди пивні пляшки, стаканчики з-під випивки, пакетики з-під чіпсів. Ось таку картину я побачила в суботу, заглянувши сюди перед концертом. І ще: зовсім поруч з майданчиком, передбаченої архітекторами для виступів, з'явилося брезентово-металеве чудовисько, які останнім часом виставляють замість сцени. І з цієї сцени звучало щось непомірно гучне, верескливе. Час від часу до цих звуків домішувався гуркіт і вереск запускаються гойдалок.
До оглядового майданчику я так і не потрапила: пошкодувала свої бідні вуха. Посиділа в одному з новоявлених кафе, де столики за нашими неохайними киянами прибирає брудний пропитий бомж-алкоголік - і пішла. Більше мені тут робити було нічого.
Зовсім нещодавно на сайті "Кияни" було опитування, яких розваг не вистачає в Києві. Може, наше столичне керівництво і не знає, але крім вуличних та балаганних заходів, у нашій столиці проходять і інші події. Як, наприклад, Міжнародний музичний фестиваль "Київ-М'юзік-Фест", заключний концерт якого відбувався 1 жовтня в колонній залі ім. М.В. Лисенка національній філармонії України і в очікуванні якого я сиділа в кафе близько Райдуги.
Концертний зал національній філармонії знаходиться на Європейській площі, зовсім поряд з Аркою. Будівля старовинне, будувалося ще до революції, та й при реставрації його ніхто не розраховував на такий неспокійний сусідство, яке доводиться йому терпіти в наші часи. А тепер ви спробуйте уявити, яка гучність була на майданчику, якщо звук ударних і деякі вигуки разошедшихся ді-джеїв були чутні навіть крізь звучить у залі симфонічний оркестр і хор! Резонанс ударів під аркою був настільки сильним, що під слухачами в залі вібрували крісла!
Все-таки зуміли отримати задоволення від концерту глядачі виходили з будівлі філармонії - і "потрапляли з раю в пекло". Гуркіт, вереск, крики п'яних тинейджерів ...
Не подумайте, це пише не стара зануда. Мені 25 років, і я теж із задоволенням люблю потанцювати і під таку музику. Але - у спеціально відведених для цього місцях, з якісною звукоізоляцією, нікому не заважаючи отримувати задоволення так, як його душі забажається. Чому ж всі заходи, в тому числі і такі галасливі, повинні відбуватися саме в історичному центрі міста? Чому ніхто не подумає про інших киянах, яким такі розваги не подобаються?
Хто мені підкаже, куди звернутися і хто мені відповість? Мер міста Омельченко і його підлеглі? Міністр у справах для молоді та спорту Павленко? Неназваний досі міністр культури? Чи так і будемо розвивати благання розваги на шкоду справжньої культури.
Світлана