У Яценюка дозволили контролювати інтернет

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет".

Цей законопроект, підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, покликаний забезпечити дотримання авторських прав у всесвітній павутині і, як наслідок, вивести Україну з передових позицій у списках держав-піратів, - повідомляє "Інститут медіаправа".

Документом закріплюється можливість нотаріусів здійснювати забезпечення доказів у мережі Інтернет шляхом складання відповідного протоколу. Також надається можливість вимагати у постачальника послуг хостингу надання даних про власника сайту, який використовує відповідні послуги для надання доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права. Згідно з актом, відтепер регулюється і забезпечується використання системи "notice-and-takedown", згідно з якою власник сайту або постачальник послуг хостингу повинен невідкладно (не пізніше 24 годин) видалити або унеможливити доступ до інформації, що порушує авторські або суміжні права.

Читайте: Інтернет і діти: чим цікавиться ваша дитина

"Надається можливість оскарження рішення про видалення або неможливість доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права, в досудовому порядку (інформацію може бути відновлено протягом 10-14 днів); встановлюється адміністративна відповідальність за направлення недобросовісних скарг на порушення авторських або суміжних прав", - зазначає видання.

Втім, цей проект так само несе низку ризиків, пов'язаних із забезпеченням анонімності в мережі. Так, поряд із таким способом захисту авторського права, як вимога видалення або запобігання доступу до інформації, впроваджується можливість вимагати надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на сайті інформацію, що порушує авторське право. Можливість звертатися з такою вимогою у позасудовому та судовому порядках разом із вимогою про видалення інформації істотно обмежує законні очікування користувачів Інтернету на анонімність і захист власних персональних даних.

Читайте: Білоруський сегмент інтернету: під ковпаком у держави

Положення про невідкладне видалення інформації, що порушує авторські та суміжні права протягом 24 годин після повідомлення, не надає достатніх можливостей для ухвадення обгрунтованого рішення з видалення інформації. У зв'язку з цим так само занадто великим є термін розгляду скарги на рішення з метою відновлення інформації. Проблематичним є і положення, згідно якому скарга чи заява вважаються отриманими власником сайту або постачальником послуг хостингу в момент, зафіксований у позначці часу, вказує на дату і час відправлення електронною поштою скарги чи заяви з накладенням на неї електронного цифрового підпису.

Крім того, на цьому етапі є недоцільним для України повний перехід процесу обміну згаданими повідомленнями про порушення й оскарження рішення про видалення матеріалів у формат обміну повідомленнями електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису.

Як повідомляв "Обозреватель", регіональне цензурування інтернету загрожує обернутися тотальними блокуваннями сайтів і сервісів.